Афарська улоговина
Афарська улоговина (Данакільська улоговина, Афарський трійник) геологічна депресія на Африканському Розі, де вона збігається з Еритреєю і Афарським регіоном Ефіопії, Джибуті і Сомалі. Знана як місце знахідок найдавніших решток людини Australopithecus afarensis.
Межі улоговини окреслюються високими нагір'ями: на заході — Ефіопське нагір'я, на сході — хребти Еритреї та гірські масиви Джибуті, на півночі — узбережжя Червоного моря. Площа западини перевищує 200 тис. км².
Афарська улоговина має у своєму складі Данакільську пустелю і найнижчу точку Африки — озеро Ассаль (155 м нижче рівня океану), Даллол також знаходиться в Данакільскій западині — одне з найспекотніших місць планети. Температура змінюється від +25 °C в сезон дощів (з вересня по березень) до +48 °C в сухий сезон (березень—вересень). Річка Аваш єдина що є в улоговині в нижній течії — низка озер впадає в озеро Аббе.
Афарська улоговина є тектонічним трійником, (Афарський трійник), тут перетинаються рифт Червоного моря, Східно-Африканський рифт й Аденський хребет. Точкою перетину є озеро Абба. Улоговина є другим місцем у світі, де океанічні хребти можуть бути вивчені на суходолі (першим місцем є Ісландія).
В улоговині йде постійний тектонічний рух (1—2 см на рік), що призводить до постійних землетрусів і утворення дайків на глибині 2—9 км, утворення щілин на поверхні до 8 м, на межах плит.[1]
За декілька мільйонів років геологи очікують прорив Червоного моря через пасма гір оточуючих улоговину, який створить паводок в долині. За 10 млн. років має повністю заповнитись водою весь Східно-Африканський рифт, утворюючи нове море довжиною 6000 км.
Підмурівок Афарської улоговини складається з лави, головним чином з базальту. Один з найбільших у світі вулканів, Ерта-Але, знаходиться в улоговині. Дехто з геологів вважає, що улоговина знаходиться на мантійному плюмі, що при апвелінгу мантії утворює базальти.
Афарська улоговина належить до найспекотніших регіонів Землі. Клімат тут аридний та екстремально жаркий. Середньорічна температура коливається від +34 до +36 °C, а влітку може сягати +50—55 °C. Нічне охолодження практично відсутнє. Кількість опадів не перевищує 100—200 мм на рік. Дощі мають зливовий характер і випадають дуже нерегулярно. Через надзвичайно високі температури випаровування у кілька разів перевищує кількість опадів, що зумовлює утворення солончаків та високу мінералізацію вод. Постійні гарячі й сухі вітри посилюють випаровування та ерозійні процеси.
Річка Аваш, що прямує з північного сходу і перетинає південь Афарської улоговини, є зеленою смугою життя для флори, фауни та афарів. Приблизно за 128 км від Червоного моря річка перетворюється на низку солоних озер в яких вода випаровується по надходженню. Близько 1200 км² улоговини покрито товстим шаром солі, що є головним джерелом прибутку місцевих мешканців.
Тварини та рослини представлені видами стійкими до умов пустелі. Рослинність представлена посухостійкими рослинами: невеликими деревами (драцена), чагарниками і травами. Ссавці представлені рослиноїдними: зебра Греві, газелі, бейза, а також останній ареал африканських диких віслюків. Птахи представлені страусами, ендемічними арчерськими жайвороноками (Heteromirafra archeri), птах-секретар, аравійські і корі дрохви, абесинський роллер, Francolin. В південній частині улоговини, в Ефіопії, розташовано Заповідник Міль-Сардо (з 1973).
Ландшафтна структура улоговини визначається тропічними пустельними північноафриканськими типами ландшафтів. Вони представлені трьома групами ландшафтів: 1 — глибокі тектонічні рифтові западини поясу східноафриканських розломів; 2 — озерно-солончакові западини; 3 — низинні приморські акумулятивні рівнини. За фізико-географічним районуванням світу Афарська улоговина належить до однойменної Афарської (улоговинної) фізико-географічної області Абессомалійської фізико-географічної країни.
- ↑ Wright, T.J.; et al. (Липень 2006). Magma-maintained rift segmentation at continental rupture in the 2005 Afar dyking episode. Nature. 442: 291—294. doi:10.1038/nature04978.
- Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467
- Африка : Энциклопедический справочник. В 2-х т. Т. 1. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 671 с. (рос.)
- Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с. (рос.)
- Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с.
- Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. (рос.)
- Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4
- Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
- Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
- Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021
- Photos of Erta Ale(англ.)
- Hotsprings at Dallol(англ.)
- The Ethiopian state of Afar: Topography and Climate(англ.)
- Danakil in New Scientist [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Photos of Afar Depression: between Ethiopia and Djibouti [Архівовано 24 липня 2011 у Wayback Machine.](фр.)
11°30′00″ пн. ш. 41°00′00″ сх. д. / 11.500° пн. ш. 41.000° сх. д.