Аффектація
Афектація ( лат. affectatio ) - згідно з Словником Ожегова : «неприродна, зазвичай показна збудженість в поведінці та мові» [1]. За словником Чудінова для опису даного терміну використовується слово "кривляння" [2] .
В кінці XIX — на початку XX століття на сторінках Энциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона було вказано, що за допомогою афектації людина, як правило, прагне справити бажане враження, представити зовнішнім образом такі почуття, яких насправді у даний момент не відчуває [3] .
Так, для прикладу, оратор вдається до афектації, якщо прагне вразити своїх слухачів мімікою, жестами, тоном голосу, демонструє обурення чи якесь інше почуття. У театрі, літературі, живописі та інших галузях мистецтва критика визнавала відсутність афектації як безперечну гідність.
Значення в інших словниках[ред. | ред. код]
афектувати — АФЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, чим. Виражати свої почуття, настрої надто підкреслено і перебільшено (неприродними жестами, штучною піднесеністю мови). От він копіює якогось повітового модника .. Той – то афектує жестами або говорить (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах [4]
афектувати — афектува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду. Орфографічний словник української мови[5]
афектувати — Прикидатися, прикинутися, удавати, удати, див. лукавити. Словник чужослів Павло Штепа[6][7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Словарь Ожегова
- ↑ Чудинов А. Н. // Словарь иностранных слов русского языка.
- ↑ Аффектация // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Словник української мови у 20 томах. Вікіпедія (укр.). 6 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Орфографічний словник. Вікіпедія (укр.). 30 жовтня 2020. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ АФЕКТУВАТИ. Словарь Онлайн (рос.). Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Павло Штепа. Вікіпедія (укр.). 11 квітня 2021. Процитовано 14 січня 2022.