Афідевіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Афідевіт (Афідавіт) — письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. У афідевіті, подібно присязі, вживаються клятвені дієслова, а особу, від якої походить афідевіт, попереджають про відповідальність за надання неправдивих даних (свідчень). Найширше використовується в країнах англо-американської системи права.

В Україні тлумачення терміну дається Роз'ясненнями Міністерства юстиції України щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном від 01.02.1998 р.[1]. Варто зауважити, що окрім цих Роз'яснень, в Україні дефініції афідевіту не присвячено жодного офіційного акта.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міністерство юстиції України (01.02.1998). Роз'яснення щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном. Процитовано 19 січня 2018. 
  2. С. Дунаєвська. Дещо інший погляд на афідевіт. Юридичний радник № 2(92), квітень, 2017 р. Процитовано 19 січня 2018.