Ахвледіані Єлена Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахвледіані Єлена Дмитрівна
груз. ელენე დიმიტრის ასული ახვლედიანი
ელენე ახვლედიანი და ლადო გუდიაშვილი. პარიზი. 1925 წ..JPG
Фото Єлени Ахвледіані і Ладо Гудіашвілі
1925, Париж
Народження 18 квітня 1901(1901-04-18)
м. Телаві, Російська імперія
Смерть 30 грудня 1975(1975-12-30) (74 роки)
  м. Тбілісі, Грузинська РСР
Поховання Дідубійський пантеон
Національність грузинка
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Грузія
Жанр пейзаж
Навчання Академія Колароссі
Діяльність художниця
Напрямок живопис, графіка, театральні декорації
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Сайт museum.ge/index.php?lang_id=ENG&sec_id=55

Ахвледіані Єлена Дмитрівна у Вікісховищі?

Єле́на Дми́трівна Ахвледіа́ні (груз. ელენე დიმიტრის ასული ახვლედიანი, *18 квітня 1901(19010418) — †30 грудня 1975) — грузинська художниця, ілюстраторка та театральна декораторка. Народний художник Грузинської РСР1960).

Біографія[ред. | ред. код]

Єлена Ахвледіані народилася 18 квітня 1901 року у грузинському місті Телаві в родині лікаря.

Початкову художню освіту отримала в Школі живопису і малювання Миколи Скліфосовського в Тбілісі. У 1922 році навчалася в Тбіліській академії мистецтв у класі Георгія Габашвілі. По закінченні першого курсу як стипендіат Академії була відряджена для продовження освіти до Італії та Франції. У 1922-1923 роках — подорожувала Італією. У 1924-1927 — навчалася в Академії Колароссі в Парижі.

У 1928 році на запрошення режисера Костянтина Марджанішвілі працювала декоратором в Театрі драми в Кутаїсі. А згодом — в інших театрах Грузії та за її межами.

Член Асоціації революційних художників Грузії (САРМА, 1929-1932), Спілки художників СРСР.

Займалася книжковою графікою. У 1934-1937 роках була головним художником сектора дитячої книги у видавництві «Сахелгамі».

Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР1946), Народний художник Грузинської РСР (з 1960), лауреат Державної премії Грузинської РСР імені Шота Руставелі (1971).

Жила в Тбілісі. Виїжджала в Україну, Прибалтику, Чехословаччину.

Померла 30 грудня 1975 у Тбілісі. Похована в пантеоні письменників і громадських діячів Грузії Дідубе.

Творчість[ред. | ред. код]

Каталог картин Єлени Ахвледіані, виданий у Тбілісі в 1927 році

З 1919 року — учасниця виставок (виставка Грузинського мистецького товариства в Тбілісі). Також експонувалася на «Ювілейній виставці мистецтва народів СРСР» (1927), Ювілейній виставці образотворчих мистецтв Грузії, присвяченій 10-річчю Жовтня (1927), виставці «Будівництво та мистецтво національних республік» (1932), виставці творів театрально-декораційного мистецтва Грузії (1933), виставці образотворчого мистецтва Грузинської РСР (1937), «20 років Радянської Грузії» (1941) в Тбілісі, Всесоюзній художній виставці, присвяченій 40-річчю Жовтня (1957) в Москві та інших. Учасниця виставок радянського мистецтва за кордоном — у Відні та Берліні (1930), Парижі (1931). Провела персональні виставки в Парижі (1926), Остенде (1927), Тбілісі (1927, 1928, 1960, 1962, 1965, 1971), Телаві (1927, 1928), Кутаїсі (1927, 1928), Москві та Харкові (1930), Баку (1961), Карл-Маркс-Штадті (1969).

Працювала переважно як пейзажист. Її картини — «Старий Тбілісі», «Кахетія. Зима» (обидва — 1924); «Робочий квартал в Парижі» (1926); «Гульня», «Стара дзвіниця» (середина 1920-х); «Аджарець» (1927); «Батумські нафтоперегонні заводи» (1927); «Околиці Тбілісі» (1931); «Телаві» (1934); «Відпочинок колгоспників» (1937); «В горах Мінгрелії» (1940); «О. С. Пушкін на могилі О. С. Грибоєдова» (1949); «Поет Н. М. Бараташвілі в салоні М. Орбеліані», «Імеретія» (1956); «Тбілісі» (1959); «Збір винограду» (1961) та інші.

