Бабаєвський Семен Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Бабаєвський
Ім'я при народженні Семен Петрович Бабаєвський
Народився 24 травня (6 червня) 1909(1909-06-06)
Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 28 березня 2000(2000-03-28) (90 років)
Москва, Росія[1]
Поховання Ніколо-Архангельський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність прозаік
Сфера роботи література[2] і журналістика[2]
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Жанр роман
Членство СП СРСР
Партія ВКП(б)[3]
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Кавказу»
Сталінська премія

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Семе́н Петро́вич Бабає́вський (*24 травня (6 червня) 1909(19090606), село Куньє, Ізюмського району Харківської області — †28 березня 2000) — російський радянський письменник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Член КПРС з 1939. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.

Перша збірка оповідань — «Гордість» (1936). Автор романів «Кавалер Золотої Зірки» (1947; Сталінська премія, 1949), «Світло над землею» (1949—50; Сталінська премія, 1950), присвячених колгоспному селу післявоєнного періоду; оповідань про людей Кубані — «Шляхами-дорогами» (1958).

Твори[ред. | ред. код]

  • Родниковая роща. М., 1956;
  • Белая мечеть. М., 1958;

Український переклад:

  • Кавалер Золотої Зірки. К., 1949;
  • Світло над землею. Перекл. А. Головка. К.,,. 1952.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]