БМП-1
| БМП-1 | |
|---|---|
 Польська БМП-1 під час тренувань. | |
| Тип | бойова машина піхоти |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1966-нині |
| Оператори | див. Оператори |
| Війни | Війна в Іраку, Війна на сході України, Російсько-українська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ГСКБ-2 |
| Виробник | Курганмашзавод |
| Виготовлення | 1966—1982 (в СРСР; виробництво продовжується в Румунії) |
| Характеристики | |
| Вага | 13,0 т |
| Довжина | 6735 мм |
| Ширина | 2940 мм |
| Екіпаж | 3 (командир, водій і стрілець) |
| Десант | 8 |
Головне озброєння | 73-мм 2А28 «Грім» |
БМП-1 у Вікісховищі | |
БМП-1 (абр. від бойова машина піхоти) — перша радянська серійна бойова броньована гусенична машина, здатна плавати та призначена для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів на поле бою, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою, а також для сумісних дій з танками у бою. Родоначальниця такого класу бойових машин, як бойові машини піхоти; перша у світі серійна бойова машина піхоти.
СРСР почав роботу над БМП-1 в 1961 році в рамках своєї концепції операцій на значну глибину, з форсуванням річок і підтримкою військ у наступі тактичними ядерними зарядами. Машина мала вміти плавати, мати змогу протистояти танкам і мати значний запас ходу, діяти в зоні ядерного і хімічного зараження. Восени 1962-го виготовили перший дослідний зразок, до 1965 року ЧТЗ мав випустити 50 одиниць для відправки до експериментальної військової частини.[1]
БМП-1 розрахована на перевезення і підтримку одного мотострілецького відділення. Бойова обслуга машини — 11 чоловік: 3 члени екіпажу (механік-водій, навідник-оператор і командир відділення/бойової машини) та 8 чоловік десанту.
Корпус і башта БМП-1 зварені з катаних сталевих броньових листів товщиною від 5 до 19 мм, а лоб башти має товщину 23 мм.
В лівій передній частині машини розташовується відділення управління, в котрому знаходиться робоче місце механіка-водія з органами управління рухом машини, приладами спостереження і засобом зв'язку. За місцем механіка-водія розташоване місце командира відділення з амбразурою для стрільби з особистої зброї, приладами спостереження і засобами зв'язку.
Моторно-трансмісійне відділення (МТВ) розташоване у передній правій частині машини, суміщене по довжині машини з відділенням управління й відділене від останнього тепло-звукоізоляційною перегородкою. Для доступу до агрегатів МТВ у перегородці є люки.
У середній частині машини знаходиться бойове відділення, котре займає башту і підбаштовий простір корпусу. У бойовому відділенні розміщені робоче місце навідника-оператора, а також основне і допоміжне озброєння машини. У підбаштовому просторі змонтована підлога, яка може обертатися разом з баштою і в якій змонтовані коробки з набоями для кулемета та укладка гарматних кумулятивних і осколково-фугасних пострілів. У правому борті корпусу змонтовані три укладки з пострілами для ПУ ПТКР, ще одна знаходиться у підбаштовому просторі.
У десантному відділенні, розташованому у кормовій частині машини, знаходяться 8 робочих місць для піхотинців. Кожне обладнане амбразурою для стрільби з особистої зброї. У кормі є двоє дверей для виходу десанту, у лівій з них є амбразура для стрільби з автомата. Також для виходу десанту під час руху на воді або для аварійної евакуації в даху десантного відділення є чотири люки. Десантне відділення розділене уздовж паливним баком і контейнером електрообладнання, в котрому знаходяться обігрівач, акумулятори й інше електрообладнання.
Як основне озброєння БМП-1 використовує 73-мм гладкоствольну гармату 2А28 «Грім» з боєкомплектом 40 пострілів (16 кумулятивних, 24 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ККТ (Кулемет Калашнікова танковий; модифікація єдиного кулемета Калашнікова для бронетехніки), який має у боєкомплекті 2000 набоїв 7,62×54R. Окрім того, для боротьби з танками й іншою броньованою технікою, а також з гелікоптерами, що низько летять, БМП-1 має ПУ ПТКР (пускову установку протитанкових керованих ракет) 9М14М «Крихітка» з чотирма пострілами до неї.
