Бабак Петро Корнійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабак Петро Корнійович
Народився 6 вересня 1914(1914-09-06)
Костянець, Старокостянтинівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 22 лютого 1992(1992-02-22) (77 років)
Кишинів, Молдова
Країна  СРСР
Діяльність офіцер
Учасник радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Військове звання полковник
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова III ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Праги» медаль «Ветеран праці»

Петро Корнійович Бабак (нар. 6 вересня 1914(19140906) — †22 лютого 1992) — Герой Радянського Союзу

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 вересня 1914 року в селі Костянець Старокостянтинівського району, Хмельницької області. Початкову освіту здобув у рідному селі. Закінчивши Малошкарівську семирічну школу, працював у колгоспі, на лісорубці в Грицівському лісі. Згодом закінчив Хмельницьке педучилище, став вчителювати в селі Серединці Шепетівського району. Звідти у 1936 році був призваний в армію. Закінчив Київське військове училище. До війни служив у десантних військах, де здійснив 38 стрибків.

У 1939—1940 роках брав участь у фінській кампанії, командував стрілецькою ротою. Був нагороджений орденом Червоного Прапора. Радянсько — німецьку війну Бабак розпочав на посаді начальника штабу повітряно-десантного батальйону у червні 1941 року в Житомирі та сповна відчував гіркоту поразки. Командував стрілецьким батальйоном, а потім — полком. Пройшов фронтовими дорогами від Сталінграда до Курська, від Берліна до Праги. Учасник визволення Дубна.

Військову кар'єру закінчив у званні полковника у 1956.

Пішов з життя 22 лютого 1992 року. Похоронений у місті Кишиневі.

Нагороди[ред. | ред. код]

За мужність, проявлену в битві на Волзі, П. К. Бабак нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «За оборону Сталінграда». За героїзм у цих боях нагороджений орденом ІІІ ступеня. За мужність, проявлену в боях на Сандомирському плацдармі, за форсування Вісли П. К. Бабаку 23 вересня 1944 року було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Груди Героя прикрасили орден Леніна, три ордени Червоного Прапора, ордени Суворова І і ІІІ ступеня, два ордени Вітчизняної війни І ступеня, 17 медалей.

Джерела[ред. | ред. код]