Бабаєв Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Миколайович Бабаєв
Володимир Миколайович Бабаєв
Народився 10 січня 1952(1952-01-10) (65 років)
Харків Україна Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Харківський інженерно-будівельний інститут
Галузь наукових інтересів будівництво, державне управління
Заклад

Харківський національний університет міського господарства

імені О. М. Бекетова
Вчене звання професор (2005), академік Міжнародної інженерної академії (2010), академік Академії будівництва України (2011 р)
Науковий ступінь кандидат технічних наук (1991), доктор наук державного управління (2005 р.)
Нагороди

Ордени: Повний кавалер ордена «За заслуги» ІІІ, ІІ, І ступенів (2004 р., 2007 р., 2009 р.) Орден «Інженерна Слава» за видатні заслуги перед Міжнародним науково-інженерним товариством (2011 р.) Орден «Святого рівноапостольного князя Володимира Великого» ІІІ, ІІ, І ступенів (1999 р., 2003 р., 2006 р.) Орден «Різдво Христове» ІV ступеня (2000 р.) Орден «Преподобного Нестора Літописця» ІІ ступеня (2004 р.) Орден «Преподобного Іллі Муромця» ІІІ ступеня (2007 р.) Ювілейний орден на честь 1020-річчя Хрещення Русі (2009 р.) Орден «Святого великомученика Георгія Побєдоносця» (2011 р.)


Медалі: «60 років Збройних сил СРСР» (1978 р.) «Покровитель місць народної пам’яті» Республіки Польща (2010 р.) Ювілейна медаль «Харківський собор – 10 років» І ступеня (2002 р.) «Святителя Мелетія Архієпископа Харківського» ІІ ступеня (2013 р.) «Святого Володимира» (2016 р.)

Почесні звання: «Ветеран праці ДБК-1» (1995 р.); «Заслужений будівельник України» (1997 р.); Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999 р.); Почесний професор ХНАМГ (2008 р.); Почесний громадянин м. Первомайський Харківської області (2008 р.); Почесний громадянин м. Богодухова Харківської області (2008 р.); Почесний громадянин м. Харкова (2010 р.); Почесний громадянин м. Лозова (2016 р).


Почесні грамоти: Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003 р.) Почесна грамота Верховної Ради України (2004 р.) Почесна грамота Міністерства з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (2008 р.) Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2013 р.) Почесна грамота Харківської міської ради за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, місцевого самоврядування (2009 р.) Почесна грамота IV Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2013» (2013 р.) Почесна грамота VI Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2015» (2015 р.) Грамота Харківської обласної державної адміністрації (2007 р.) Грамота Харківської обласної ради (2007 р.) Грамота Іоанна Павла ІІ (2009 р.) Почесний диплом лауреата «За розробку та упровадження системи забезпечення якості освітньої діяльності вищого навчального закладу на платформі BUSINESS STUDIO» (2016 р.)

Відзнаки: Нагороджений іменним годинником від харківської футбольної громадськості з нагоди 100-річчя харківського футболу (2008 р.) Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2012 р.)

Подяка IV Національної виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (2012 р.).

Баба́єв Володи́мир Микола́йович(нар. 10 січня 1952(19520110), Харків) — фахівець у галузі будівництва, державного управління, «Заслужений будівельник України» (1997 р.), лауреат Державної премії в галузі архітектури (1999 р.), академік Міжнародної інженерної академії (2010 р.), академік Академії будівництва України (2011 р.), перший віце-президент Інженерної академії України (2013 р.), почесний громадянин м. Первомайська Харківської області (2008 р.), почесний громадянин м. Богодухова Харківської області (2008 р.), державний службовець ІІІ рангу (2009 р.), почесний громадянин м. Харкова (2010 р.), член Ради Північно-Східного наукового центру України (2011 р.), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999).

Біографія[ред.ред. код]

Народився Володимир Миколайович Бабаєв 10 січня 1952 р. у м. Харкові. Батько – Микола Антонович Бабаєв, працював слюсарем-електрозварником на Харківському електромеханічному заводі. Мати – Олександра Тихонівна Бабаєва (Самойлова), працювала галтувальницею на Харківському велосипедному заводі імені Г. І. Петровського.

Під час навчання у загальноосвітній школі № 72 м. Харкова захопився футболом, яким згодом почав займатися професійно.

