БМП-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БМП-1
BWP-1 Baltops 2016 0283.jpg
Польська БМП-1 під час тренувань.
Тип бойова машина піхоти
Походження  СРСР
Історія використання
На озброєнні 1966-нині
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник ГСКБ-2
Виробник Курганмашзавод
Виготовлення 1966—1982
Характеристики
Вага 13,0 т
Довжина 6735 мм
Ширина 2940 мм
Екіпаж 3 (командир, водій і стрілець)
Десант 8

Головне
озброєння
73-мм 2А28 «Грім»

Commons-logo.svg БМП-1 у Вікісховищі
Бойова машина піхоти БМП-1

БМП-1 (Бойова Машина Піхоти) — перша радянська серійна бойова броньована гусенична машина, здатна плавати та призначена для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів на поле бою, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою, а також для сумісних дій з танками у бою. Родоначальниця такого класу бойових машин, як бойові машини піхоти; перша у світі серійна бойова машина піхоти.

Історія[ред. | ред. код]

СРСР почав роботу над БМП-1 в 1961 році в рамках своєї концепції операцій на значну глибину, з форсуванням річок і підтримкою військ у наступі тактичними ядерними зарядами. Машина мала вміти плавати, мати змогу протистояти танкам і мати значний запас ходу, діяти в зоні ядерного і хімічного зараження. Восени 1962-го виготовили перший дослідний зразок, до 1965 року ЧТЗ мав випустити 50 одиниць для відправки до експериментальної військової частини.[1]

Опис конструкції[ред. | ред. код]

БМП-1 розрахована на перевезення і підтримку одного мотострілецького відділення. Бойова обслуга машини — 11 чоловік: 3 члени екіпажу (механік-водій, навідник-оператор і командир відділення/бойової машини) та 8 чоловік десанту.

Броньовий корпус і башта[ред. | ред. код]

Корпус і башта БМП-1 зварені з катаних сталевих броньових листів товщиною від 5 до 19 мм, а лоб башти має товщину 23 мм.

В лівій передній частині машини розташовується відділення управління, в котрому знаходиться робоче місце механіка-водія з органами управління рухом машини, приладами спостереження і засобом зв'язку. За місцем механіка-водія розташоване місце командира відділення з амбразурою для стрільби з особистої зброї, приладами спостереження і засобами зв'язку.

Моторно-трансмісійне відділення (МТВ) розташоване у передній правій частині машини, суміщене по довжині машини з відділенням управління й відділене від останнього тепло-звукоізоляційною перегородкою. Для доступу до агрегатів МТВ у перегородці є люки.

У середній частині машини знаходиться бойове відділення, котре займає башту і підбаштовий простір корпусу. У бойовому відділенні розміщені робоче місце навідника-оператора, а також основне і допоміжне озброєння машини. У підбаштовому просторі змонтована підлога, яка може обертатися разом з баштою і в якій змонтовані коробки з набоями для кулемета та укладка гарматних кумулятивних і осколково-фугасних пострілів. У правому борті корпусу змонтовані три укладки з пострілами для ПУ ПТКР, ще одна знаходиться у підбаштовому просторі.

У десантному відділенні, розташованому у кормовій частині машини, знаходяться 8 робочих місць для піхотинців. Кожне обладнане амбразурою для стрільби з особистої зброї. У кормі є дві двері для виходу десанту, у лівій з них є амбразура для стрільби з автомату. Також для виходу десанту під час руху на воді або для аварійної евакуації в даху десантного відділення є чотири люки. Десантне відділення розділене уздовж паливним баком і контейнером електрообладнання, в котрому знаходяться обігрівач, акумулятори й інше електрообладнання.

Озброєння[ред. | ред. код]

Як основне озброєння БМП-1 використовує 73-мм гладкоствольну гармату 2А28 «Грім» з боєкомплектом 40 пострілів (16 кумулятивних, 24 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ККТ (Кулемет Калашнікова танковий; модифікація єдиного кулемета Калашнікова для бронетехніки), який має у боєкомплекті 2000 набоїв 7,62×54R. Окрім того, для боротьби з танками й іншою броньованою технікою, а також з гелікоптерами, що низько летять, БМП-1 має ПУ ПТКР (пускову установку протитанкових керованих ракет) 9М14М «Крихітка» з чотирма пострілами до неї.

Засоби спостереження і зв'язку[ред. | ред. код]

Місце механіка-водія оснащене оптичними приладами спостереження («триплексами») і апаратом А-3 танкового переговорного пристрою (ТПП). Розташоване позаду від нього місце командира відділення обладнане приладами спостереження ТНП-165А і ТНПО-170А, а також апаратом А-1 ТПП і бортовою радіостанцією Р-123М. Навідник-оператор має апарат А-2 ТПП для внутрішнього зв'язку.

Робочі місця піхотинців у десантному відділенні та кормові двері для спішування обладнані приладами ТНПО-170А для спостереження за місцевістю. Для внутрішнього зв'язку десантники користуються апаратами А-3 й А-4 ТПП.

Двигун і трансмісія[ред. | ред. код]

У машині два блоки. Перший — силовий; він об'єднує в собі двигун, планетарні механізми повороту та коробку передач. Другий — блок охолодження й очистки; в ньому об'єднані радіатори системи охолодження, змащення двигуна, ежектор, очисник повітря й мастильна система трансмісії. Другий блок закріплений на балках даху корпусу.

Двигун: V-подібний шестициліндровий чотиритактний дизель УТД-20 рідинного охолодження з неопосердкованим вприскуванням. Максимальна потужність становить 210—221 кВт. Загальна маса сухого двигуна становить приблизно 700 кг.

Ходова частина[ред. | ред. код]

Підвіска індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами телескопічної двосторонньої дії. Стосовно одного борту підвіска складається з шести порожнистих опорних котків, переднього провідного і заднього напрямляючого коліс. Опорні котки умисно виконані порожнистими задля підвищення плавучості машини при подоланні водні перешкод.

Також БМП-1 отримала гусениці принципово нової конструкції, в якій рухомі частини не перекривали одна одну, як в танкових гусеницях, що збільшило ресурс металу і гумових ущільнювачів до 8000 км.

Модифікації і версії[ред. | ред. код]

Радянські/Російські[ред. | ред. код]

БМП-1К — командирська машина командиру мотострілецького батальйону. Додатково обладнана радіостанцією Р-111 і навігаційними пристроями. Прийнята на озброєння Радянської Армії у 1973 році.

БМП-1КШ — командно-штабна машина. Не має озброєння, башта нерухома, обладнана телескопічною антеною (після розгортання її висота становить 19 м), радіостанціями Р-111 (2 шт.), Р-123М, Р-124, навігаційними пристроями, приладами хімічної та радіаційної розвідки, автономним бензиновим електрогенератором.

БМП-1П — модернізована версія машини. Обладнана потужнішою ПУ ПТКР 9К111-1 «Фагот» й шістьма 81,4-мм мінометами для постановки димової завіси 902В. На озброєння прийнята у 1979 році, серійно виготовлялася з 1979 р. до 1983 р. включно.

БМП-1ПК — командирська модифікація БМП-1П.

БМП-1ПГ — модифікація БМП-1П, в наслідок бойового досвіду Афганської війни додатково оснащена 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 «Полум'я».

БМП-1М — російський варіант модернізації БМП-1. Метою модифікації було підвищення вогневих можливостей БМП-1 до рівня сучасних бойових машин піхоти. Встановлено одномісну башту з 30-мм автоматичною гарматою 2А72, спареним з нею 7,62-мм кулеметом ККТ і ПУ ПТКР «Корнет» з чотирма трубчастими напрямними, а також з новими приладами спостереження і прицілювання. На озброєння прийнята не була.

БМП-1 ЗУ-23-2 — замість штатної башти встановлена ЗУ-23-2.

Українські[ред. | ред. код]

БМП-1УМД на виставці «Зброя і захист — 2016»
Докладніше: БМП-1У
  • БМП-1У — український варіант модернізації БМП-1 з метою, аналогічною меті створення БМП-1М. Новий комплекс озброєння: 30-мм автоматична гармата КБА-2; 7,62-мм кулемет ККТ; ПУ ПТКР «Комбат» з двома трубчастими напрямними; 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 «Полум'я». Для підвищення плавучості на БМП-1У встановили надгусеничні поплавки. Також були встановлені ведучі колеса і гусениці від БМП-2. Була прийнята на озброєння Збройних Сил Грузії.
  • БМП-1М — експортна модифікація БМП-1У «Шквал» з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал А», отримала новий прицільний комплекс «Тандем-2» і протитанкові ракети комплексу «Бар'єр».
  • БМП-1УМ — модифікація БМП-1У з бойовим модулем «Десна».
  • БМП-1УМД — модифікація БМП-1У з двигуном Deutz TCD2013 L64V замість російського УТД-20. Встановлено бойовий модуль «Стилет».

Чехословацькі[ред. | ред. код]

  • BVP-1 — чехословацька версія БМП-1, серійне виробництво йшло з 1970 р. до 1989 р. включно.
  • OT-90 — бронетранспортер з шасі БМП-1 і баштою БТР-60ПБ.

Машини на базі БМП-1[ред. | ред. код]

БРМ-1К — радянська бойова розвідувальна машина для розвідувальних підрозділів і частин мотострілецьких і танкових дивізій, бригад і полків.

БРЕМ-2 — радянська броньована ремонтно-евакуаційна машина.

