Ахейська війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ахейська війна
Rome-3-1.gif
Територіальна експансія Римської республики в III - I столліттях до н.э.
Дата: 146 до н. е.
Місце: Греція
Привід: підтримка Римом Спарти, суперника Ахайського союзу
Результат: римська перемога
Територіальні зміни: вся Греція безпосередньо поглинута Римською державою
Сторони
Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська республіка Ахейський союз
Командувачі
Луцій Меммій

Ахейська війна 146 до н. е., іноді називається Битвою при Коринфі, або Битва при Левкопетрі (грец. Μάχη της Λευκόπετρας) − війна між Римом і Ахейським союзом, що закінчилася повним підпорядкуванням Греції Риму.

Початок і хід війни[ред.ред. код]

Через два роки після розгрому та поглинення Римом Македонії проти римлян виступив Ахейський союз. Ахейський союз був невдоволений тим, що Рим підтримав Спарту. Центром опору Ахейського союзу стало місто Коринф, за іменем якого іноді також називають цю війну (щоправда, відоміша Коринфська війна початку IV ст. до н. е.).

На з'їзді в Коринфі союзні міста одностайно ухвалили зброєю боронити свої права. Завзяття було таке велике, що навіть було даровано свободу невільникам, щоб укріпити свої військові сили: ахайці відпустили на волю і зарахували в армію 12 тисяч рабів. Громадян закликали робити внески в союзну скарбницю для ведення війни. Хоча виступ ахайців проти римлян викликав співчуття народу в багатьох грецьких містах, що не входили в Ахейський союз, але жоден з них не зважився до них приєднатися. Одні ж ахайці не могли витримати війни з Римом.

Незабаром консул Луцій Меммій розбив ахайські війська у двох битвах, коло Фермопіл та на Істмі. Коринф було вщент зруйновано і спалено 146 року до н. е., а дорогоцінності і мистецькі твори переможці вивезли до Італії. Зруйновані були й інші ахейські міста. Безліч жителів було продано в неволю і вивезено до Риму.

Греція під владою Рима[ред.ред. код]

Див. також: Римська Греція

Ахейський союз було розпущено, його міста мусили заплатити контрибуції, проводирів покарано смертю. Були розпущені взагалі усі грецькі союзи полісів, усюди була відновлена влада олігархів. Грецькі міста остаточно втратили свою незалежність і були підпорядковані уряду римської провінції Македонії. Хоча вони й зберегли певне внутрішнє самоврядування, але давнього значення Греція вже не повернула.

Безперервні війни, утримання римської армії, контрибуція і «добровільні» подарунки Риму остаточно розорили широкі шари демоса в грецьких містах. Усі античні автори свідчать про зубожіння, знелюдення і запустіння Еллади в II—I ст. до н. е. Вичерпалися суспільні доходи міст. Заборгованість міст приватним особам, нестача продовольства і голод стали частими явищами в Греції. Рівень життя пересічних громадян різко знизився. Однак рабовласницька аристократія, лихварі і землевласники зі встановленням римського панування зміцнили своє положення і забезпечили своє майно від посягань демоса.

Встановлення римського панування в Македонії і Греції, очевидно, супроводжувалося посиленням експлуатації рабів. Про це можна стверджувати на підставі повідомлень древніх авторів, що стосуються масових виступів рабів. Особливо можна відмітити повстання рабів на Лаврійських копальнях в Аттіці. Раби перебили варту, захопили акрополь на мисі Суній і довгий час трималися на території Аттіки, поки не були розгромлені римлянами.

Посилання[ред.ред. код]

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.