У 1960 р. увійшов до складу футбольної команди, з 15 років грав у складі юнацької збірної УРСР, а згодом – у командах майстрів «Торпедо» ХТЗ та «Металіст» Харків.

1970–1975 рр. – студент факультету Промислового та цивільного будівництва Харківського інженерно-будівельного інституту.

1975 р. – майстер зміни формувального цеху № 2 Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1975–1976 рр. – виконувач обов’язків заступника начальника формувального цеху Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1976–1978 рр. – служба у лавах Радянської Армії.

1978–1981 рр. – начальник формувального цеху № 1 Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1981–1984 рр. – головний інженер заводу «Буддеталь» Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1984 р. (січень – жовтень) – головний інженер будівельного управління «Машбуд-1» тресту «Промбуд-2».

1984–1986 рр. – інструктор відділу будівництва і міського господарства Харківського міського комітету Комуністичної партії України (КПУ).

1986–1988 рр. – завідувач відділу будівництва і міського господарства Харківського міськкому КПУ.

1988–1989 рр. – заступник завідувача соціально-економічного відділу Харківського міськкому КПУ.

1989–1990 рр. – інструктор Харківського обласного комітету КПУ.

У 1986 р. та 1990 р. обирався депутатом Харківської міськради ХІ та ХІІ скликань.

1991–1995 рр. – заступник начальника промислового виробництва, головний інженер, перший заступник Генерального директора Проектно-промислового будівельного об’єднання ХДБК-1.

1995–1997 рр. – начальник головного управління (ГУ) містобудування і архітектури виконавчого комітету Харківської міської ради.

1997–1998 рр. – заступник міського голови – начальник ГУ містобудування та архітектури виконкому Харківської міськради.

1998–2005 рр. – перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Харківської міськради.

1999 р. – захищає кандидатську дисертацію зі спеціальності 05.23.08 – технологія промислового та цивільного будівництва.

Призначений членом Міжвідомчої державної комісії з питань реформування житлово-комунального господарства України.

2000 р. В. М. Бабаєв розпочав науково-викладацьку діяльність у Харківській національній академії міського господарства (сьогодні – Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова) на посаді доцента кафедри містобудування.

Обраний головою Харківської обласної федерації футболу.

2002 р. – присвоєно вчене звання доцента.

У 2003 р. – призначений членом Міжвідомчої робочої групи з питань фінансування проектів місцевого розвитку без надання державної гарантії, призначений членом колегії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (згодом – Міністерства регіонального розвитку та будівництва України).

2004 р. – захищає докторську дисертацію зі спеціальності 25.00.04 – місцеве самоврядування.

2005 р. – призначений на посаду завідувача кафедри управління проектами в міському господарстві і будівництві Харківської національної академії міського господарства.

2005–2011 рр. – перший заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.

Очолював Харківську обласну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

2010 р. – член Міжвідомчої комісії з питань створення джерела нейтронів.

2011 р. – ректор Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова

Ректор університету[ред.ред. код]

Із 2000 р. В. М. Бабаєв працює у Харківській національній академії міського господарства. 19 жовтня 2011 р. на конференції трудового колективу ХНАМГ професор Володимир Миколайович Бабаєв був обраний ректором Харківської національної академії міського господарства.

На посаді ректора спрямовує зусилля на зберігання, продовження та примноження освітніх і наукових традицій навчального закладу, постійне удосконалення освітньої діяльності, технологій і методів навчання, якості освітніх послуг, розширення міжнародного співробітництва з метою інтеграції вишу до світового науково-освітнього простору, формування провідного наукового співтовариства.

У 2013 р. вміле керівництво та наполеглива праця колективу принесли перші вагомі результати – Академія отримала вищій рівень кваліфікації ВНЗ – Університет та ім’я видатного харківського архітектора Олексія Миколайовича Бекетова.

Основною складовою діяльності ХНУМГ ім. О. М. Бекетова завжди була і залишається підготовка високопрофесійних та висококваліфікованих фахівців.

