Ахмад Баніні
| Ахмад Баніні | |
|---|---|
| أحمد بحنيني | |
 Баніні в 1950 році | |
| Прем'єр-міністр Марокко | |
| 13 листопада 1963 — 7 липня 1963 | |
| Монарх | Хасан II |
| Попередник | Хасан II |
| Наступник | Хасан II |
| Народився | 1909 Фес, Марокко |
| Помер | 10 липня 1971 Рабат,Марокко |
| Відомий як | політик, суддя  |
| Країна |  Марокко |
| Alma mater | Аль-Карауїн |
| Політична партія | Фронт захисту конституційних інститутів |
| Релігія | іслам |
Ахмад Баніні (араб. أحمد بحنيني; прибл. 1909 — 10 липня 1971) — марокканський політик, четвертий прем'єр-міністр Марокко у 1963—1965 роках за правління короля Хасана II[1][2].Він також обіймав посаду голови Верховного суду.[3] Баніні був убитий під час невдалої спроби державного перевороту проти Хасана II 10 липня 1971 року.[4]
Баніні народився у Фесі, Марокко, 1909 року. Потім він пішов до Університету Аль-Каравіїн, де Абдеслам Сергіні був його професором.[джерело?]
Баніні займав посади в мешварі (секретар центрального махзена та суддя у верховному суді гарифіану).[5] Потім працював в Імперському коледжі учителем принцес та принців — у тому числі майбутнього Хасана II.
Ахмада був призначений прем'єр-міністром Хасаном II у 1963 році, за тиждень до оприлюднення амністії та реабілітації відомих «колаборантів» на розчарування націоналістів. Ця людина під час усунення Мохаммада V нічого не сказав і об'єднався з Мохаммадом Бін Арафою, султаном, посадженим ненадовго на трон французами.[6]
У промові 7 червня 1965 року в Рабаті, Хасан II оголосив надзвичайний стан відповідно до статті 35 Конституції Шерифа та оголосив про перегляд цієї Конституції, який буде винесено на референдум. Пізніше прем'єр-міністр представив королю заяву про відставку членів марокканського уряду. Інформаційне агентство MAP заявило, що виступ короля було сприйнято населенням позитивно, тоді як опозиція (партія «Істікляль» і UNFP) не схвалила заходи, вжиті сувереном.[7]
10 липня 1971 року, на день народження Хасана II у палаці Схірат, Баніні було застрелено солдатами-повстанцями, які стріляли в гостей під час кривавої та невдалої спроби військового перевороту.[4][8][9][10]
- ↑ Governments and Politics. Moroccan British Society.
- ↑ History of Governments. Maroc.ma (англ.). 16 квітня 2013. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ King of Morocco Appoints Premier; Replaces Early Nationalist. The New York Times (амер.). 14 листопада 1963. ISSN 0362-4331. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ а б 1971: Death for Moroccan rebel leaders. BBC. 13 липня 1971.
- ↑ Arabies (фр.). Arabies. 1988. с. 31.
- ↑ Les Premiers ministres et Chefs de gouvernement marocains depuis l'Indépendance. LesEco.ma (fr-FR) . 11 вересня 2021. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Hassan II met un terme à son expérience de monarchie parlementaire Le gouvernement Bahnini a remis sa démission. Le Monde.fr (фр.). 9 червня 1965. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ ReneNaba (7 липня 2020). Le coup de Skhirat, cinquante ans après. 1/2. Libnanews, Le Média Citoyen du Liban (амер.). Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ La liste des victimes. Le Monde.fr (фр.). 15 липня 1971. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Chennani, Rachid (4 квітня 2018). Human Rights and the State in Morocco: Impact of the 20 February Movement. Arab Reform Initiative (англ.).
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |