БМП-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БМП-1
Польська БМП-1 під час тренувань.
Польська БМП-1 під час тренувань.
Тип бойова машина піхоти
Походження  СРСР
Історія використання
На озброєнні 1966-нині
Оператори див. Оператори
Війни Війна в Іраку, Війна на сході України, Російсько-українська війна
Історія виробництва
Розробник ГСКБ-2
Виробник Курганмашзавод
Виготовлення 1966—1982 (в СРСР; виробництво продовжується в Румунії)
Характеристики
Вага 13,0 т
Довжина 6735 мм
Ширина 2940 мм
Екіпаж 3 (командир, водій і стрілець)
Десант 8

Головне
озброєння
73-мм 2А28 «Грім»

Commons-logo.svg БМП-1 у Вікісховищі
Бойова машина піхоти БМП-1

БМП-1 (абр. від бойова машина піхоти) — перша радянська серійна бойова броньована гусенична машина, здатна плавати та призначена для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів на поле бою, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою, а також для сумісних дій з танками у бою. Родоначальниця такого класу бойових машин, як бойові машини піхоти; перша у світі серійна бойова машина піхоти.

Історія[ред. | ред. код]

СРСР почав роботу над БМП-1 в 1961 році в рамках своєї концепції операцій на значну глибину, з форсуванням річок і підтримкою військ у наступі тактичними ядерними зарядами. Машина мала вміти плавати, мати змогу протистояти танкам і мати значний запас ходу, діяти в зоні ядерного і хімічного зараження. Восени 1962-го виготовили перший дослідний зразок, до 1965 року ЧТЗ мав випустити 50 одиниць для відправки до експериментальної військової частини.[1]

Опис конструкції[ред. | ред. код]

БМП-1 розрахована на перевезення і підтримку одного мотострілецького відділення. Бойова обслуга машини — 11 чоловік: 3 члени екіпажу (механік-водій, навідник-оператор і командир відділення/бойової машини) та 8 чоловік десанту.

Броньовий корпус і башта[ред. | ред. код]

Корпус і башта БМП-1 зварені з катаних сталевих броньових листів товщиною від 5 до 19 мм, а лоб башти має товщину 23 мм.

В лівій передній частині машини розташовується відділення управління, в котрому знаходиться робоче місце механіка-водія з органами управління рухом машини, приладами спостереження і засобом зв'язку. За місцем механіка-водія розташоване місце командира відділення з амбразурою для стрільби з особистої зброї, приладами спостереження і засобами зв'язку.

Моторно-трансмісійне відділення (МТВ) розташоване у передній правій частині машини, суміщене по довжині машини з відділенням управління й відділене від останнього тепло-звукоізоляційною перегородкою. Для доступу до агрегатів МТВ у перегородці є люки.

У середній частині машини знаходиться бойове відділення, котре займає башту і підбаштовий простір корпусу. У бойовому відділенні розміщені робоче місце навідника-оператора, а також основне і допоміжне озброєння машини. У підбаштовому просторі змонтована підлога, яка може обертатися разом з баштою і в якій змонтовані коробки з набоями для кулемета та укладка гарматних кумулятивних і осколково-фугасних пострілів. У правому борті корпусу змонтовані три укладки з пострілами для ПУ ПТКР, ще одна знаходиться у підбаштовому просторі.

У десантному відділенні, розташованому у кормовій частині машини, знаходяться 8 робочих місць для піхотинців. Кожне обладнане амбразурою для стрільби з особистої зброї. У кормі є двоє дверей для виходу десанту, у лівій з них є амбразура для стрільби з автомата. Також для виходу десанту під час руху на воді або для аварійної евакуації в даху десантного відділення є чотири люки. Десантне відділення розділене уздовж паливним баком і контейнером електрообладнання, в котрому знаходяться обігрівач, акумулятори й інше електрообладнання.

Озброєння[ред. | ред. код]

Як основне озброєння БМП-1 використовує 73-мм гладкоствольну гармату 2А28 «Грім» з боєкомплектом 40 пострілів (16 кумулятивних, 24 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ККТ (Кулемет Калашнікова танковий; модифікація єдиного кулемета Калашнікова для бронетехніки), який має у боєкомплекті 2000 набоїв 7,62×54R. Окрім того, для боротьби з танками й іншою броньованою технікою, а також з гелікоптерами, що низько летять, БМП-1 має ПУ ПТКР (пускову установку протитанкових керованих ракет) 9М14М «Крихітка» з чотирма пострілами до неї.