Місце механіка-водія оснащене оптичними приладами спостереження («триплексами») і апаратом А-3 танкового переговорного пристрою (ТПП). Розташоване позаду від нього місце командира відділення обладнане приладами спостереження ТНП-165А і ТНПО-170А, а також апаратом А-1 ТПП і бортовою радіостанцією Р-123М. Навідник-оператор має апарат А-2 ТПП для внутрішнього зв'язку.
Робочі місця піхотинців у десантному відділенні та кормові двері для спішування обладнані приладами ТНПО-170А для спостереження за місцевістю. Для внутрішнього зв'язку десантники користуються апаратами А-3 й А-4 ТПП.
У машині два блоки. Перший — силовий; він об'єднує в собі двигун, планетарні механізми повороту та коробку передач. Другий — блок охолодження й очистки; в ньому об'єднані радіатори системи охолодження, змащення двигуна, ежектор, очисник повітря й мастильна система трансмісії. Другий блок закріплений на балках даху корпусу.
Двигун: V-подібний шестициліндровий чотиритактний дизель УТД-20 рідинного охолодження з неопосердкованим вприскуванням. Максимальна потужність становить 210—221 кВт. Загальна маса сухого двигуна становить приблизно 700 кг.
Підвіска індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами телескопічної двосторонньої дії. Стосовно одного борту підвіска складається з шести порожнистих опорних котків, переднього провідного і заднього напрямляючого коліс. Опорні котки умисно виконані порожнистими задля підвищення плавучості машини при подоланні водних перешкод.
Також БМП-1 отримала гусениці принципово нової конструкції, в якій рухомі частини не перекривали одна одну, як в танкових гусеницях, що збільшило ресурс металу і гумових ущільнювачів до 8000 км.
- БМП-1К — командирська машина командиру мотострілецького батальйону. Додатково обладнана радіостанцією Р-111 і навігаційними пристроями. Прийнята на озброєння Радянської Армії у 1973 році.
- БМП-1КШ — командно-штабна машина. Не має озброєння, башта нерухома, обладнана телескопічною антеною (після розгортання її висота становить 19 м), радіостанціями Р-111 (2 шт.), Р-123М, Р-124, навігаційними пристроями, приладами хімічної та радіаційної розвідки, автономним бензиновим електрогенератором.
- БМП-1П — модернізована версія машини. Обладнана потужнішою ПУ ПТКР 9К111-1 «Фагот» й шістьма 81,4-мм мінометами для постановки димової завіси 902В. На озброєння прийнята у 1979 році, серійно виготовлялася з 1979 р. до 1983 р. включно.
- БМП-1ПК — командирська модифікація БМП-1П.
- БМП-1ПГ — модифікація БМП-1П, внаслідок бойового досвіду Афганської війни додатково оснащена 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 «Полум'я».
- БМП-1 ЗУ-23-2 — замість штатної башти встановлена ЗУ-23-2.
- БМП-1М — російський варіант модернізації БМП-1. Метою модифікації було підвищення вогневих можливостей БМП-1 до рівня сучасних бойових машин піхоти. Встановлено одномісну башту з 30-мм автоматичною гарматою 2А72, спареним з нею 7,62-мм кулеметом ККТ і ПУ ПТКР «Корнет» з чотирма трубчастими напрямними, а також з новими приладами спостереження і прицілювання. На озброєння прийнята не була.
