Аїша (поетеса)
| Аїша | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | араб. عائِشَة بنت ٱحمد القُرْطُبِيَّة  |
| Народилася | 10 століття Кордова, Андалусія, Іспанія або Кордова, Аль-Андалус |
| Померла | 1009 Кордова, Андалусія, Іспанія або Кордова, Аль-Андалус |
| Країна | Аль-Андалус |
| Місце проживання | Кордова |
| Діяльність | поетеса, письменниця, каліграф |
| Знання мов | арабська |
| Жанр | поезія |
| Конфесія | іслам |
Аїша бінт Ахмад аль-Куртубія (пом. 1009/1010 н. е., Кордова, Іспанія), іноді написана як Айша або аль-Куртубія, — поетеса X століття, яка переважно писала арабською мовою.
Припускають, що Аїша, ймовірно, народилася в Кордові.[1] Її вважають відомою поетесою і каліграфинею Андалусії.[2] Про її життя та походження відомо небагато, хоча очевидно, що вона була сестрою Мухаммада б. Аммада б. Кадіма (пом. 990 р. н. е.).[1] Інші твердження включають те, що вона була принцесою Кордови;[3] що повне ім'я її батька було Ахмад б. Мухаммад б. Кадім б. Зіяд; і що вона була племінницею кордовського лікаря і поета Абу Абдаллаха б. Кадіма аль-Хабіба.[1] Очевидно, вона була незайманою протягом усього свого життя, ніколи не брала шлюб.[1] Її смерть настала на початку фітни аль-Андалус у 1009 році.[1] Ібн Хайян (пом. 469/1076), якого цитує Ібн Башкувал (пом. 578/1183) у своїй «Гілі», серед інших якостей вихваляє розум, знання літератури та поезії, а також красномовство Аїші. У неї був гарний почерк, і вона практикувала переписування Корану (машафіф) і світських книг (дафатір) від руки. Вона виявляла великий інтерес до науки, що спонукало її збирати книги у велику і красиву бібліотеку.[1]
Поетичні твори Айші включені до творів про середньовічних мавританських поетес, які відзначалися своєю дивовижною життєвою силою, свіжістю та агресивною сміливістю.[4] Її вірші часто сприймалися оплесками в Королівській академії в Кордові.[5] Один з її найвідоміших творів — вірш, у якому вона відкидає пропозицію руки і серця поета-чоловіка.[1] Одним із прикладів написання Аїші бінт Ахмад аль-Куртубії є:
Я левиця,
і ніколи не дозволю своєму тілу
стати чиїмось місцем спочинку. Але якщо б і так,
я б не поступилася псу ─
і о, скількох левів я відігнала![1]
У її творах були панегірики, звернені до тогочасних правителів. Прикладом, що зберігся, є панегірик Абд аль-Маліку аль-Музаффару (1002—1008 рр. н. е.).[1]
Аїша включена до списку видатних мусульман у спеціальному виданні Saudi Aramco World 2002 року.[2]
Айша є фігурою в інсталяції Джуді Чикаго «The Dinner Party», яка представлена як одне з 999 імен на «Поверсі спадщини».[6]
- ↑ а б в г д е ж и к Ávila, María Luisa. ʿĀʾisha bt. Aḥmad al-Qurṭubiyya. Encyclopaedia of Islam Three Online (англ.). Brill. Процитовано 25 березня 2025.
- ↑ а б Notable Muslims (PDF). Saudi Aramco World (Islam: An Introduction): 7. January–February 2002. Процитовано 25 червня 2013.
- ↑ Woman's rights and duties considered with relation to their influence on society and on her own condition. By a Woman. London: John W. Parker. 1840. с. 145.
- ↑ Kolb, Elene (9 липня 1989). When Women Finally got the Word. The New York Times. Процитовано 25 червня 2013.
- ↑ Chamberlain, Alexander F. (Oct–Dec 1903). Primitive Woman as Poet. The Journal of American Folklore. 63. 16: 216. doi:10.2307/533370. JSTOR 533370.
- ↑ Aisha. Elizabeth A. Sackler Center for Feminist Art: The Dinner Party: Heritage Floor: Aisha. Brooklyn Museum. 2007. Процитовано 3 січня 2011.
- Aisha // A Cyclopædia of Female Biography: consisting of sketches of all women who have been distinguished by great talents, strength of character, piety, benevolence, or moral virtue of any kind; formimg a complete record of womanly excellence or abilit / H. G. Adams — 1 — London: Groombridge and sons, 1857. — P. 24. — 4, 768 p.