BPzV — чехословацька бойова розвідувальна машина на базі BVP-1, вироблялася у 1984—1987 рр.

ShM vz.85 PRÁM-S — самохідний 120-мм міномет, який виготовлявся у 1980—1990 рр.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Майже відразу від своєї появи на світ і до сьогодні БМП-1 використовувалась і використовується у багатьох збройних конфліктах. Ось лише деякі з них.

  • Арабо-ізраїльський конфлікт 1973 р.
  • Афганська війна 1979—1989 рр.
  • Ірано-іракська війна 1980—1988 рр.
  • локальні конфлікти під час та після розпаду СРСР
  • Війна в Кувейті 1991 р.
  • Перша та Друга чеченські війни
  • Війна в Іраку 2003—2010 рр.
  • Війна у Південній Осетії 2008 р.
  • Лівійська війна 2011 р.
  • Війна на сході України 2014—нині.

Оператори[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

На початку січня 2018 року стало відомо про придбання Україною для потреб Збройних Сил України бойових машин БМП-1 (БМП-1АК) в одній з колишніх країн Варшавського договору. Ці бойові машини знаходились на зберіганні та перебували у хорошому технічному стані, також вони пройшли повне технічне обслуговування на одному з підприємств у ЄС. У ЗМІ було озвучено намір придбати близько 200 машин БМП-1, що дозволить Збройним Силам значно покращити бойові можливості підрозділів[36].

Спершу БМП-1АК машини вже отримала 14 механізована бригада, механізовані підрозділи якої до отримання БМП-1 була озброєна багатоцільовими тягачам МТ-ЛБ зі встановленими кулеметами ДШКМ калібром 12,7-мм. А в травні 2018 року стало відомо про надходження нових БМП-1 на озброєння 81 окремої десантно-штурмової бригади, підрозділ якої раніше комплектувався виключно броньованими тягачами МТ-ЛБ зі встановленими 23-мм зенітними гарматами ЗУ-23-2. Проте, ці бойові машини залишились на озброєнні та беруть участь у навчаннях[36].

З цього приводу видання «Новое время» поширило викривлену інформацію у вкрай упередженій статті. З метою захистити ділову репутацію 13 червня 2018 року ДК «Укроборонпром» подав позов у Подільський районний суд міста Києва[37].

Встановлені у як пам'ятник[ред. | ред. код]

Місце знаходження Фото
Спадщанський ліс — музей партизанської слави біля м. Путивль [1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Из кизяка и палок. Пётр и Мазепа (ru). Процитовано 2017-04-28. 
  2. The Military Balance. International Institute for Strategic Studies, 2016, ZDB-ID 2094067-1, С. 320.
  3. The Military Balance. 2016, С. 429.
  4. The Military Balance. 2016, С. 443.
  5. The Military Balance. 2016, С. 444.
  6. The Military Balance. 2016, С. 178f.
  7. The Military Balance. 2016, С. 180f.
  8. The Military Balance. 2016, С. 82.
  9. The Military Balance. 2016, С. 441.
  10. The Military Balance. 2016, С. 184.
  11. The Military Balance. 2016, С. 104.
  12. The Military Balance. 2016, С. 251.
  13. The Military Balance. 2016, С. 332.
  14. The Military Balance. 2016, С. 328.
  15. The Military Balance. 2016, С. 239.
  16. The Military Balance. 2016, С. 185.
  17. The Military Balance. 2016, С. 187.
  18. The Military Balance. 2016, С. 393.
  19. The Military Balance. 2016, С. 342.
  20. The Military Balance. 2016, С. 275.
  21. The Military Balance. 2016, С. 458.
  22. The Military Balance. 2016, С. 127.
  23. The International Institute for Strategic Studies (IISS) (2018). The Military Balance 2018 (en) (вид. 1). London: Routledge. с. 194. ISBN 978-1-857-43955-7. 
  24. (The Military Balance 2018, С. 206)
  25. The Military Balance. 2016, С. 137.
  26. The Military Balance. 2016, С. 289.
  27. The Military Balance. 2016, С. 471.
  28. The Military Balance. 2016, С. 354.
  29. The Military Balance. 2016, С. 202.
  30. The Military Balance. 2016, С. 437.
  31. The Military Balance. 2016, С. 203.
  32. The Military Balance. 2016, С. 205.
  33. The Military Balance. 2016, С. 414.
  34. The Military Balance. 2016, С. 297.
  35. The Military Balance. 2016, С. 182.
  36. а б ПЕРЕОЗБРОЄННЯ 81-Ї БРИГАДИ ДШВ НА НОВУ ТЕХНІКУ. Український мілітарний портал. 2018-05-30. 
  37. «Укроборонпром» подав позов про захист ділової репутації у зв’язку з публікацією про БМП-1АК. Ukrainian Military Pages. 2018-06-22. 

Посилання[ред. | ред. код]