- БМП-1АМ «Басурманин» — російський варіант модернізації БМП-1 яку показали у 2018 р. Встановлено бойовий модуль від БТР-82А. Є тепловізор. Озброєння: кулемет 7,62 ПКТ, гармата 30-мм 2А72, ПТРК 9К115 «Метис» (лише у виносному варіанті), система димових гранат 902В «Туча». Радіостанція Р-168-25У-2 «Акведук». Екіпаж — 3 чол., десант — 8 чол.. Маса бойова 13 т[2] за іншим джерел 14,2 т[3]. Силова установка УТД-20С1 потужністю 300 к. с.. Швидкість по шосе 65 км/год. Запас ходу 550—600 км.[2][3]
- БМП-1У — серія українських модернізацій БМП-1. Замість штатної башти встановлюються бойові модулі українського виробництва - «Шквал», «Стилет» тощо. Новий комплекс озброєння: 30-мм автоматична гармата КБА-2; 7,62-мм кулемет ККТ; ПУ ПТКР «Комбат» з двома трубчастими напрямними; 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 «Полум'я». Для підвищення плавучості на БМП-1У встановили надгусеничні поплавки. Також були встановлені тягові колеса і гусениці від БМП-2. Була прийнята на озброєння Збройних Сил Грузії.
- БМП-1У «Шквал» — базова модель.
- БМП-1М — експортна модифікація БМП-1У «Шквал» з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал А», отримала новий прицільний комплекс «Тандем-2» і протитанкові ракети комплексу «Бар'єр».
- БМП-1УМ — модифікація БМП-1 з оновленим двигуном, модифікованим корпусом і бойовим модулем «Шквал». БМП-1УМ використовує двигун 3ТД-2, уніфікований з харківськими танковими двигунами, замість російського УТД-20. Командир отримав приціл ТКН-3Б з високочутливими камерами, що здатен транслювати картинку для сусідніх бойових машин. Корма корпусу піднята на 15см для зручності десанту, і встановлено відкидну апарель з механічним приводом. Десантний відсік захищають блоки динамічного захисту «Контакт-1», а корпус був додатково підсилений арамідними вставками. Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні крила-поплавці були збільшені у об'ємі для підвищення плавучості[4][5].
- БМП-1УМД — модифікація БМП-1У з двигуном Deutz TCD2013 L64V замість російського УТД-20[6]. Встановлено бойовий модуль «Стилет».
- БМП-1ТС — (експортний варіант BMP-MTS) — власна розробка українського приватного підприємства «Техімпекс». Прийнята на озброєння ЗСУ в 2021 році. Номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0424. Оснащений сучасним бойовим модулем «Спис-Синтез» (номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0429)[7]. Відомо про наявність БМП-1ТС у бригаді «Азов» та 150 ОМБр[8].
- БМП-1М з модулем “Спис-Синтез” — Модернізація БМП-1 від НВО "Практика". Встановлено новий бойовий модуль Спис-Синтез, покращеною бронею та встановленими сучасними приладами спостереження. Також замість броньованих дверей була встановлена сучасна апарель[9].
-
БМП-1У «Шквал» під час параду до Дня Незалежності, Київ, 2008 рік. -
БМП-1УМ в експозиції Житомирського бронетанкового заводу Виставка "Зброя та безпека", Київ, вересень 2015 рік. -
БМП-1УМД на виставці «Зброя і захист - 2016» -
БМП-1ТС з бойовим модулем СПИС-СИНТЕЗ, Київ, 2018 рік.
- BVP-1 — чехословацька версія БМП-1, серійне виробництво йшло з 1970 р. до 1989 р. включно[10].
- OT-90 — бронетранспортер з шасі БМП-1 і баштою OT-64.
- BWP-1 — польська ліцензійна копія БМП-1[11].
- BMP-1A1 Ost — східнонімецька модифікація БМП-1П. Після об'єднання Німеччини були продані Греції, де проходили додаткову модернізацію шляхом встановлення кулеметів Browning M2 чи ЗУ-23-2[11].
- Pbv 501 — шведська модифікація куплених у Німеччини BMP-1A1 зі встановленими компонентами стандартів НАТО[12].
- Тип 86 — китайська копія БМП-1. У 1980 році КНР придбала у Єгипту експортний варіант БМП-1, налагодивши його виробництво у 1986 році, однак машина була прийнята на озброєння НВАК тільки в 1992 році, ставши першою БМП на озброєнні китайської армії.[13]
БРМ-1К — радянська бойова розвідувальна машина для розвідувальних підрозділів і частин мотострілецьких і танкових дивізій, бригад і полків.
БРЕМ-2 — радянська броньована ремонтно-евакуаційна машина.