Засоби спостереження і зв'язку[ред. | ред. код]

Місце механіка-водія оснащене оптичними приладами спостереження («триплексами») і апаратом А-3 танкового переговорного пристрою (ТПП). Розташоване позаду від нього місце командира відділення обладнане приладами спостереження ТНП-165А і ТНПО-170А, а також апаратом А-1 ТПП і бортовою радіостанцією Р-123М. Навідник-оператор має апарат А-2 ТПП для внутрішнього зв'язку.

Робочі місця піхотинців у десантному відділенні та кормові двері для спішування обладнані приладами ТНПО-170А для спостереження за місцевістю. Для внутрішнього зв'язку десантники користуються апаратами А-3 й А-4 ТПП.

Двигун і трансмісія[ред. | ред. код]

У машині два блоки. Перший — силовий; він об'єднує в собі двигун, планетарні механізми повороту та коробку передач. Другий — блок охолодження й очистки; в ньому об'єднані радіатори системи охолодження, змащення двигуна, ежектор, очисник повітря й мастильна система трансмісії. Другий блок закріплений на балках даху корпусу.

Двигун: V-подібний шестициліндровий чотиритактний дизель УТД-20 рідинного охолодження з неопосердкованим вприскуванням. Максимальна потужність становить 210—221 кВт. Загальна маса сухого двигуна становить приблизно 700 кг.

Ходова частина[ред. | ред. код]

Підвіска індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами телескопічної двосторонньої дії. Стосовно одного борту підвіска складається з шести порожнистих опорних котків, переднього провідного і заднього напрямляючого коліс. Опорні котки умисно виконані порожнистими задля підвищення плавучості машини при подоланні водних перешкод.

Також БМП-1 отримала гусениці принципово нової конструкції, в якій рухомі частини не перекривали одна одну, як в танкових гусеницях, що збільшило ресурс металу і гумових ущільнювачів до 8000 км.

Модифікації і версії[ред. | ред. код]

Радянські / (Російські)[ред. | ред. код]

БМП-1К — командирська машина командиру мотострілецького батальйону. Додатково обладнана радіостанцією Р-111 і навігаційними пристроями. Прийнята на озброєння Радянської Армії у 1973 році.

БМП-1КШ — командно-штабна машина. Не має озброєння, башта нерухома, обладнана телескопічною антеною (після розгортання її висота становить 19 м), радіостанціями Р-111 (2 шт.), Р-123М, Р-124, навігаційними пристроями, приладами хімічної та радіаційної розвідки, автономним бензиновим електрогенератором.

БМП-1П — модернізована версія машини. Обладнана потужнішою ПУ ПТКР 9К111-1 «Фагот» й шістьма 81,4-мм мінометами для постановки димової завіси 902В. На озброєння прийнята у 1979 році, серійно виготовлялася з 1979 р. до 1983 р. включно.

БМП-1ПК — командирська модифікація БМП-1П.

БМП-1ПГ — модифікація БМП-1П, внаслідок бойового досвіду Афганської війни додатково оснащена 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 «Полум'я».

БМП-1 ЗУ-23-2 — замість штатної башти встановлена ЗУ-23-2.

Російські[ред. | ред. код]

БМП-1АМ на МВТФ (Росія) «Армія-2021».
  • БМП-1М — російський варіант модернізації БМП-1. Метою модифікації було підвищення вогневих можливостей БМП-1 до рівня сучасних бойових машин піхоти. Встановлено одномісну башту з 30-мм автоматичною гарматою 2А72, спареним з нею 7,62-мм кулеметом ККТ і ПУ ПТКР «Корнет» з чотирма трубчастими напрямними, а також з новими приладами спостереження і прицілювання. На озброєння прийнята не була.
  • БМП-1АМ «Басурманин» — російський варіант модернізації БМП-1 яку показали у 2018 р. Встановлено бойовий модуль від БТР-82А. Є тепловізор. Озброєння: кулемет 7,62 ПКТ, гармата 30-мм 2А72, ПТРК 9К115 «Метис» (лише у виносному варіанті), система димових гранат 902В «Туча». Радіостанція Р-168-25У-2 «Акведук». Екіпаж — 3 чол., десант — 8 чол.. Маса бойова 13 т[2] за іншим джерел 14,2 т[3]. Силова установка УТД-20С1 потужністю 300 к. с.. Швидкість по шосе 65 км/год. Запас ходу 550—600 км.[2][3]

Українські[ред. | ред. код]

