БРІКС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: БРІК
БРІКС
На честь BRIC, Бразилія, Росія, Індія, КНР і ПАР
Тип геополітична групаd
коаліція
геополітична групаd (16 червня 2009)
Засновано 16 червня 2009
Тема emerging powerd
Глобальний Південь
Дочірня(і)
організація(ї)
Банк розвитку БРІКСd

CMNS: БРІКС у Вікісховищі
Лідери країн BRIC в 2008 році: Манмоган Сінґх (Індія), Дмитро Медведєв (Росія), Ху Цзіньтао (КНР) і Луїз Інасіо Лула да Сілва (Бразилія)

БРІКС (англ. BRICS), до 2010 BRIC (БРІК) (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa — «Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР») — група найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються, термін, який часто використовується в економіці[1].

Впродовж 2010—2015 років спеціалізований фонд, який вкладав гроші у країни БРІКС, зменшився у 8 разів. Восени 2015 року Росія і Бразилія зав'язли у рецесії, Китай сповільнив ріст до мінімальних з 1990 року темпів, а економіка ПАР зупинилася. Проєкт повністю втратив інвестиційну привабливість, і 8 листопада 2015 року інвестбанк Goldman Sachs повідомив про закриття цього фонду[2]. Термін БРІКС невдовзі може стати синонімом слова «невдача»[3].

На 15-му саміті, який відбувся 22-24 серпня 2023 року в Йоганнесбурзі, до БРІКС запрошені Аргентина, Ефіопія, Єгипет, Іран, ОАЕ та Саудівська Аравія, які можуть стати повноправними членами з 1 січня 2024, і чисельність БРІКС тоді зросте до 11 учасників[4][5]. Після виборів 19 листопада 2023 року можлива участь Аргентини в організації залишається під питанням.[6]

Історія[ред. | ред. код]

Цей акронім був запропонований Джимом O'Нілом, глобальним економістом банку Goldman Sachs (Ґолдман Сакс) 2001 року[7][8].

Після приєднання ПАР до БРІКу 18 лютого 2011 року, індійський міністр фінансів оголосив, що відтепер група називатиметься БРІКС (BRICS). Великі розміри цих країн і багато населення забезпечують швидкий розвиток і, за оцінками Ґолдман Сакс, до 2050 року їхні економіки разом можуть перевищити сукупний обсяг економік найбагатших сучасних розвинених країн (G7).

Послідовність букв у слові визначається не лише милозвучністю, але і тим, що саме слово в англійській транскрипції BRICS звучить як англійське слово bricks — «цеглини», таким чином, термін використовується як позначення групи країн, за рахунок зростання яких багато в чому забезпечуватиметься майбутнє зростання світової економіки і фондових ринків зокрема.

Частка ВВП G7 та BRICS у світовій економіці

Ґолдман Сакс не передбачав наявність координації економічних політик між країнами БРІК. Тим більше не передбачалося, що країни БРІК сформують економічний блок або офіційну торговельну асоціацію, як Європейський Союз. Проте з часом з'явилися ознаки, що «чотири країни БРІК прагнуть сформувати політичний клуб» або «союз» і таким чином перетворити «свою зростаючу економічну владу в більший геополітичний „вплив“». Одна з недавніх ознак — саміт міністрів закордонних справ країн в 2009 році в Єкатеринбурзі. Члени БРІК є найбільшими серед країн, що швидко розвиваються. Вигідне розташування цих країн забезпечує наявність в них багатьох важливих для світової економіки ресурсів:

Це головні ресурси, на які спираються економіки цих країн. Висока чисельність населення країн обумовлює дешевизну праці в них і, відносно високі темпи економічного зростання. Зрештою, прогнозується, що значні розміри економік цих країн в майбутньому дозволить їм трансформувати економічне зростання в політичний вплив, що призведе до формування нової економічної еліти і понизить вплив «золотого мільярда».

Теза БРІК[ред. | ред. код]

Тезою БРІК Голдман-сакс стверджує, що економічний потенціал Бразилії, Росії, Індії і Китаю такий, що вони можуть стати чотирма домінуючими економічними системами до 2050 року. Тезу запропонував Джим О'Ніл, глобальний економіст Ґолдман Сакс. Ці країни займають більш ніж 25 % світового суходолу, 40 % населення і мають об'єднаний валовий внутрішній продукт (ПКС) 15,435 трлн доларів. Майже в кожному порівнянні вони будуть найбільшим глобальним об'єктом. Ці чотири країни серед найбільших і найбільш швидко зростаючих ринків, що формуються.

Ґолдман Сакс не стверджував, що ці чотири країни створять політичний союз (подібний до Європейського Союзу) або будь-яку офіційну торговельну асоціацію (як АСЕАН). Проте ці країни зробили кроки зі збільшення своєї політичної співпраці — головним чином задля впливу на становище Сполучених Штатів в основних торговельних угодах або, через неявну загрозу політичної співпраці, як спосіб отримувати політичні вигоди від Сполучених Штатів — такі як запропонована ядерна співпраця з Індією.

Шлях до 2050 року[ред. | ред. код]

Теза БРІК (на основі статті «Мріючи про БРІК: шлях до 2050 року») передбачає, що Бразилія, Росія, Індія і Китай змінили власні політичні системи, щоб увійти в систему глобального капіталізму. Ґолдман Сакс передбачає, що Китай з Індією будуть домінуючими глобальними постачальниками товарів промислового призначення і послуг, а Бразилія і Росія стануть домінуючими постачальниками сировини. Отож вірогідна співпраця є логічним кроком БРІК, оскільки Бразилія і Росія разом логічно стають постачальниками Індії й Китаю. Отже, БРІК має потенціал сформувати сильний економічний блок — подібно до держав G8. Бразилія домінує у виробництві сої і залізної руди, водночас Росія має можливості величезних поставок нафти і природного газу. Теза Ґолдман Сакс документує, що предмети вжитку, робота, технології і компанії віддаляються від США як від свого центру.

Після закінчення холодної війни або навіть раніше уряди країн БРІК почали економічні або політичні реформи, щоб зробити їхні країни частиною світової економічної системи. Для конкурентоздатності на світовому ринку ці країни одночасно зробили наголос на освіті, іноземних інвестиціях, внутрішньому споживанні і внутрішньому підприємництві. Згідно з дослідженням, в Індії є потенціал найбільшого зростання серед чотирьох країн БРІК упродовж наступних 30—50 років. Головна причина — зниження робочого віку населення Індії і Бразилії станеться пізніше, ніж у Росії і Китаю.

Перший звіт Ґолдман Сакс[ред. | ред. код]

Глобальна економічна команда Ґолдман Сакс 2005 року випустила звіт з дослідження БРІК. Звіт стверджує, що в країнах БРІК кількість осіб із річним доходом понад 3000 $ подвоїться протягом трьох років і досягне 800 мільйонів осіб впродовж десятиліття. Це передбачає значне збільшення середнього класу в цих країнах. Обраховано, що до 2025 року в країнах БРІК осіб, які заробляють понад 15 000 $, може бути понад 200 мільйонів. Це означає, що величезний попит не буде обмежено лише основними товарами, а й вплине на дорожчі товари. Згідно зі звітом, спершу Китай, а десятиліття потому Індія почнуть домінувати над світовою економікою. Однак незважаючи на зростання, середній рівень багатства людей у розвиненіших економіках продовжить випереджати середній показник у країнах БРІК. Ґолдман Сакс оцінює, що до 2025 року дохід на душу населення в шести найбільш густонаселених країнах ЄС перевищить 35 000 $, водночас лише приблизно в 24 млн осіб у БРІК будуть подібні рівні доходу.

Звіт також висуває на перший план велику неефективність Індії у використанні енергії і згадує про значну недопредставленість цих економік на глобальних ринках капіталу. Звіт також підкреслює величезне населення БРІК, яке зможе відносно легко перевищити сукупне багатство «Великої шістки», водночас рівні доходу на душу населення залишаються значно нижче за норму сучасних промислово розвинених країн. Це явище торкнеться світових ринків, оскільки багатонаціональні корпорації спробують використовувати у своїх інтересах величезні потенційні ринки БРІК, виробляючи, наприклад, набагато дешевші автомобілі й інші товари промислового призначення, доступні споживачам у межах БРІК замість розкішних моделей, які нині приносять великі доходи в автомобілебудуванні. Індія і Китай вже почали робити свою присутність відчутною в обслуговуванні і виробничому секторі на світовій арені. Розвинені економіки світу вже помітили цей факт.

Другий звіт Ґолдман Сакс[ред. | ред. код]

Звіт, складений провідними авторами Тушаром Поддаром і Євою І, пояснює «зростаючу спроможність Індії до зростання». У звіті є оновлені числа проектування, приписані зростаючим тенденціям зростання Індії за попередні чотири роки. Ґолдман Сакс стверджує, що «вплив Індії на світову економіку буде більшим і швидшим, ніж вказний у попередньому дослідженні БРІК». Вони відзначили істотні галузі наукових досліджень і розвитку, і експансію, яка призведе до процвітання зростаючого середнього класу.

