БЦЖ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БЦЖ під мікроскопом

БЦЖ (лат. BCG), скорочення від Бацила Кальметта — Герена (лат. Bacillus Calmette–Guérin) — єдина існуюча вакцина для щеплення проти туберкульозу[1], виготовлена з Mycobacterium bovis і вперше використана 1921 року. Входить до переліку основних лікарських засобів ВООЗ.

БЦЖ є ефективною для запобігання дисемінованого ураження у дітей, але вона не є надійним захисником від туберкульозу легень.[2] Тим не менш БЦЖ використовують в усьому світі частіше, ніж інші вакцини; більш ніж 90 % дітей проходять щеплення саме цією вакциною.[3] Щороку близько 100 мільйонів дітей отримують щеплення вакциною БЦЖ.

Імунітет до захворювання, який створює вакцина, зазвичай через 10 років починає слабшати[3], хоча може триматися до 20 років[1].

Туберкульоз не є поширеним на більшості територій Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів, тому щеплення роблять тільки людям з високим ризиком захворювання.[4][5][6] Через цю вакцину результати туберкулінової проби можуть бути позитивними у здорової людини, що робить цю пробу непридатною для виявлення хвороби, і це є головною причиною, з якої щеплення нею не роблять.[6]

В Україні та багатьох інших країнах, де поширений туберкульоз, щеплення вакциною БЦЖ є обов'язковим. Вакцинація проти туберкульозу проводиться на 3-5 добу після народження (не раніше ніж через 48 годин). Недоношених дітей щеплюють після досягнення маси 2500 г. Щеплення не проводять в один день із іншими щепленнями. Дітям, яким не виповнилось 2 місяці щеплення проводять без проби Манту. Після віку 2 місяців слід виконати пробу Манту і, якщо вона негативна, провести щеплення. Діти у яких не сформувався рубчик, але є достовірні дані про проведення щеплення БЦЖ, не потребують повторної вакцинації[7][8]. В Україні ревакцинації підлягають діти з 7 років, з негативним результатом проби Манту та неінфіковані мікобактеріями туберкульозу[7].

Серйозні побічні ефекти вакцинації БЦЖ зустрічаються вкрай рідко[1]. Часто присутні почервоніння, набряк і легкий біль у місці ін'єкції. Побічні ефекти частіше розвиваються у людей з ослабленим імунітетом. Вакцина не є безпечною для вагітних[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г BCG vaccines: WHO position paper – February 2018.. Releve epidemiologique hebdomadaire 93 (8): 73–96. 23 February 2018. PMID 29474026. 
  2. McShane, H (12 October 2011). Tuberculosis vaccines: beyond bacille Calmette–Guérin. Philosophical transactions of the Royal Society of London. Series B, Biological sciences 366 (1579): 2782–9. PMC 3146779. PMID 21893541. doi:10.1098/rstb.2011.0097. 
  3. а б Lawn, SD; Zumla, AI (2 July 2011). Tuberculosis. Lancet 378 (9785): 57–72. PMID 21420161. doi:10.1016/S0140-6736(10)62173-3. 
  4. Vaccine and Immunizations: TB Vaccine (BCG). Centers for Disease Control and Prevention. 2011. Процитовано 26 July 2011. 
  5. BCG Vaccine Usage in Canada -Current and Historical. Public Health Agency of Canada. September 2010. Процитовано 30 December 2011. 
  6. а б Teo, SS; Shingadia, DV (2006 Jun). Does BCG have a role in tuberculosis control and prevention in the United Kingdom?. Archives of Disease in Childhood 91 (6): 529–31. PMC 2082765. PMID 16714729. doi:10.1136/adc.2005.085043. 
  7. а б Наказ МОЗ України від 11 серпня 2014 року № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні»
  8. Наказ МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»