БРМ-1К

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
BRM-1K (1).jpg

Бойова розвідувальна машина БРМ-1К

БРМ-1К
Загальні дані
класифікація Бойова розвідувальна машина
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР
роки виробництва з 1972
кількість виробів, од. більш за 1200
роки експлуатації з 1973
основні країни-оператори СРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Основні параметри
бойова маса, т 13,2
екіпаж, осіб 6
довжина, мм 6760
ширина, мм 2940
висота, мм 1920
кліренс, мм 370
Броня
тип броні протикульова
Озброєння
калібр, марка та тип гармати гладкоствольний напівавтоматичний гранатомет 73-мм 2А28 «Гром»
довжина ствола, кал. 29
кути ВН, ° −4..+30
дальність стрільби, км до 1,3 (ПГ-15В), до 4,4 (ОГ-15В)
приціли 1ПН22М
кулемети 1 х 7,62-мм Кулемет Калашникова
боєкомплект 20
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
швидкість по шосе, км/год. 65
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 7..8 на плаву
запас ходу по шосе, км 550..600
питома потужність, к.с./т 22,7
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,6
подоланний підйом, ° 35°
подоланна стінка, м 0,7
подоланний рів, м 2,5
подоланний брід, м плаває

Бойова розвідувальна машина БРМ-1К — броньована самохідна машина на гусеничному ходу, призначена для розвідки на полі бою.

Історія[ред.ред. код]

Бойова розвідувальна машина БРМ-1к була розроблена на основі БМП-1 у КБ Челябінського тракторного заводу на початку 1970-х років. Призначалася для ведення інструментальної розвідки в інтересах сухопутних військ і створювалася як заміна у розвідувальних підрозділах легкого плаваючого танка ПТ-76. БМП-1 була обрана як базова не випадково, так як вона була здатна долати вплав водні перешкоди, і крім того, за рахунок уніфікації вузлів і деталей полегшувався процес прийняття машини на озброєння, знижувалася її вартість. БРМ-1к була прийнята на озброєння в 1972 році і серійно вироблялася на КМЗ з 1973 року.

Опис конструкції[ред.ред. код]

Загальне компонування машини повторює собою БМП-1: МТО в передній частині зварного бронекорпуса, а бойове — у середині і кормі. Велика двомісна башта кругового обертання зміщена ближче до кормової частини машини. Так само до зовнішніх відмінностей від БМП-1 можна віднести розташування колоди «саморятувальника» по правому борту, наявність штанги антени на задньому борту, інше (3 в ряд з двох сторін башти) розташування апаратури задимлення.

Екіпаж[ред.ред. код]

Місткість машини 6 осіб, в екіпаж входять 6 чоловік: командир машини (він же старший оператор), навідник, оператор, 2 радіотелеграфіста і механік-водій.

Устаткування[ред.ред. код]

У вільному просторі між баштою і десантними люками розташовані засоби для ведення інженерної, хімічної, біологічної, радіаційної розвідки. Устаткування БРМ-1К дозволяє екіпажу вирішувати наступні завдання:

  • визначати дирекційний кут поздовжньої осі машини (кут між північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки карти і напрямом поздовжньої осі машини, прокресленої на карті);
  • безперервно виробляти навігаційну інформацію (поточні прямокутні координати і дирекційний кут на пункт призначення);
  • визначити координати цілей;
  • визначити кути між поздовжньою віссю машини і напрямами на орієнтири (цілі);
  • виміряти відстані до цілей;
  • вести пошук, виявлення, супровід і визначення координат рухомих цілей;
  • вести радіаційну і хімічну розвідку;
  • забезпечувати радіозв'язок в УКХ і КХ діапазонах і швидкісну передачу інформації;
  • вести спостереження за місцевістю в денних і нічних умовах.

Для орієнтування та ведення розвідки машина обладнана наступною спеціальною апаратурою: навігаційною апаратурою ТНА-3, лазерним далекоміром, радіолокаційною станцією, приймачем-пеленгатором, міношукачем, приладом хімічної розвідки, двома радіостанціями для ближнього та далекого зв'язку. Для далекого зв'язку є комплект для розгортання стаціонарної антени типу «диполь».

Озброєння[ред.ред. код]

  • 73-мм гармата Гром (20 пострілів)
  • 7,62-мм кулемет ПКТ (2000 патронів)

На озброєнні[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. The Military Balance 2012. — P. 166
  2. The Military Balance 2012. — P. 92
  3. The Military Balance 2012. — P. 94
  4. The Military Balance 2012. — P. 89
  5. The Military Balance 2012. — P. 90
  6. The Military Balance 2012. — P. 90
  7. The Military Balance 2012. — P. 117
  8. The Military Balance 2012. — P. 255
  9. The Military Balance 2012. — P. 193.
  10. The Military Balance 2012. — P. 196
  11. The Military Balance 2012. — P. 290
  12. The Military Balance 2012. — P. 291

Література[ред.ред. код]

Карпенко А. В. Боевые машины пехоты и десанта // Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995). — Санкт-Петербург : Невский бастион, 1996. — С. 131. — 10000 прим.