БМП-1УМД на виставці «Зброя і захист — 2016»
  • БМП-1У — український варіант модернізації БМП-1 з метою, аналогічною меті створення БМП-1М. Новий комплекс озброєння: 30-мм автоматична гармата КБА-2; 7,62-мм кулемет ККТ; ПУ ПТКР «Комбат» з двома трубчастими напрямними; 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 «Полум'я». Для підвищення плавучості на БМП-1У встановили надгусеничні поплавки. Також були встановлені тягові колеса і гусениці від БМП-2. Була прийнята на озброєння Збройних Сил Грузії.
Докладніше: БМП-1У
  • БМП-1М — експортна модифікація БМП-1У «Шквал» з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал А», отримала новий прицільний комплекс «Тандем-2» і протитанкові ракети комплексу «Бар'єр».
  • БМП-1УМ — модифікація БМП-1У з бойовим модулем «Десна».
  • БМП-1УМД — модифікація БМП-1У з двигуном Deutz TCD2013 L64V замість російського УТД-20. Встановлено бойовий модуль «Стилет».
  • БМП-1ТС — (експортний варіант BMP-MTS) — власна розробка українського приватного підприємства ТОВ "НВК «ТЕХІМПЕКС». Прийнята на озброєння ЗСУ в 2021 році. Номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0424. Оснащений сучасним бойовим модулем СПИС-СИНТЕЗ (номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0429)[4]

Чехословацькі[ред. | ред. код]

  • BVP-1 — чехословацька версія БМП-1, серійне виробництво йшло з 1970 р. до 1989 р. включно[5].
  • OT-90 — бронетранспортер з шасі БМП-1 і баштою OT-64.

Інші[ред. | ред. код]

Машини на базі БМП-1[ред. | ред. код]

БРМ-1К — радянська бойова розвідувальна машина для розвідувальних підрозділів і частин мотострілецьких і танкових дивізій, бригад і полків.

БРЕМ-2 — радянська броньована ремонтно-евакуаційна машина.

BPzV — чехословацька бойова розвідувальна машина на базі BVP-1, вироблялася у 1984—1987 рр.

ShM vz.85 PRÁM-S — самохідний 120-мм міномет, який виготовлявся у 1980—1990 рр.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Майже відразу від своєї появи на світ і до сьогодні БМП-1 використовувалась і використовується у багатьох збройних конфліктах. Ось лише деякі з них:

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Інтенсивно використовувались обома сторонами. Україна, крім радянських та українських модифікацій, отримала в якості військової допомоги BWP-1 від Польщі та BVP-1 і Pbv 501A від Чехії.

Російські військові кинули в бій і найновіші модифікації, БМП-1АМ «Басурманин». Так, дві машини були знищені під час наведення понтонної переправи через річку Сіверський Донець в Луганській області[8].

Оператори[ред. | ред. код]

Греція[ред. | ред. код]

В 1990-х роках Греція отримала близько 500 бойових машин піхоти, які раніше використовувала армія Німецької Демократичної Республіки (НДР) та після возз'єднання Німеччини були не потрібні Бундесверу[47].

Всі машини були чехословацького виробництва, та пройшли місцеву модифікацію, внаслідок чого отримали індекс БМП-1A1 Ost[47].

Згодом, частину з них передали Єгипту, частину — Іраку[47]. Станом на 2021 рік на озброєнні залишалось 169 машин[48].

На початку червня 2022 року стало відомо, що Греція погодилась «в принципі» передати Україні наявні в неї трохи більше сотні БМП-1 та снаряди до них. Однак, така передача можлива лише після отримання 100 БМП Marder від Німеччини[47]. Як наслідок, цей процес призвів до багатомісячного затягування із передачею, імовірно морально застарілих, машин[49].

Польща[ред. | ред. код]

У вересні 2021 року Міністерство оборони Польщі замовило капітальний ремонт понад 30 одиниць БМП-1. Консорціум Польська зброярська група та Wojskowe Zakłady Motoryzacyjne SA підписав довгостроковий контракт з 2-ю регіональною базою матеріально-технічного забезпечення на капітальний ремонт бойових машин піхоти БМП-1 польського війська[50].

Вартість ремонту бойових машин становить майже 100 мільйонів злотих (26,24 мільйона доларів)[50].

В подальшому вони мають бути замінені на бойові машини Borsuk IFV, початок серійного виробництва яких очікується за декілька років[50].

Україна[ред. | ред. код]

До повномасштабного вторгнення[ред. | ред. код]

На початку січня 2018 року стало відомо про придбання Україною для потреб Збройних Сил України бойових машин БМП-1 (БМП-1АК) в одній з колишніх країн Варшавського договору. Ці бойові машини знаходились на зберіганні та перебували у хорошому технічному стані, також вони пройшли повне технічне обслуговування на одному з підприємств у ЄС. У ЗМІ було озвучено намір придбати близько 200 машин БМП-1, що дозволить Збройним Силам значно покращити бойові можливості підрозділів[51].

