БА-20

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ba-20 armored car.jpg

БА-20 в експозиції Музею історії України в Другій Світовій війні

БА-20
Загальні дані
класифікація легкий бронеавтомобіль
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР
роки виробництва 19361942
кількість виробів, од. 2114
роки експлуатації 19361957
основні країни-оператори СРСР
Основні параметри
бойова маса, т 2,52
екіпаж, осіб 3
довжина, мм 4310
ширина, мм 1750
висота, мм 2130
кліренс, мм 235
база, мм 2845
Броня
тип броні сталева катана
  лоб корпусу, мм/град. 9
  борт корпусу, мм/град. 6
  корма корпусу, мм/град. 6
  дах корпусу, мм/град. 4
  днище, мм/град. 4
  лоб башти, мм/град. 9
  борт башти, мм/град. 9
  корма башти, мм/град. 9
  дах башти, мм/град. 4
Озброєння
кути ВН, ° −13…+23°
кулемети 1 × 7,62-мм ДТ-29
боєкомплект 1386
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна ГАЗ-М-1, рядний 4-циліндровий карбюраторний з рідинним охолодженням
потужність двигуна, к.с. (кВт) 50
підвіска на листових ресорах
колісна формула 4×2
швидкість по шосе, км/год. 90
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 36
запас ходу по шосе, км 450
запас ходу по перетятій місцевості, км 270
питома потужність, к.с./т 19,8
подоланний підйом, ° 12
подоланна стінка, м 0,24
подоланний рів, м 0,35
подоланний брід, м 0,5
засоби зв'язку радіостанція 71-ТК-1

БА-20 — радянський легкий бронеавтомобіль 1930-х років. Створений в 1936 році на шасі легкового автомобіля ГАЗ-М1. Серійно вироблявся з 1936 по 1942, всього було випущено 2114 бронеавтомобілів цього типу, в різних варіантах, в тому числі бронедрезини. БА-20 використовувався Червоною Армією в боях на Халхин-Голі і радянсько-фінській війні, а також на початковому етапі німецько-радянської війни. Зняті з озброєння в перші повоєнні роки.

Трофейні БА-20 також використовувалися Німеччиною, Румунією і Фінляндією (зняті з озброєння фінської армії тільки в 1957 році).

Серійні модифікації[ред. | ред. код]

  • Базова модель БА-20 випускалася з 1936 по 1938 рр. була обладнана радіостанцією 71-ТК-1 з поручневою антеною, розміщеною навколо башти. Корпус зварений з катаних листів, збільшили, загалом повторивши компонувальну схему ранніх бронеавтомобілів.
  • На модифікацію БА-20М була встановлена ​​кулестійка башта конічної форми, до складу екіпажу ввели радиста, що обслуговував вдосконалену дуплексну рацію 71-ТК-3 зі штирьовою антеною, розташованої по лівому борту, був збільшений запас ходу до 450 км, бойова маса БА-20М зросла до 2,62 т. Випускалася з 1938 по 1942 рр.
  • Модель ФАІ-М, гібрид бронекорпуса ФАІ і шасі БА-20. Бойова маса ФАІ-М зменшилася до 2 тонн. Таких моделей було випущено бл. 350 одиниць.
  • Залізничний варіант БА-20, з можливістю переобладнання силами екіпажу в легку бронедрезину. Швидкість по залізниці становила 80 км/год, а запас ходу — 430—540 км. Маса БА-20 зросла до 2,78 тон.
  • Модель БА-21 розроблена на початку 1939 р. Товщина броні була збільшена до 10-11 мм. У лобовому листі розмістили додатковий кулемет ДТ, вогонь з якого належало вести радистові. Максимальна швидкість — 52,6 км/год. Маса БА-21 зросла до 3,24 тонн.
  • Модель ЛБ-23 розроблена в кінці 1939 р. Модель оснастили потужним шестициліндровим двигуном ГАЗ-11, тим самим збільшивши швидкість до 71,5 км/год.

Був на озброєнні[ред. | ред. код]

Ba20 parola 2.jpg
Ba20 parola 3.jpg

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в М. Коломиец. Легкие бронеавтомобили Красной Армии довоенной постройки. — Москва : Стратегия КМ, 2007. — С. 79. — (Фронтовая иллюстрация № 2/2007) — 2000 прим. — ISBN 5-90126-601-3.

Література[ред. | ред. код]

  • М. Коломиец. Легкие бронеавтомобили Красной Армии довоенной постройки. — Москва : Стратегия КМ, 2007. — 79 с. — (Фронтовая иллюстрация № 2/2007) — 2000 прим. — ISBN 5-90126-601-3. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]