Ацикловір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Aciclovir standard.svg
Ацикловір
Систематизована назва за IUPAC
?
Класифікація
ATC-код J05AB01
PubChem 2022
Хімічна структура
Формула C8H11N5O3 
Мол. маса 225.21 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 10-20% (перорально)
Метаболізм печінка, ~14%
Період напіввиведення 2.2-20 годин
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні


Ацикловір (Aciclovir[1]) — протигерпесвірусний препарат, особливо ефективний щодо вірусів простого герпесу, оперізуючого герпесу/вітряної віспи. На інші віруси не діє. Ацикловір є аналогом пуринового нуклеозиду дезоксигуанозину, нормального компонента ДНК.

Дизайнер ацикловіру — американський фармаколог Гертруда Елайон[2], яка у 1988 році стала лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицини за розробку принципів створення препаратів, орієнтованих на «молекулярні мішені», до яких відносять і ацикловір.

Механізм дії[ред. | ред. код]

Структура молекули ацикловіра схожа на нуклеозид дезоксигуанозин, який складається з гуаніну і дезоксирибози. Вірусні тимідинкінази додають до ацикловіру фосфорну групу. Далі до сполуки додається друга фосфорна група за допомогою гуанілаткінази клітини-хазяїна. Третя фосфорна група приєднується різними клітинними кіназами (фосфогліцераткіназою, фосфоенолпіруваткарбоксикіназою або піруваткіназою). Таким чином утворюється ацикловіртрифосфат, який конкурує з дГТФ при синтезі вірусної ДНК і пригнічує роботу вірусної ДНК-полімерази. При включенні до вірусної молекули ДНК ацикловір блокує подальше добудовування нуклеотидів у ланцюг.

Препарат діє вибірково на синтез вірусної ДНК. На реплікацію ДНК клітин людини ацикловіртрифосфат практично не впливає.

Aciclovir3Dan.gif

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Всмоктується у травній системі, біодоступність — 10-20 %. Зв'язування з білками плазми — 9-33 %, концентрація у спинномозковій рідині — близько 50 % від концентрації в плазмі, проникає через плацентарний і гематоенцефалічний бар'єри.

Метаболізується в печінці, основний метаболіт — 9-карбоксиметоксиметілгуанін, близько 84 % виводиться нирками у незміненому вигляді і 14 % —у вигляді метаболіта.

Показання[ред. | ред. код]

Терапія клінічних проявів уражень шкіри і слизових оболонок, які спричинює віруси простого герпесу — герпесвіруси людини 1 та 2 типу (Herpes simplex 1 і 2); герпесвірусом людини 3 типу (оперізуючий герпес і вітряна віспа). Ацикловір при простому герпесі попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної диссемінації і вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірок. Ацикловір зменшує інтенсивність ураження при оперізуючому герпесі, послаблює біль у гострій фазі.

Застосовують також для профілактики первинних і рецидивуючих інфекцій, які спричинює вірус Herpes simplex 1 і 2 у хворих як з нормальним, так і з ослабленим імунним статусом, у тому числі і імунодефіцитами при ВІЛ-інфекції.

Препарат чинить також імуностимулюючу дію. Застосовують ацикловір внутрішньовенно, всередину і місцево (у вигляді мазі або крема). Препарат має серйозну міжнародну доказову базу ефективності стосовно вищеназваних герпесвірусів людини.[3]

Протипоказання[ред. | ред. код]

Підвищена чутливість до ацикловіру або якої-небудь допоміжної речовини препарату. Прийом препарату протипоказаний у період лактації. З обережністю слід приймати при дегідратації, нирковій недостатності, неврологічних порушеннях, в тому числі й в анамнезі.

Побічні дії[ред. | ред. код]

Препарат, зазвичай, добре переноситься. Але можливі певні побічні дії:

  • З боку травної системи: в поодиноких випадках — біль в животі, нудота, блювання, діарея.
  • У крові: скороминуще незначне підвищення активності амінотрансфераз, рідко — невелике підвищення рівнів сечовини і креатиніну, гіпербілірубінемія, лейкопенія, анемія.
  • З боку ЦНС: рідко — головний біль, слабкість; в окремих випадках — тремор, запаморочення, підвищена стомлюваність, сонливість, галюцинації.
  • Алергічні реакції: шкірний висип.
  • Інші: рідко — алопеція, гарячка.

Ліки, що містять ацикловір[ред. | ред. код]

  • Aciclovir Jelfa
  • Aciclovir-Vishpha укр. Ацикловір-Вішфа - випускається в Україні ТОВ "ДКП "Фармацевтична фарика" (Житомирська область, Житомирський район, село Танишівка, вул. Корольова, б. 4)
  • Acix
  • Antivir
  • Hascovir
  • Herpex
  • Herplekiesin
  • Heviran
  • Virulex
  • Viru-POS
  • Zovirax
  • Zovirax Intensive

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Торгові назви, що на 2013 р. зареєстровані в Україні — Зовіракс™, Герпевір®, Ацикловір-Фармекс, Біоцикловір-Біофарма, Ацикловір-Астрафарм, Ацикловір СТАДА®, Ацикловір-Дарниця, Віролекс, Ацикловір-Фармак, Ацивір, Ацикловір-ВІШФА, Ацик®, Агерп, Гевіран, Медовір.
  2. Nicole Kresge, Robert D. Simoni (2008). Developing the Purine Nucleoside Analogue Acyclovir: the Work of Gertrude B. Elion. Journal of Biological Chemistry 283 (19): e11–e11. ISSN 0021-9258. 
  3. Graham Worrall (6 Jan 1996). «Acyclovir in recurrent herpes labialis». BMJ 312 (7022): 6. doi:10.1136/bmj.312.7022.6. PMC 2349724. PMID 8555890. — Editorial

Література[ред. | ред. код]

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4
  • Harvey Stewart C. in Remington's Pharmaceutical Sciences 18th edition: (ed. Gennard, Alfonso R.) Mack Publishing Company, 1990. ISBN 0-912734-04-3. (англ.)
  • Huovinen P., Valtonen V. in Kliininen Farmakologia (ed. Neuvonen et al.). Kandidaattikustannus Oy, 1994. ISBN 951-8951-09-8. (англ.)
  • Périgaud C., Gosselin G., Imbach J. -L.: Nucleoside analogues as chemotherapeutic agents: a review. Nucleosides and nucleotides 1992; 11(2-4) (англ.)
  • Rang H.P., Dale M.M., Ritter J.M.: Pharmacology, 3rd edition. Pearson Professional Ltd, 1995. 2003 (5th) edition ISBN 0-443-07145-4; 2001 (4th) edition ISBN 0-443-06574-8; 1990 edition ISBN 0-443-03407-9. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]