Спершу БМП-1АК машини вже отримала 14 механізована бригада, механізовані підрозділи якої до отримання БМП-1 була озброєна багатоцільовими тягачам МТ-ЛБ зі встановленими кулеметами ДШКМ калібром 12,7-мм. А в травні 2018 року стало відомо про надходження нових БМП-1 на озброєння 81 окремої десантно-штурмової бригади, підрозділ якої раніше комплектувався виключно броньованими тягачами МТ-ЛБ зі встановленими 23-мм зенітними гарматами ЗУ-23-2. Проте, ці бойові машини залишились на озброєнні та беруть участь у навчаннях[51].

З цього приводу видання «Новое время» поширило викривлену інформацію у вкрай упередженій статті. З метою захистити ділову репутацію 13 червня 2018 року ДК «Укроборонпром» подав позов у Подільський районний суд міста Києва[52].

Загалом, протягом 2018 року спецекспортер здійснив поставку п'ятдесяти БМП-1 для Збройних Сил України[53].

Наприкінці березня-початку квітня 2020 року державна компанія «Укрспецекспорт» розпочала процес передачі Міністерству оборони України 37 бойових машин піхоти БМП-1 для потреб Збройних Сил України[54].

В жовтні 2020 року компанія «Укрспецекспорт», через суд, вилучила у польської компанії Wtorplast законтрактовані та оплачені нею БМП-1, що мали бути поставлені до кінця 2018 року. Постачанням БМП-1 з-за кордону в інтересах Збройних Сил України тоді займалось дочірнє підприємство компанії «Укрспецекспорт» — ДГЗП «Спецтехноекспорт»[55].

Про постачання бойових машин піхоти Укрспецекспорт домовився ще 2016 року. За угодою Україна мала отримати 93 БМП-1 за 15 345 000 доларів, партнером виступила польська приватна компанія Wtórplast S.A. Українська державна компанія переказала аванс майже 9 млн доларів за 50 з лишком броньованих машин. Утім, закордонний партнер поставив лише два десятки. Тому Україні довелося звертатися до польських судів. І ті стали на бік позивача. 26 БМП приїхали в Україну двома партіями — 12 та 14 одиниць[55].

Нарешті 26 БМП-1АК були передані ЗСУ 25 березня 2021 року на території Житомирського бронетанкового заводу[56].

Під час вторгнення[ред. | ред. код]

З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році було піднято питання передачі Україні різноманітного озброєння, включаючи бронетехніку.

1 квітня 2022 року німецький уряд надав дозвіл Чехії передати Україні приблизно 58 одиниць БМП-1 із запасів колишньої НДР, які знаходяться у Чехії[57].

Ці машини вже пройшли кілька етапів модернізації, з башти було прибрано пускову установку ПТРК. Однак машини потребують профілактичного ремонту для підготовки до застосування в бойових умовах або ж можуть послужити донорами запасних частин для наявних в Україні машин[58].

Іще в Німеччині їх було модифіковано з метою підвищення безпеки екіпажу. Зокрема, було унеможливлено заповнення паливних баків у кормових дверях. Модернізовані машини отримали позначення BMP-1A1 Ost. Після возз'єднання Німеччини ці машини були продані Швеції. Де їх іще раз було модернізовано, зокрема, із салону прибрано азбестові покриття, було внесено зміни в двигун, ходову частину. Модернізовані машини отримали позначення Pbv-501. Згодом вони були продані Чехії, і нарешті — будуть передані Україні[58].

На початку червня 2022 року стало відомо, що Греція погодилась «в принципі» передати Україні наявні в неї трохи більше сотні БМП-1 та снаряди до них. Однак, така передача можлива лише після отримання та постановки на бойове чергування БМП Marder від Німеччини[59][47]. За оцінками, якщо все відбуватиметься якнайшвидше, то це може статись ближче до осені або навіть початку зими 2022 року[60].