BPzV — чехословацька бойова розвідувальна машина на базі BVP-1, вироблялася у 1984—1987 рр.
ShM vz.85 PRÁM-S — самохідний 120-мм міномет, який виготовлявся у 1980—1990 рр.
Майже відразу від своєї появи на світ і до сьогодні БМП-1 використовувалась і використовується у багатьох збройних конфліктах. Ось лише деякі з них:
- Арабо-ізраїльський конфлікт 1973 р.
- Афганська війна 1979—1989 рр.
- Ірано-іракська війна 1980—1988 рр.
- локальні конфлікти під час та після розпаду СРСР
- Війна в Кувейті 1991 р.
- Перша та Друга чеченські війни
- Війна в Іраку 2003—2010 рр.
- Війна у Південній Осетії 2008 р.
- Інтервенція в Лівію 2011 р.
- Російсько-українська війна 2014—нині.
Відомо, що бойовики Ісламської Держави широко використовали БМП-1 як «шахідмобілі»: з них знімається башта, заварюється одна з задніх десантних дверей (невідомо, для чого), машина набивається вибухівкою та опціонально оснащується додатковою бронею. Оскільки башти БМП стають зайвими, ними оснащують технічки, для чого зводять надбудови в кузові[14][15].
Інтенсивно використовувались обома сторонами. Україна, крім радянських та українських модифікацій, отримала в якості військової допомоги BWP-1 від Польщі та BVP-1 і Pbv 501A від Чехії.
Російські військові кинули в бій і найновіші модифікації, БМП-1АМ «Басурманин». Так, дві машини були знищені під час наведення понтонної переправи через річку Сіверський Донець в Луганській області[16].
7 Серпня 2023 року під Авдіївкою ЗСУ знищили БМП-1[джерело?].
Азербайджан:
- Збройні сили Азербайджану — 43 БМП-1, станом на 2018[17]
- Державна прикордонна служба Азербайджану — 168 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[17]
Алжир — 685 БМП-1, станом на 2018[18]
Ангола — 250 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[19]
Болгарія — 90 БМП-1, станом на 2018[20]
Вірменія:
- Армія Вірменії — 75 БМП-1 і 6 БМП-1К, станом на 2018[21]
- МВС Вірменії — 44 БМП-1 і 1 БМП-1К, станом на 2018[21]
- Прикордонні війська Вірменії — 35 БМП-1, станом на 2018[21]
В'єтнам — 300 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[22] Перші 111 БМП-1 для в'єтнамської армії були поставлені Радянським Союзом в 1979 році трьома партіями.
Гвінея — 2 БМП-1, станом на 2018[23]
Грузія — 25 БМП-1, станом на 2018[24]
Греція — 398 БМП-1, станом на 2018[25]
Демократична Республіка Конго — 20 БМП-1, станом на 2018[26]
Екваторіальна Гвінея — 20 БМП-1, станом на 2018[27]
Еритрея — 15 БМП-1, станом на 2018[28]
Ефіопія — близько 20 БМП-1, станом на 2018[29]
Єгипет — понад 15 БМП-1 (і 205 БМП-1 на зберіганні), станом на 2018[30]
Індія — 700 БМП-1, станом на 2018[31]
Ірак — близько 80 БМП-1, станом на 2018[32]
Іран — 210 БМП-1, станом на 2018[33]
Камбоджа — 70 БМП-1, станом на 2018[34]
Киргизстан — 230 БМП-1, станом на 2018[35]
Кот-д'Івуар — 10 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[36]
Куба — близько 50 БМП-1/П, станом на 2018[37]
Лівія — деяка кількість БМП-1, станом на 2018[38]
Молдова — 6 шт. (використовуються як навчальні)[джерело?]
