Бабаков Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бабаков Олександр Михайлович

Бабаков Олександр Михайлович (8 лютого 1963(19630208), Кишинів, Молдовська РСР, СРСР) - російський державний і політичний діяч, підприємець, депутат Державної думи Росії VI скликання від «Єдиної Росії», член комітету Держдуми з міжнародних справ, голова думської комісії з правового забезпечення розвитку організацій оборонно-промислового комплексу РФ. Спецпредставник Президента по взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном.

Раніше був депутатом Державної думи IV і V скликань, заступником Голови Державної Думи РФ V скликання (2007-2011), полягав у партіях «Родина» і «Справедлива Росія».

Життєпис[ред.ред. код]

Країни, в яких Олександр Бабаков потрапив під санкції

Народився 8 лютого 1963 в Кишиневі. Закінчив школу із золотою медаллю.

У 16 років - майстер спорту з настільного тенісу.

У 1985 закінчив економічний факультет Московського державного університету (МДУ) ім. М. В. Ломоносова (кафедру економіки зарубіжних країн). Після закінчення університету вступив до аспірантури, захистив кандидатську дисертацію за темою «Державне регулювання аграрних відносин в країнах, що розвиваються», кандидат економічних наук.

У 1988 почав свій бізнес в Україні, очоливши Вознесенський завод з виробництва і виробленні шкір (Вознесенськ, Миколаївська область).

З початку 1990-х і до грудня 2003 входив до ради директорів української компанії Промзв'язок, яка займалася виробництвом комп'ютерних програм і 90% продукції поставляла Укртелекому.

З 1995 є генеральним директором російського ТОВ «Захід-ІК».

У 1998-2003 займався науковою та викладацькою діяльністю на кафедрі економічної теорії МГУ.

У 1994-2003 обіймав посаду генерального директора інвестиційної компанії «Захід-ІК».

З грудня 1998 - голова наглядової ради комерційного банку «Темпбанк» (Москва).

З 2001 - голова Ради директорів і співвласник футбольного клубу ЦСКА.

Власність[ред.ред. код]

Є мажоритарним акціонером низки українських енергетичних підприємств, у тому числі «Київобленерго», «Одесаобленерго», «Житомиробленерго», «Севастопольенерго», «Кіровоградобленерго», «Чернівціобленерго», «Миколаївобленерго», «Севастопольенерго», «Рівнеобленерго», «Закарпаттяобленерго», «Херсонобленерго» (всі належать його компані VS Energy) а також київського готелю «Прем'єр-палас», ялтинського готелю «Ореанда». Замішаний в рейдерських захопленнях низки підприємств на території України, серед яких готелі Русь, Славутич та Либідь в Києві, готель Юність в Одесі, ТРК Метроград і ТРК Метрополіс в Києві.

Нагороди і звання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.