Станом на 11 липня 2022 року Україна отримала 5+ BVP-1 та 56 Pvb 501A від Чехії та 40 BWP-1 від Польщі[61].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Из кизяка и палок. Пётр и Мазепа (рос.). Процитовано 28 квітня 2017. 
  2. а б Росіяни перекинули із Далекого Сходу в Куп’янськ свої модернізовані БМП-1 (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022. 
  3. а б Модернізовані рашистами БМП-1АМ «Басурманин» помітили в Україні (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
  5. VOP - 026 - Šternberk. web.archive.org. 11 січня 2008. Архів оригіналу за 11 січня 2008. Процитовано 11 липня 2022. 
  6. а б BMP series of tracked armoured vehicles. web.archive.org. 12 січня 2008. Архів оригіналу за 12 січня 2008. Процитовано 11 липня 2022. 
  7. Försvarets materielverk - 2008:2 Swedish BMP-1. web.archive.org. 24 квітня 2008. Архів оригіналу за 24 квітня 2008. Процитовано 11 липня 2022. 
  8. ЗСУ знищили переправу та БМП-1АМ “Басурманин” росіян. Мілітарний. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022. 
  9. а б The Military Balance 2018 — P. 183.
  10. The Military Balance 2018 — P. 325.
  11. The Military Balance 2018 — P. 445.
  12. The Military Balance 2018 — P. 89.
  13. а б в The Military Balance 2018 — P. 181.
  14. The Military Balance 2018 — P. 310.
  15. The Military Balance 2018 — P. 467.
  16. The Military Balance 2018 — P. 187.
  17. The Military Balance 2018 — P. 111.
  18. The Military Balance 2018 — P. 458.
  19. The Military Balance 2018 — P. 460.
  20. The Military Balance 2018 — P. 461.
  21. The Military Balance 2018 — P. 463.
  22. The Military Balance 2018 — P. 330.
  23. The Military Balance 2018 — P. 261.
  24. The Military Balance 2018 — P. 338.
  25. The Military Balance 2018 — P. 334.
  26. The Military Balance 2018 — P. 248.
  27. The Military Balance 2018 — P. 190.
  28. The Military Balance 2018 — P. 456.
  29. The Military Balance 2018 — P. 401.
  30. The Military Balance 2018 — P. 350.
  31. The Military Balance 2018 — P. 286.
  32. The Military Balance 2018 — P. 475.
  33. The Military Balance 2018 — P. 415.
  34. The Military Balance 2018 — P. 136.
  35. The International Institute for Strategic Studies (IISS) (2018). The Military Balance 2018 (англ.) (вид. 1). London: Routledge. с. 194. ISBN 978-1-857-43955-7. 
  36. (The Military Balance 2018 — P. 206)
  37. The Military Balance 2018 — P. 146.
  38. The Military Balance 2018 — P. 489.
  39. The Military Balance 2018 — P. 362.
  40. The Military Balance 2018 — P. 207.
  41. The Military Balance 2018 — P. 208.
  42. а б The Military Balance 2018 — P. 210.
  43. The Military Balance 2018 — P. 422.
  44. The Military Balance 2018 — P. 454.
  45. The Military Balance 2018 — P. 94.
  46. The Military Balance 2018 — P. 301.
  47. а б в г д У Греції уточнили коли Україні можуть бути передані БМП-1. Мілітарний. 7 червня 2022. 
  48. The Military Balance 2021. — P. 110.
  49. Надання зброї для ЗСУ: Греція назвала поведінку Берліна "цирком" і "знущанням з України". 5 канал. 8 червня 2022. 
  50. а б в Козацький Саня (8 вересня 2021). Польща замовила капремонт понад 30 БМП-1. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. 
  51. а б ПЕРЕОЗБРОЄННЯ 81-Ї БРИГАДИ ДШВ НА НОВУ ТЕХНІКУ. Український мілітарний портал. 30 травня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018. 
  52. «Укроборонпром» подав позов про захист ділової репутації у зв’язку з публікацією про БМП-1АК. Ukrainian Military Pages. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. 
  53. Safronov Taras (7 квітня 2020). До України прибуло 37 БМП-1. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. 
  54. Укрспецекспорт розпочав передачу ЗС України 37 БМП-1. Ukrainian Military Pages. 7 квітня 2020. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. 
  55. а б Укрспецекспорт передасть армії 26 БМП які вилучив у Польщі. Ukrainian Military Pages. 8 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. 
  56. Люксіков Михайло (23 березня 2021). «Польські» БМП-1АК передають до ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021. 
  57. Bundesregierung genehmigt Lieferung von Schützenpanzern an die ukrainische Armee (нім.). Die Welt. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022. 
  58. а б Joseph Trevithick (1 квітня 2022). Ukraine Situation Report: Czech Republic To Transfer 56 Upgraded BMP-1 Armored Vehicles To Ukraine. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  59. Athen liefert Schützenpanzer nur nach Erhalt deutscher Panzer an Ukraine. Die Welt. 6 червня 2022. 
  60. Iris-T, Mars II, Ringtausch: Versprochene deutsche Waffen verzögern sich. Business Insider. 9 червня 2022. 
  61. Answering The Call: Heavy Weaponry Supplied To Ukraine - Oryx. web.archive.org. 30 червня 2022. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 11 липня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]