Монголія — 310 БМП-1, станом на 2018[39]
Мозамбік — 40 БМП-1, станом на 2018[40]
Нікарагуа — понад 17 БМП-1, станом на 2018[41]
Польща — 1277 БМП-1, станом на 2018[42]
Росія
- Російська армія: щонайменше 500 БМП-1М та 700 БРМ-1К (і 7000 БМП-1 на зберіганні), станом на січень 2018[43]
- 102-га військова база в Ґюмрі, Вірменія: 80 БМП-1М, станом на січень 2018[44]
Словаччина — 148 БМП-1, станом на 2018[45]
Судан — 135 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[46]
Сирія — деяка кількість БМП-1, станом на 2018[47]
Таджикистан — 8 БМП-1, станом на 2018[48]
Туркменістан — 600 БМП-1/БМП-1М, станом на 2018[49]
Україна:
- Сухопутні війська — 193 БМП-1 і 115 БРМ-1К, станом на 2018[50]
- Морська піхота — кілька БМП-1, станом на 2018[50]
Уругвай — 18 БМП-1, станом на 2018[51]
Чад — 80 БМП-1 і 42 БМП-1У, станом на[52]
Чехія — 98 БМП-1, станом на 2018 (на зберіганні)[53]
Шрі-Ланка — 13 БМП-1, станом на 2018[54]
В 1990-х роках Греція отримала близько 500 бойових машин піхоти, які раніше використовувала армія Німецької Демократичної Республіки (НДР) та після возз'єднання Німеччини були не потрібні Бундесверу[55].
Всі машини були чехословацького виробництва, та пройшли місцеву модифікацію, внаслідок чого отримали індекс БМП-1A1 Ost[55].
Згодом, частину з них передали Єгипту, частину — Іраку[55]. Станом на 2021 рік на озброєнні залишалось 169 машин[56].
На початку червня 2022 року стало відомо, що Греція погодилась «в принципі» передати Україні наявні в неї трохи більше сотні БМП-1 та снаряди до них. Однак, така передача можлива лише після отримання 100 БМП Marder від Німеччини[55]. Як наслідок, цей процес призвів до багатомісячного затягування із передачею, імовірно морально застарілих, машин[57].
У вересні 2021 року Міністерство оборони Польщі замовило капітальний ремонт понад 30 одиниць БМП-1. Консорціум Польська зброярська група та Wojskowe Zakłady Motoryzacyjne SA підписав довгостроковий контракт з 2-ю регіональною базою матеріально-технічного забезпечення на капітальний ремонт бойових машин піхоти БМП-1 польського війська[58].
Вартість ремонту бойових машин становить майже 100 мільйонів злотих (26,24 мільйона доларів)[58].
В подальшому вони мають бути замінені на бойові машини Borsuk IFV, початок серійного виробництва яких очікується за декілька років[58].
На початку січня 2018 року стало відомо про придбання Україною для потреб Збройних Сил України бойових машин БМП-1 (БМП-1АК) в одній з колишніх країн Варшавського договору. Ці бойові машини знаходились на зберіганні та перебували у хорошому технічному стані, також вони пройшли повне технічне обслуговування на одному з підприємств у ЄС. У ЗМІ було озвучено намір придбати близько 200 машин БМП-1, що дозволить Збройним Силам значно покращити бойові можливості підрозділів[59].
Спершу БМП-1АК машини вже отримала 14 механізована бригада, механізовані підрозділи якої до отримання БМП-1 була озброєна багатоцільовими тягачам МТ-ЛБ зі встановленими кулеметами ДШКМ калібром 12,7-мм. А в травні 2018 року стало відомо про надходження нових БМП-1 на озброєння 81 окремої десантно-штурмової бригади, підрозділ якої раніше комплектувався виключно броньованими тягачами МТ-ЛБ зі встановленими 23-мм зенітними гарматами ЗУ-23-2. Проте, ці бойові машини залишились на озброєнні та беруть участь у навчаннях[59].
З цього приводу видання «Новое время» поширило викривлену інформацію у вкрай упередженій статті. З метою захистити ділову репутацію 13 червня 2018 року ДК «Укроборонпром» подав позов у Подільський районний суд міста Києва[60].
Загалом, протягом 2018 року спецекспортер здійснив поставку п'ятдесяти БМП-1 для Збройних Сил України[61].
Наприкінці березня-початку квітня 2020 року державна компанія «Укрспецекспорт» розпочала процес передачі Міністерству оборони України 37 бойових машин піхоти БМП-1 для потреб Збройних Сил України[62].
