Ахмад аль-Мустазхір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахмад аль-Мустазхір
Ім'я при народженні أبو العباس أحمد بن عبد الله
Народився 1078(1078)
Багдад
Помер 6 серпня 1118(1118-08-06)
Багдад
Громадянство Багдадський халіфат
Національність араб
Титул халіф
Термін 1094—1118 роки
Попередник аль-Муктаді
Наступник аль-Мустаршид
Конфесія іслам
Рід Аббасиди
Батько аль-Муктаді
У шлюбі з Ісмет-хатун
Комуш-хатун
Зуджа
Діти 2 сина

Ахмад аль-Мустазхір (*1078 — 6 серпня 1118) — 28-й володар Багдадського халіфату в 10941118 роках. Тронне ім'я перекладається з арабської мови як «Запам'ятовується Богом». Повне ім'я — Абу'л-Аббас Ахмад ібн Абдуллах аль-Муктаді аль-Мустазхір біллах.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Аббасидів. Син халіфа аль-Муктаді та сельджукської аристократки Сара-хатун. Народився у 1078 році у Багдаді. При народженні отримав ім'я Ахмад. Здобув навчання під проводом богословів, потім допомагав батькові у справах. У 1094 році після смерті аль-Муктаді стає новим халіфом під ім'ям аль-Мустазхір.

В цей час спокійна ситуація часів Сельджукської держави змінилася на постійні війни між нащадками Малік-шаха I. Халіф докладав зусиль задля збереження власних невеличких володінь, вміло маневруючи між Великими Сельджуками на чолі із султаном Мухаммедом I, Сирійським султанатом, Дамаським еміратом та султанатом Алеппо. Він оженився на двох представників Сельджуків. Завдяки цьому війни не зачепили власних володінь аль-Мустазхіра (Багдадська область, центральний Ірак).

У 1097 році Близький Схід стикнувся з учасниками Першого хрестового походу. Але аль-Мустазхір обмежився лише закликами боротьби з християнами, не маючи змоги надати військову допомогу. Він став своєрідним релігійним авторитетом у боротьбі з ворогами з Заходу. В цей час прийняв посольство Юсуфа ібн Ташфіна, очільника держави Альморавідів, який визнав духовну зверхність халіфа. Натомість аль-Мустазхір надав йому титул аміра аль-муслімін.

Втім, у 1099 році християнські війська захопили Єрусалим, частину Палестини та західну Сирію. В результаті численні натовпи біженців заповнили Багдад та навколишні міста, чим значно погіршили соціальну ситуацію. Також збільшилося кількість фанатиків, що вимагали великого походу проти християн. Натомість аль-Мустазхір знову обмежився закликами до Артукідів, що володіли північною Сирією та Конійського султанату задля спільних дій проти Єрусалимського королівства та його союзників. Втім в цей час спалахнула нова війна поміж Сельджуків за владу, що тривала до 1101 року. Втім халіф не намагався втручатися у чвари. також він лише споглядав за успіхами хрестоносців в Палестині та Сирії.

Помер аль-Мустазхір у 1118 році. На цей момент вдалося суттєво поповнити державну скарбницю завдяки вдалому оподаткуванні, поміркованості витрат, сприянню ремісництву та торгівлі. Халіфу на кінець життя вдалося створити невеличке власне військо для оборони Багдада. При цьому було докладено зусилля з відновлення столиці халіфату як культурного й наукового центру. Йому спадкував син аль-Фадл.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]