Ашраф Пахлаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ашраф Пахлаві
перс. اشرف پهلوی
Народилася26 жовтня 1919(1919-10-26)[3][1][2]
Тегеран, Іран
Померла7 січня 2016(2016-01-07)[1][2] (96 років)
Монако
·хвороба Альцгеймера
ПохованняМонако
Країна Іран
Діяльністьперекладачка, дипломат, політична діячка, письменниця
Знання мовперська[4]
Титулпринцеса
Посадамонарх
Конфесіяіслам
РідПехлеві
БатькоРеза Шах Пехлеві
МатиТадж ол-Молук
Брати, сестриШамс Пахлавіd, Фатіме Пахлавіd, Хамдамсалтане Пахлавіd, Мохаммед Реза Пахлаві, Алі Реза Пахлаві I, Ахмад Реза Пахлавіd і Абдул Реза Пахлавіd
У шлюбі зMirza Khan Gazamd, Ahmad Shafiqd і Mehdi Bushehrid
ДітиШахріяр Шафікd[5], Азаде Шафікd і Shahram Pahlavid[5]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора Order of the Star of Ghana Order of the Queen of Sheba Орден Зірки Африки ювілейна медаль 2500-річчя заснування Перської імперії Медаль імені Флоренс Найтінгейл
Сайтprincessashrafpahlavi.org

Ашраф Пахлаві (перс. اشرف پهلوی‎; 26 жовтня 1919, Тегеран, Іран — 7 січня 2016, Монте-Карло, Монако) — принцеса Ірану, сестра-близнюк останнього шахиншаха Ірану Мохаммеда Рези Пахлаві. Дипломатка, правозахисниця, феміністка, письменниця та перекладачка. У 1934 році першою з жінок Ірану відмовилася від паранджі. Після Ісламської революції 1979 вимушена покинути країну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Тегерані 26 жовтня 1919 через 5 годин після брата-близнюка Мохаммеда у сім'ї майбутнього шахиншаха Ірану Рези Шаха Пахлаві і його другої дружини Таджоли ол-Молук[6]. Мала 10 братів і сестер.

На початку 1930-х разом з матір'ю та старшою сестрою Шамс стали одними з найперших жінок, які відмовилися від паранджі[6].

Отримала навчання вдома. Їй не дозволено було відвідувати університет. У 18 років вступила в шлюб з Мірзою Ханом Гхавамом. Це був політичний союз[6].

У 1946 відвідала СРСР, зокрема, музей-садибу Архангельське[7], що у Красногорському районі Московської області, а також з триденним візитом побувала в Києві. Була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1953 була ключовою фігурою у державному перевороті, який відбувся з 15 по 19 серпня, наслідком якого стало повалення демократично обраного уряду Національого фронту Ірану. Переворот був організований за допомогою ЦРУ та SIS за пізнішою згодою самого шахиншаха. Ашраф неодноразово була присутньою на зустрічах з агентами ЦРУ, на яких обговорювалася можливість її впливу на дії шахиншаха, через те, що вона була єдиною жінкою, до якої він прислухався і яка мала вплив на нього. За версіями істориків Мохаммед Пахлаві самостійно ухвалив рішення про переворот і без порад Ашраф, яка спочатку вагалася, але все ж погодилася на рекомендації агентів ЦРУ.

Була активною правозахисницею, зокрема відстоювала права жінок в Ірані. У 1967 увійшла до комісії ООН з прав людини і комісії ООН у справах жінок[8]. У 1975 вона з трибуни Генеральної Асамблеї ООН звернулася до членів Організації.

Після революції в Ірані 1979 року виїхала з країни. Писала мемуари. Жила спочатку у Франції. Неодноразово відвідувала США. У 1994 була присутньою на похоронах Річарда Ніксона[9].

Померла 7 січня 2016 у Монте-Карло, Монако.

Титул

[ред. | ред. код]
  • Її імператорська високість принцеса Іранська Ашраф ол-Молук Пахлаві (1925—1979).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Faces in a Mirror: Memoirs from Exile (1980);
  • Jamais Résignée (1981);
  • Time for Truth (1995).

Нагороди

[ред. | ред. код]
Стрічка Назва
Орден Сонця (Іран)
Орден Плеяди (Іран)
Орден Червоного Лева і Сонця (Іран)
Орден Цариці Савської (Ефіопія)
Орден «За заслуги перед ФРН» (ФРН)
Орден Трудового Червоного Прапора (СРСР)
Орден Оранського Дому (Нідерланди)
Королівський Вікторіанський орден (Велика Британія)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Find a Grave — 1996.
  2. а б в Munzinger Personen
  3. SNAC — 2010.
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. а б Lundy D. R. The Peerage
  6. а б в Brian Murphy (8 січня 2016). Ashraf Pahlavi, twin sister of Iran’s late shah, dies at 96. The Washington Post. ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
  7. Ашраф Пехлеви, иранская принцесса в подмосковной усадьбе Архангельское. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 15 червня 2017.
  8. Kathleen Teltsch (22 березня 1970). She may be a Princess, but Shah's Twin is more Interested in Equal Rights. New York Times.
  9. Jon Gambrell (14 січня 2016). Princess Ashraf of Iran: The Shah of Iran's twin sister. The Independent. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 15 червня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]