В жовтні 2020 року компанія «Укрспецекспорт», через суд, вилучила у польської компанії Wtorplast законтрактовані та оплачені нею БМП-1, що мали бути поставлені до кінця 2018 року. Постачанням БМП-1 з-за кордону в інтересах Збройних Сил України тоді займалось дочірнє підприємство компанії «Укрспецекспорт» — ДГЗП «Спецтехноекспорт»[63].
Про постачання бойових машин піхоти Укрспецекспорт домовився ще 2016 року. За угодою Україна мала отримати 93 БМП-1 за 15 345 000 доларів, партнером виступила польська приватна компанія Wtórplast S.A. Українська державна компанія переказала аванс майже 9 млн доларів за 50 з лишком броньованих машин. Утім, закордонний партнер поставив лише два десятки. Тому Україні довелося звертатися до польських судів. І ті стали на бік позивача. 26 БМП приїхали в Україну двома партіями — 12 та 14 одиниць[63].
Нарешті 26 БМП-1АК були передані ЗСУ 25 березня 2021 року на території Житомирського бронетанкового заводу[64].
З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році було піднято питання передачі Україні різноманітного озброєння, включаючи бронетехніку.
1 квітня 2022 року німецький уряд надав дозвіл Чехії передати Україні приблизно 58 одиниць БМП-1 із запасів колишньої НДР, які знаходяться у Чехії[65].
Ці машини вже пройшли кілька етапів модернізації, з башти було прибрано пускову установку ПТРК. Однак машини потребують профілактичного ремонту для підготовки до застосування в бойових умовах або ж можуть послужити донорами запасних частин для наявних в Україні машин[66].
Іще в Німеччині їх було модифіковано з метою підвищення безпеки екіпажу. Зокрема, було унеможливлено заповнення паливних баків у кормових дверях. Модернізовані машини отримали позначення BMP-1A1 Ost. Після возз'єднання Німеччини ці машини були продані Швеції. Де їх іще раз було модернізовано, зокрема, із салону прибрано азбестові покриття, було внесено зміни в двигун, ходову частину. Модернізовані машини отримали позначення Pbv-501. Згодом вони були продані Чехії, і нарешті — будуть передані Україні[66].
На початку червня 2022 року стало відомо, що Греція погодилась «в принципі» передати Україні наявні в неї трохи більше сотні БМП-1 та снаряди до них. Однак, така передача можлива лише після отримання та постановки на бойове чергування БМП Marder від Німеччини[67][55]. За оцінками, якщо все відбуватиметься якнайшвидше, то це може статись ближче до осені або навіть початку зими 2022 року[68].
Станом на 11 липня 2022 року Україна отримала 5+ BVP-1 та 56 Pvb 501A від Чехії та 40 BWP-1 від Польщі[69].
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ а б Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ а б - Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value. [Архівовано 2008-01-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value. [Архівовано 2008-04-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ а б The Military Balance 2018 — P. 183.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 325.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 445.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 89.
- ↑ а б в The Military Balance 2018 — P. 181.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 310.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 467.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 187.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 111.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 458.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 460.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 461.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 463.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 330.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 261.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 338.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 334.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 248.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 190.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 456.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 401.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 350.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 286.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 475.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 415.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 136.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ (The Military Balance 2018 — P. 206)
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 146.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 489.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 362.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 207.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 208.
- ↑ а б The Military Balance 2018 — P. 210.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 422.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 454.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 94.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 301.
- ↑ а б в г д Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ The Military Balance 2021. — P. 110.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ а б в Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ а б Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ а б Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ а б Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2162: attempt to index a boolean value.
 |
Бронетехніка Сил оборони України | |
|---|---|
| Танки |
|
| БМП, БМД та інші ББМ | |
| БТР | |
| БРМ | |
| БА, MRAP, IMV[en] | |
| САУ | |
| РСЗВ | |
| Самохідні ПТРК | |
| ЗСУ, ЗРГК та ЗРК | |
| БРЕМ та ІМР |
|
| КШМ | |
 — зброя української розробки та/або виробництва (див. шаблон)1 — трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься. 2 — постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься | |
