БТ-СВ-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bt-sv-2 side view.jpg

Дослідний зразок танка БТ-СВ-2 під час випробувань.

БТ-СВ-2
Загальні дані
класифікація легкий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
роки виробництва 1937
кількість виробів, од. 1
основні країни-оператори Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Основні параметри
бойова маса, т 25,0
екіпаж, осіб 4
довжина, мм 5620
ширина, мм 2800
висота, мм 2175
кліренс, мм 485
Броня
тип броні сталева катана
  лоб корпусу (верх), мм/град. 25 / 53°
  лоб корпусу (низ), мм/град. 25 / 58°
  борт корпусу (верх), мм/град. 20 / 55°
  борт корпусу (низ), мм/град. 20 / 15°
  корма корпусу (верх), мм/град. 25 / 58°
  корма корпусу (низ), мм/град. 25 / 48°
  дах корпусу, мм/град. 10 / 0°
  днище, мм/град. 6 / 0°
  лоб башти, мм/град. 30 / 35°
  борт башти, мм/град. 25 / 35°
  корма башти, мм/град. 25 / 35°
  дах башти, мм/град. 20 / 5°
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 45-мм 20К
довжина ствола, кал. 46
боєкомплект гармати 173
приціли телескопічний ТОП, панорамний ТП-1
кулемети 7,62-мм ДТ-29
боєкомплект 1386
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна V-подібний
12-циліндровий карбюраторний М-17Т
потужність двигуна, к.с. (кВт) 500
підвіска типу Крісті
колісна формула 8×2/2
швидкість по шосе, км/год. 52 (на гусеницях)

72 (на колесах)

швидкість по перетятій місцевості, км/год. 22
запас ходу по шосе, км 130
запас ходу по перетятій місцевості, км 110
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,752
подоланний підйом, ° 32°
подоланна стінка, м 0,9
подоланний рів, м 1,65
подоланний брід, м 1,2
засоби зв'язку 71ТК-1

БТ-СВ-2 (рос. Быстроходный Танк «Сталин-Ворошилов») — радянський колісно-гусеничний танк 1930-х років.

Історія створення[ред. | ред. код]

1937 року на заводі № 48 під керівництвом М. Ф. Циганова почалася розробка танка з поліпшеним броньовим захистом на базі БТ-7. Виготовлена ​​наприкінці року машина отримала позначення БТ-СВ-2 «Черепаха».

Характеристики[ред. | ред. код]

Основною відмінністю від БТ-7 стала конструкція бронекорпуса, листи якого розташовувалися під великими кутами нахилу (15° — 58 °). Носова частина мала ту ж ширину, що і весь корпус. Завдяки цьому передня труба та кронштейни лінивців танка БТ-7 виявилися непотрібними. Підвіска передніх опорних котків була аналогічною іншим, але з нахилом пружинної ресори назад під кутом в 38°.

Корпус БТ-СВ-2 зовсім не мав виступаючих частин, за винятком ковпаків вертикальних пружин підвіски. Всі верхні, нижні та кутові листи корпусу виконувалися знімними та кріпилися за допомогою болтів. Для додання броньового закриття ходової частини більшої жорсткості передбачалися спеціальні перемички (по три з кожного боку) між нижнім краєм листа та внутрішньою стінкою корпусу. У бортових порожнинах танка розміщувалися паливні баки. Кормовий бензобак БТ-7 був ліквідований, внаслідок чого корма танка так само збиралася з похилих листів.

Система охолодження двигуна на відміну від БТ-7 працювала в двох режимах: бойовому та похідному. У бойовому положенні жалюзі герметично закривалися з місця водія і забір повітря проводився через сітку кормових повітряних кишень. У похідному положенні повітрозабір здійснювався через бічні жалюзі що відкривалися. Після обдування двигуна нагріте повітря виходило назовні через кормові жалюзі.

Башта БТ-СВ-2 не мала ніші, тому радіостанцію перенесли в носову частину корпусу, де розташовувався четвертий член екіпажу — радист.

Корпус БТ-СВ-2 виготовлявся зі звичайних сталевих листів товщиною 10-12 мм. Проект реального бронювання існував у двох варіантах. Перший передбачав використання броні марки «ФД» товщиною 40-55 мм, що захищала від 45 мм снарядів на всіх дистанціях; другий був розрахований на захист від куль калібру 12,7 мм і припускав застосування 20-25 мм броні марки «ІЗ».


Випробування[ред. | ред. код]

БТ-СВ-2 проходив заводські випробування взимку 1937 — навесні 1938 років, а потім випробовувався на НДБТ полігоні комісією під головуванням Є. О. Кульчицького. У загальній складності танк пройшов 2 068 км. У результаті принцип бронювання, застосований на цій машині, був визнаний цілком прийнятним. Разом з тим зазначалося, що ходова частина танка БТ-7 за умови реального бронювання БТ-СВ-2 та зростання маси останнього до 24-25 т. занадто слабка. Передбачалося для практичної перевірки надійності корпусу та впливу його на роботу ходової частини в бойових умовах виготовити зразок танка з реальним бронюванням та провести випробування обстрілом. Однак у зв'язку з арештом в початку 1938 року М. Ф. Циганова всі роботи по цій машині були припинені.

Література[ред. | ред. код]

  • Библиотека военной истории. Энциклопедия танков, Санкт-Петербург, 1998 год. Составитель Холявский Г. Л., Издатель АТС, 578стр., ISBN 985-433-253-5
  • Свирин М. Н. Броня крепка. История советского танка. 1919–1937 . — М.: Яуза, Эксмо, 2005. — 384 с., ил. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13809-9
  • Резник Я. Л. Сотворение брони. Документальная повесть. — М. : Воениздат, 1987. — 304 с., 4 л. іл с. — 65 000 прим.
  • Павлов М. В., Желтов И. Г., Павлов И. В. Танки БТ. /М. В. Павлов, И. Г. Желтов, И. В. Павлов. — М.: ООО "Издательский центр «Экспринт», 2001. — 184 с. — (Серия «Военный Музей»). / ISBN 5-94038-019-0. Тираж 5000 экз.

Посилання[ред. | ред. код]