Створила графічні цикли (акварель, олівець, туш): «У дні війни» (кінець 1940-х), Прибалтикою і Чехословаччиною (обидва — 1950-ті), «Старий і новий Тбілісі» (1961—1967).

Виконала ілюстрації для книг «Дон Кіхот» Сервантеса (1932), «Збірник творів» Іллі Чавчавадзе (1934—1935), «Поеми» Важа Пшавели (1951), а також творів Генрі Лонгфелло і Егнате Ніношвілі (1930-ті).

Створила декорації для більш ніж 60 вистав, серед них: «Як» Карло Каладзе (1928); «Отелло» (1932), «Багато галасу з нічого» Вільяма Шекспіра (1963); «Мадам Сан-Жен» Віктор'єн Сарду (1939); «Комедія однієї ночі» Карло Каладзе (1944—1945), «Російське питання» Костянтина Симонова (1947); «Пігмаліон» Бернарда Шоу (1955) у 2-му Державному драматичному театрі (Тбіліський академічний театр імені Коте Марджанішвілі); «Абесалом і Етері» Захарія Паліашвілі (1942) в Тбіліському театрі опери та балету. Співпрацювала також в театрах Києва (Театр опери та балету імені Тараса Шевченка), Москви (Театр оперети), Ленінграда (Державний академічний театр опери та балету імені Кірова), Харкова.

Малювала ескізи костюмів на кіностудії «Грузія-фільм» (1950-ті) — для фільмів «Бабка» Сіко Долідзе і Леван Хотіварі (1954), «Пісня Етері» Сіко Долідзе (1956).

Її твори представлені в багатьох музейних зібраннях, серед них — Третьяковська галерея, Грузинський національний музей в Тбілісі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Пам'ятник Єлені Ахвледіані у Тбілісі

18 квітня 1976 року, в день народження художниці, в Тбілісі на базі квартири-майстерні Єлени Ахвледіані був створений музей. У ньому зберігаються картини, театральні ескізи, костюми, книжкові ілюстрації, карикатури, гумористичні замальовки, фото, особисті архіви художниці, а також етнографічна і археологічна колекції, зібрані нею в різних куточках Грузії. У будинку-музеї більше трьох тисяч експонатів.

У 1979 році вийшла телепередача про творчість Єлени Ахвледіані — «Право на коротке ім'я. Про творчість Народного художника Грузинської РСР Єлени Ахвледіані» (рос.). Автор тексту і сценарію — мистецтвознавець Борис Поюровський.

У Тбілісі Єлені Ахвледіані встановлений пам'ятник.

У 2001 році у Москві пройшла Меморіальна виставка Єлени Ахвледіані.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ахвледиани Елена // Государственная Третьяковская галерея. Каталог собрания. Живопись первой половины ХХ века. — Т. 6. — Кн. 1. — М., 2009. — С. 65.
  • Ахвледиани Елена Дмитриевна // Большая советская энциклопедия. — Т. 2. Ангола — Барзас. — 1970. — 632 с. — 630 000 экз.
  • Ахвледиани Елена Дмитриевна // Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство / Гл. ред. В. М. Полевой. — М.: Советская энциклопедия. Книга І. А-М., 1986. — С. 55.
  • Ахвледиани Елена // Художники народов СССР. Библиографический словарь. — Т. 1. — М., 1970. — С. 237.
  • Про музей Єлени Ахвледіані на сайті Грузинського національного музею (англ.).

Додаткова література[ред. | ред. код]

  • Джанберидзе Н. Ш. Елена Ахвледиани. — Тб., 1980.
  • Ерлашова С. Выставка произведений Елены Ахвледиани // Искусство. — 1967. — № 6.
  • Право на короткое имя: Елена Ахвледиани // Поюровский Б. М. Что осталось на трубе… Хроника театральной жизни второй половины ХХ века [Сборник статей и очерков]. — М.: Центрполинграф, 2000. — С. 20-23. — ISBN 5-227-00448-X (Перша публікація — Творчество. — 1976. — № 5.)
  • Урушадзе Н. Елена Ахвледиани. — Тб., 1979. (груз.)
  • Шмерлинг Р. Пейзаж родины // Творчество. — 1961. — № 6.