Ахім фон Арнім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахім фон Арнім
Achim von Arnim
Ludwig Achim von Arnim.jpg
Портрет Ахіма фон Арніма (1803)
Ім'я при народженні Carl Joachim Friedrich Ludwig von Arnim
Народився 26 січня 1781(1781-01-26)
Берлін, маркграфство Бранденбург
Помер 21 січня 1831(1831-01-21) (49 років)
Віперсдорф, маркграфство Бранденбург, Королівство Пруссія
Поховання
Громадянство
(підданство)
Німеччина[1]
Національність німець
Діяльність письменник, поет
Alma mater Геттінгенський університет і Університет Мартіна Лютера
Знання мов німецька
Напрямок гейдельберзький романтизм
У шлюбі з Bettina von Arnimd
Діти Gisela von Arnimd і Maximiliane von Oriolad
Автограф Ludwig Achim von Arnim (signature).gif
IMDb nm0901894

Лю́двіґ-Йоахі́м фон А́рнім (нім. Carl Joachim Friedrich Ludwig von Arnim; нар. 26 січня 1781(17810126), Берлін — пом. 21 січня 1831) — німецький письменник, основний представник (разом зі своїм другом Клеменсом Брентано) гейдельберзького романтизму. Його дружина Беттіна (сестра Брентано) теж була письменницею.

Творчість[ред. | ред. код]

Арнім є автором романів «Бідність, багатство, злочин і спокутування графині Долорес» (1810), «Охоронці корони» (1817, друга частина посмертно — 1854), повістей "Ізабелла Єгипетська, перша любов імператора Карла V "(1812), «Рафаель і його сусідки» (1822, опублікована в 1824) та інших, новел «Одержимий інвалід в форті Ратон» (1818) та інших.

Разом з Брентано склав антологію народних пісень «Чарівний ріг хлопчика» (нім. «Des Knaben Wunderhorn») у трьох томах (18051808), які чинили значний вплив на розвиток німецької лірики XIX ст.[2]

Арнім вводить фантастику в історичну новелу («Ізабелла Єгипетська», де діють альраун і голем), поєднуються з точними історичними деталями.

Див. також[ред. | ред. код]

  • 8055 Арнім — астероїд, названий на честь письменника[3].

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LIBRIS — 2012.
  2. М. Рудницкий. Комментарии. — Избранная проза немецких романтиков. В 2-х томах. Т. 2. Пер. с нем. Сост. А. Дмитриева. Москва: Художественная литература, 1979. С. 416.
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.