Ашраф Пахлаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ашраф Пахлаві
перс. اشرف پهلوی
Young Ashraf Pahlavi.jpg
Народилася 26 жовтня 1919(1919-10-26)[1][2][3]
Тегеран, Іран
Померла 7 січня 2016(2016-01-07)[2][3] (96 років)
Монако
·хвороба Альцгеймера
Поховання Монако
Громадянство
(підданство)
Flag of Iran.svg Іран
Діяльність перекладачка, дипломат, політикиня, письменниця
Знання мов перська[4]
Титул принцеса
Посада монарх
Конфесія іслам
Рід Пехлеві
Батько Реза Шах Пехлеві
Мати Тадж ол-Молук
Брати, сестри
У шлюбі з Mirza Khan Gazamd, Ahmad Shafiqd і Mehdi Bushehrid
Діти Шахріяр Шафікd[5], Азаде Шафікd і Shahram Pahlavid[5]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора Order of the Queen of Sheba Order of the Star of Africa Order of the Star of Ghana ювілейна медаль 2500-річчя заснування Перської імперії
Сторінка в Інтернеті princessashrafpahlavi.org

Ашраф Пахлаві (перс. اشرف پهلوی‎; 26 жовтня 1919, Тегеран, Іран — 7 січня 2016, Монте-Карло, Монако) — принцеса Ірану, сестра-близнюк останнього шахиншаха Ірану Мохаммеда Рези Пахлаві. У 1934 році була першою з жінок Ірану, яка відмовилася від паранджі. Після Ісламської революції 1979 вимушена покинути країну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Тегерані 26 жовтня 1919 через 5 годин після її брата-близнюка Мохаммеда у сім'ї майбутнього шахиншаха Ірану Рези Шаха Пахлаві і його другої дружини Таджоли ол-Молук[6]. Вона мала 10 братів і сестер.

На початку 1930-х разом з матір'ю та старшою сестрою Шамс стали одними з найперших жінок, які відмовилися від паранджі[6].

Отримала навчання вдома. Їй не дозволено було відвідувати університет. У віці 18 років вийшла заміж за Мірзу Хана Гхавама. Це був політичний союз[6].

У 1946 відвідала СРСР, зокрема відвідала музей-садибу Архангельське[7], що у Красногорському районі Московської області, а також з триденним візитом побувала в Києві. Була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1953 була ключовою фігурою у державному перевороті, який відбувся з 15 по 19 серпня, наслідком якого стало повалення демократично обраного уряду Національого фронту Ірану. Переворот був організований за допомогою ЦРУ та SIS за пізнішою згодою самого шахиншаха. Ашраф неодноразово була присутньою на зустрічах з агентами ЦРУ, на яких обговорювалася можливість її впливу на дії шахиншаха, через те, що вона була єдиною жінкою, до якої він прислухався і яка мала вплив на нього. За версіями істориків Мохаммед Пахлаві самостійно прийняв рішення про переворот і без порад Ашраф, яка спочатку вагалася, але все ж погодилася на рекомендації агентів ЦРУ.

Була активною правозахисницею, зокрема відстоювала права жінок в Ірані. У 1967 стала членом комісії ООН з прав людини і комісії ООН у справах жінок[8]. У 1975 вона з трибуни Генеральної Асамблеї ООН звернулася до членів Організації.

Після революції в Ірані 1979 року виїхала з країни. Писала мемуари. Жила спочатку у Франції. Неодноразово відвідувала США. У 1994 була присутньою на похоронах Річарда Ніксона[9].

Померла 7 січня 2016 у Монте-Карло, Монако.

Титул[ред. | ред. код]

  • Її імператорська високість принцеса Іранська Ашраф ол-Молук Пахлаві (1925—1979).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Faces in a Mirror: Memoirs from Exile (1980);
  • Jamais Résignée (1981);
  • Time for Truth (1995).

Нагороди[ред. | ред. код]

Стрічка Назва
BAR Order Aghdas – I st.gif Орден Сонця (Іран)
Order of the Pleiades (Iran).gif Орден Плеяди (Іран)
Orden de la Independencia IRI.png Орден Червоного Лева і Сонця (Іран)
Order of The Queen of Sheba (Ethiopia) ribbon.gif Орден Цариці Савської (Ефіопія)
GER Bundesverdienstkreuz 2 BVK.svg Орден «За заслуги перед ФРН» (ФРН)
Orderredbannerlabor rib.png Орден Трудового Червоного Прапора (СРСР)
Ribbon bar Order of the House of Orange.jpg Орден Оранського Дому (Нідерланди)
United-kingdom514.gif Королівський Вікторіанський орден (Велика Британія)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1995.
  3. а б Munzinger-Archiv — 1913.
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. а б Lundy D. R. The Peerage
  6. а б в Brian Murphy (8 January 2016). Ashraf Pahlavi, twin sister of Iran’s late shah, dies at 96. The Washington Post. ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2017. 
  7. Ашраф Пехлеви, иранская принцесса в подмосковной усадьбе Архангельское
  8. Kathleen Teltsch (22 March 1970). She may be a Princess, but Shah's Twin is more Interested in Equal Rights. New York Times. 
  9. Jon Gambrell (14 January 2016). Princess Ashraf of Iran: The Shah of Iran's twin sister. The Independent. Процитовано 15 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]