В Індії є 10 з 30 найбільш швидко зростаючих міських районів у світі і, ґрунтуючись на тенденціях, що відбуваються, ми оцінюємо, що 700 мільйонів осіб рушать в міста до 2050 року. Це матиме істотне значення для попиту на міську інфраструктуру, нерухомість і послуги.

У переглянутих даних 2007 року, заснованих на збільшеному і постійному зростанні, великому припливі іноземного прямого інвестування, Голдман-сакс передбачає, що «з 2007 до 2020 років валовий внутрішній продукт Індії на душу населення, виражений в доларах США, зросте вчетверо» і що індійська економіка перевершить Сполучені Штати до 2043 року. Це означає, що ці чотири країни як група наздоженуть G7 до 2032 року.

Показники БРІК[ред. | ред. код]

Журнал The Economist видає щорічні таблиці соціально-економічної національної статистики у своєму «Кишеньковому світі в діаграмах» (Pocket World in Figures). Прогнозування світового ранжування країн БРІК і економічних систем відповідно до різних категорій створює камінь спотикання для розуміння загального в економічних основах БРІК. Економічні аргументи дають можливість зарахувати до БРІК, наприклад, Мексику, водночас зарахування ПАР до цієї групи необґрунтоване. Праця Ґолдман Сакс, опублікована у грудні 2005 року, пояснила, чому Мексика не увійшла до початкового БРІКу. З праці випливає, що серед розглянутих країн лише в Мексики і, можливо, в Південної Кореї є потенціал, щоб конкурувати з БРІК, але вони мають економіки, які засновники БРІКу вирішили одразу виключити, оскільки вважали їх розвиненішими. За цією працею Мексика стає шостою за розміром економікою, зайнявши позицію перед Росією.

Місце Росії у БРІК[ред. | ред. код]

Економіст Джим О'Нілл, який придумав термін БРІК, вважає, що Росія навряд чи заслуговує місця в цьому клубі через низькі темпи зростання. Професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні і президент консалтингової фірми Eurasia Group Іан Бреммер також дотримуються цієї думки[9]. Аналітик дослідницької компанії в галузі макроекономіки «Capital Economics» Роджер Бутл взагалі вважає, що Росію прийняли до БРІК через те, що завдяки їй назва цієї групи стала милозвучішною. Бутл відзначає, що економіка Росії сильно відрізняється від індійської, китайської та бразильської. У Росії, на відміну від перерахованих країн, причиною зростання ВВП стала не трансформація економіки, а збіг незалежних від держави факторів. У числі останніх Бутл називає зростання цін на сировину, насамперед на нафту. За словами аналітика, економіка Росії все ще архаїчна. Російське суспільство корумповане, а демографія демонструє негативні тенденції. Але Бутл не закликає виключати Росію з БРІКС[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BRICS information portal. BRICS (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 14 лютого 2018. 
  2. Goldman's BRIC Era Ends as Fund Folds After Years of Losses [Архівовано 13 листопада 2015 у Wayback Machine.] // by Ye Xie, Bloomberg Business, November 8, 2015
  3. Создатели БРИКС забили первый гвоздь в гроб этого объединения [Архівовано 2015-11-15 у Wayback Machine.] // Денис Закиянов, Forbes. Україна, 12 Ноября 2015, 13:30
  4. Sharma, Shweta (24 серпня 2023). Brics countries agree major expansion as six countries invited to join. The Independent (англ.). Процитовано 24 серпня 2023. 
  5. du Plessis, Carien; Miridzhanian, Anait; Acharya, Bhargav (24 серпня 2023). BRICS welcomes new members in push to reshuffle world order. Reuters (англ.). Процитовано 25 серпня 2023. 
  6. https://www.france24.com/es/minuto-a-minuto/20230825-la-oposici%C3%B3n-rechaza-el-ingreso-de-argentina-a-los-brics
  7. Global Economics Paper No. 99, Dreaming with BRICs. Архів оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 8 лютого 2009. 
  8. Another BRIC in the wall [Архівовано 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] Economist
  9. [России больше не место в БРИК, — автор аббревиатуры. 13.11.2013 (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.  России больше не место в БРИК, — автор аббревиатуры. 13.11.2013 (рос.)]
  10. [Россию включили в БРИКС ради буквы «Р», — экономист. 15.07.2013 (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.  Россию включили в БРИКС ради буквы «Р», — экономист. 15.07.2013 (рос.)]

Посилання[ред. | ред. код]

Література та джерела[ред. | ред. код]