Ахмад Самані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахмад Самані
Народивсяневідомо
Помер12 січня 914(0914-01-12)
Лашкар Гах
·вбито
Національністьтаджик
Діяльністьправитель
Посадаемір
Термін907–914 роки
ПопередникІсмаїл Самані
НаступникНаср II Самані
Конфесіяіслам
РідСаманіди
БатькоІсмаїл Самані
ДітиНаср II Самані

Ахмад ібн Ісмаїл Самані (*احمد بن اسماعیل سامانی, д/н — 12 січня 914) — володар (емір) Саманідської держави у 907–914 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Саманідів. Син еміра Ісмаїла. З 900 року був намісником області Гурган у Табаристані, але 901 року його було відозвано внаслідок нездатності протидіяти військам династії Джустанидів, володарем Дейлема. Після цього був намісником в Хорасані, згодом у Реї.

У 907 році, після смерті батька, стає еміром. У 908–909 роках придушив повстання у Самарканді та Реї. У 910 році халіф аль-Муктадір надав Ахмаду права на область Сістан, яка належала Саффаридам. В результаті декількох військових кампаній до 911 року держава Саффарідів була знищена військами Ахмада. Як намісника призначив двоюрідного брата Мансура ібн Ісхака. Тоді ж придушив заколот Себук-ері.

У 912 році відбулося повстання у Сістані на користь Саффаридів, але саманідська армія перемогла бунтівників, захопила їх ватажків, яких страчено у Самарканді. Остаточно покорено цю провінцію 913 року. У 914 році повстали провінції Табарістан та Гурган на чолі із Хасаном ібн Алі. Під час підготовки до його придушення Ахмада Самані було вбито неподалік від Бухари — у Лашкар Гах. Вбивцями були тюркські гвардійці. Владу успадкував син вбитого Наср.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Frye, R.N. (1975). «The Sāmānids». In Frye, R.N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 136–161. ISBN 0-521-20093-8.