Ахальський велаят
| Ахальський велаят | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Ahal welaýaty | |||||||||||||
|
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| 9 етрапів | |||||||||||||
| Адм. центр | Анау | ||||||||||||
| Країна |  Туркменістан 
| ||||||||||||
| |||||||||||||
| Номерний знак | AH
| ||||||||||||
| Офіційна мова | туркменська | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - повне | 794,6 тис. (2002 р.) | ||||||||||||
| - густота | 8,3 чол./км² | ||||||||||||
| Площа | |||||||||||||
| - повна | 95,4 тис. км² км² | ||||||||||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||||||||||
| Дата заснування | 14 грудня 1992
| ||||||||||||
| хякім | Мурадкулієв Амандурди[1] | ||||||||||||
| Код ISO 3166-2 | TM-A
| ||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Ахальський велаят — адміністративна одиниця на півдні Туркменістану. Утворена в 1992 році на території колишньої Ашхабадської області. Спочатку адміністративним центром було місто Ашгабат, пізніше воно було виокремлене в спеціальний столичний округ, а столицею став Анау.
Ахальський велаят знаходиться на півдні та центрі Туркменістану, на кордоні з Іраном та Афганістаном, в передгір'ях Копетдагу. Площа велаяту — 97 160 км², населення — 939 700 чол. (2005 рік). [2]. У 2000 році в Ахалському велаяті проживало 14% всього населення країни, 11% загальної кількості зайнятих, вироблялося 23% сільськогосподарської продукції (по вартості), та 31% всієї промисловості.[3]
| Адмінодиниця | Площа, км² |
Населення, осіб (2022) |
Центр | АО | НП |
|---|---|---|---|---|---|
| Аркадазька міська адміністрація | 48 | 567 | Аркадаг | - | 1 |
| Ак-Бугдайський етрап | 22370 | 144119 | Енев | 17 | 79 |
| Алтин-Асирський етрап | 6058 | 39569 | Алтин-Асир | 7 | 14 |
| Бабадайханський етрап | 14400 | 97312 | Бабадайхан | 8 | 13 |
| Бахерденський етрап | 16690 | 126409 | Бахерден | 15 | 29 |
| Гьокдепинський етрап | 16010 | 161819 | Гьокдепе | 17 | 43 |
| Какинський етрап | 7541 | 83708 | Кака | 10 | 22 |
| Сарахський етрап | 5696 | 80643 | Сарахс | 11 | 22 |
| Тедженський етрап | 7559 | 152699 | Теджен | 14 | 24 |
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1979) |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (2022) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Теджен | 31822 | 40149 | 67488 |
| 2 | Бахерден | 10555 | 16823 | 37588 |
| 3 | Гьокдепе | 10525 | 14478 | 33381 |
| 4 | Кака | 9530 | 13707 | 33315 |
| 5 | Сарахс | 6985 | 9585 | 31269 |
| 6 | Енев | 5425 | 9332 | 28653 |
| 7 | Гямі | 18148 | ||
| 8 | Гараджаовлак | 17229 | ||
| 9 | Аквекіл | 16946 | ||
| 10 | Ахал | 16025 | ||
| 11 | Алтин-Асир | 13660 | ||
| 12 | Бабадайхан | 5020 | 7130 | 13440 |
| 13 | імені Шукур Багши | 12136 | ||
| 14 | Дурун | 10967 | ||
| 15 | Берекет | 10597 | ||
| 16 | Мамур | 10571 |
Економіка Ахальського велаяту загалом має аграрно-індустріальний характер. На її розвиток дуже впливає близькість столиці. Регіон є лідером по видобуванню природного газу (43,8 %). Сільське господарство велаяту зрошується Каракумським каналом, який проходить по всьому регіону із заходу на схід. Інше джерело води — річка Теджен, яка протікає в південно-східній частині велаяту через два великих водосховища на південь від міста Теджен. В Рухабатському етрапі створене потужний агропромисловий комплекс — «Рухебелент», який має власні поля, тепличне господарство, виробництво по переробці овочів та фруктів.
Розвиваються інші галузі — текстильна та бавовнопереробна, будівельна промисловості. В Яшлику збудовано целлюлозно-паперовий комбінат вартістю $135 млн по виробництву високоякісного паперу із місцевої сировини. В Ахалі споруджено текстильний комбінат, який буде виробляти махровані та фарбовані бавовняні тканини.
- ↑ Хякимом Ахалского велаята Туркмении назначен экс-зампред Кабмина по экономике и финансам Амандурды Мурадкулиев [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]? 30.09.2005
- ↑ Статистический ежегодник Туркменистана 2000-2004, Национальный институт государственной статистики и информации Туркменистана, Ашхабад, 2005
- ↑ Социально-экономическая ситуация в Туркменистане в 2000 году, Национальный институт государственной статистики и информации Туркменистана, Ашхабад, 2001, с. 129-130 (русский).
| Велаяти (області) | | |
|---|---|---|
| Місто з правами велаяту | ||