Ахтопол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ахтопол (Бургаська область))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Ахтопол
Ахтопол
Країна Болгарія Болгарія
Область Бургаська область
Община Царево
 Кмет Петко Арнаудов (БСП)
 Кмет Бісер Колєв
Код ЕКАТТЕ 878
Поштовий індекс 8280
Телефонний код (+359) 590
42°06′ пн. ш. 27°57′ сх. д.H G O
Висота 20
Площа 28,704 км²
Населення 1425 (2010)
Водойма Чорне море
Телефонний код +421-0590
Розташування
Ахтопол. Карта розташування: Болгарія
Ахтопол
Ахтопол
Ахтопол (Болгарія)
Мапа
Мапа
CMNS: Ахтопол у Вікісховищі

Ахтопол (болг. Ахтопол) — місто в Болгарії. Розташоване на узбережжі Чорного моря. Входить до складу Бургаської області, а також до складу громади Царево. Населення становить 1425 осіб. Ахтопол — найпівденніше болгарське місто на Чорноморському узбережжі.

Географія[ред. | ред. код]

Пляж Ахтополя

Розташування[ред. | ред. код]

Місто Ахтопол розташоване на скелястому півострові на узбережжі Чорного моря і біля підніжжя гори Странджа. Розташований за 14 км на південь від Царево і за 5 км на північ від гирла річки Велека. Місто є частиною території природного парку «Странджа».

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат напів-середземноморський з м'якою зимою і прохолодним літом.

Історія[ред. | ред. код]

На місці нинішнього міста Ахтопол існували поселення ще з нової кам'яної доби, а в часи залізної доби ця територія була заселена фракійським племенем тинів. Як місто Ахтопол було засноване близько 430 р. до. н.е. грецькими колоністами з Афін та з Аполлонії (нині місто Созопол), яка розташовувалась за 58 км на північ, під назвою Авлеон Тіхос (грец. Αυλαιον Τειχος). Припускають, що його заснування пов'язане з діями Перикла в чорноморських районах. Місто стає торговим центром, де карбують монети. Після варварських набігів 5 - 7 століть місто було відновлено візантійським воєводою Агатоном, який назвав його Агатополісом (грец. Αγαθουπολις).[2]

Одне з небагатьох міст, що залишалось в руках останнього імператора Візантії Костянтина Палеолога. Перейшло до турків перед облогою й падінням Константинополя 1453 року. Нинішнє його ім'я походить від грецького Актополі — прибережне місто.

У часи [[Середньовіччя] Агатополь кілька разів включався у територію Болгарії. Підпис Хана Крума від 812 року повідомлене про його захоплення, які пізніше були завойовані царем Тодором Святославом в 1304 році. Близько 1389 р., через двадцять років після взяття Адріанополя османами, одрінське єпископство перенесло свою штаб - квартиру в Агатополь. Трохи пізніше місто також було завойовано османами. У 17 столітті згадувалося як єпископська резиденція.[2]

Під час російсько-турецької війни 1828-29 років 24 липня 1829 року Агатополь був узятий загоном з 2 фрегатів, брига, пароплава й 8 гребних суден під загальним командуванням капітан-лейтенанта Баскакова.

На честь взяття міста отримав назву російський фрегат «Агатополь». Він увійшов до складу Чорноморського флоту в листопаді 1834 року, брав участь у Кавказькій кампанії та був розібраний 1853 року.

На початку ХХ століття громадяни Ахтополя володіють 45 судами, три з яких мають водотоннажність від 1000 до 3000 тонн. На початку Балканської війни 1912 року двоє з Ахтополя були добровольцями в Македонсько-адріанопольському корпусі.[3] Після балканських воєн (1912 - 1913) місто приєдналося до Болгарії. Його грецьке населення було виселене, а болгарські біженці зі Східної Фракії оселилися на його місці. У 1918 році Ахтополь був майже повністю зруйнований пожежею, старий собор «Успіння Богородичне» також сгорів. Сучасне місто було побудовано повністю знову після пожежі. У 1926 році проживає 1095 жителів.[2] Біженці з Ахтополя заснували село Неа Агатуполі Новий Ахтопол) в номі Пієрія, Греція.

Політична ситуація[ред. | ред. код]

В місцевому кметстві Ахтопол, до складу якого входить Ахтопол, посаду кмета (старости) виконує Бісер Спасов Колєв (ОБП) за результатами виборів.

Кмет (мер) громади Царево — Петко Янков Арнаудов (БСП) за результатами виборів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Автобусний транспорт[ред. | ред. код]

Різними компаніями здійснюється транспорт до Велико-Тирново, Бургаса, Резово, Синеморця, Варвари, Царево, Кітена, Приморсько, Созополя, Старої Загори, Пловдива і Софії.

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

У Ахтополі немає залізничного транспорту.

Повітряний транспорт[ред. | ред. код]

У Ахтополі немає повітряного транспорту. Найближчий аеропорт - Бургас.

Пляжі[ред. | ред. код]

У місті є три пляжі - "Центральний", "Дельфін" і "Бабешки".

Населення[ред. | ред. код]

Кількість населення[ред. | ред. код]

Місто Ахтопол - 1307 (загальна кількість постійних адрес)

Релігії[ред. | ред. код]

Новобудована церква Святого Царя Тервела в центрі міста

Православ'я.

Будівля мерії

Економіка[ред. | ред. код]

Основними засобами існування міста Ахтопол є туризм і рибальство.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Будівля грецької школи
Громадський центр "Христо Ботев", Ахтопол

До сьогоднішнього дня збереглася церква Вознесіння Господнього, побудована в 1776 році, залишки монастиря св. Іоанна (Св. Яни) XII століття, частини фортечної стіни (місцями досягають 8 м висоти і шириною 3,5 м). Недалеко від півострова є залишки фракійської стіни. У місті є Музей історії.[2]

У 1940-х і 50-х роках місто було кінцевою станцією вузькоколійки Ахтопол - Бродилово - Кости, розібраної в 1950-х роках через неефективність.

Спорт[ред. | ред. код]

Єдиною спортивною компанією в місті є футбольний клуб «Ахтопол». Команда була заснована в 1992 році під назвою "Чорне море" (Ахтопол) і три роки конкурувала в Південній "Б" обласній групі. Після цього з'являлися спорадичні прояви, але в 2006 році він знову був залучений до регіональної групи Південного "Б". У сезоні 2008/2009 він посів 9 місце з десяти команд.

Стадіон в Ахтополі ще не відремонтований, матчі грають у сусідньому місті Царево.

Особи[ред. | ред. код]

  • Коста Пергелов (1921 - 2007), болгарський економіст

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Ahtopol", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9756708/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б в г Селища в Природен парк „Странджа“. Малко Търново: Дирекция на Природен парк „Странджа“.
  3. "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912 - 1913", Головне управління архівів, 2006 р., Стор 827.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]