Університет надає освітні послуги на бакалаврському та магістерському рівнях за 18 спеціальностями; запроваджено 10 освітньо-наукових програм магістра, метою яких є формування власного кадрового потенціалу. З кожним роком відбувається розширення спектру освітніх послуг Університету – ліцензування та акредитацію проходять освітньо-наукові програми за спеціальностями, що забезпечують життєдіяльність сучасних міст та їх подальший сталий розвиток: «Менеджмент», «Публічне управління та адміністрування», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Технології захисту навколишнього середовища», «Архітектура та містобудування», «Будівництво та цивільна інженерія», «Транспортні технології», «Геодезія та землеустрій» тощо. Важливим кроком у розвитку освітньої діяльності Університету є запровадження підготовки фахівців за новими спеціальностями, такими як: «Нафтогазова інженерія та технології», «Публічне управління та адміністрування», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Технології захисту навколишнього середовища». Підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється за 28 науковими спеціальностями, працюють 5 спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

У своїй діяльності Університет співпрацює з вищими навчальними закладами і компаніями – світовими і галузевими лідерами з 26 країн світу. Серед авторитетних закордонних партнерів Університету: Міжнародна агенція з атомної енергії – МАГАТЕ (Австрія), компанія Shell (Велика Британія – Нідерланди), міжнародний фонд USAID (США), компанія Siemens (Німеччина), компанія Schneider Electric (Франція), компанія Delcam Ltd (Велика Британія), «Корейська асоціація фотоелектронної промисловості» (Південна Корея), ТОВ «Autodesk» (Росія), компанія «V Turizm Seyahat Acentaligi Tas. Tic. A. S.» (Туреччина), МГО «Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ» (Польща) та інші. Надійними партнерами Університету також є провідні виші Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції, Польщі, Чехії, Сербії, Канади. ХНУМГ ім. О. М. Бекетова є членом Міжнародної асоціації університетів, Мережі інститутів та шкіл державного управління країн Центральної та Східної Європи (NISPAcee), постійним учасником міжнародних грантових програм.

Університет входить до складу наукового парку «Наукоград-Харків», створеного за підтримки Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, є активним учасником Національної мережі трансферу технологій. Традиційно тісні наукові і ділові зв’язки Університет підтримує з українськими виробничими підприємствами, регіональними органами державного управління та органами місцевого самоврядування, вищими навчальними закладами та науково-дослідними інститутами, міністерствами та галузевими академіями наук. Враховуючи унікальну специфіку університету, науковці ХНУМГ ім. О. М. Бекетова плідно співпрацюють зі своїм стратегічним партнером – Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у питаннях реформуванням ЖКГ країни у контексті європейських тенденцій розвитку галузі. У цілому, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова під керівництвом В. М. Бабаєва зарекомендував себе як надійний діловий партнер, виконуючи функції розробника та виконавця багатьох регіональних, загальнонаціональних і міжнародних проектів та програм у сфері архітектури, будівництва та реконструкції, інженерної екології, муніципальної і регіональної енергетики, сталого міського та регіонального розвитку, дорожнього господарства та транспорту, урбоекономіки, туризму та готельно-ресторанної справи, житлово-комунального господарства.

Упродовж 2013–2016 рр. в Університеті було відкрито: Українсько-канадський, Українсько-польський та Українсько-ліванський культурно-освітні центри.

За участі зарубіжних партнерів з Бельгії, Німеччини, Чехії, Польщі, США в Університеті створені та успішно сьогодні працюють найсучасніші науково-дослідні і освітньо-виробничі центри та лабораторії, серед яких – Науково-дослідний центр світлотехнічних вимірювань, науково-навчальна Лабораторія світлового дизайну, центр «Сучасні технології в енергетиці», навчальний центр Delcam. Своєрідною лабораторією виховання підприємництва в академічному середовищі стало відкриття у червні 2014 р. Бізнес-інкубатору для студентів за підтримки польських колег з «Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ», «Європейського інституту нерухомості» та Академії АГХ у Кракові у рамках Міжрегіональної програми Європейського сусідства і партнерства SUCSID – TEMPUS. На базі Університету діє Школа розвитку «Мер міста» для лідерів учнівського самоврядування шкіл м. Харкова та Харківської області. Інновацією у цій роботі є залучення учнівської молоді до корпоративної соціальної мережі Університету «Yammer», яка стала площадкою для підтримки і консультування учасників проекту «Мер міста – 2016». Організовані заняття в школах розвитку для учнівської молоді: «Юний економіст-дослідник», «Юний еколог», «Юний архітектор», «Дизайн світла», «Юний готел’єр», «Майстерня управлінця», «Бізнес-розвідник», «Молодий економіст», «IT-school», «Юний геоінформатик і управлінець нерухомістю». В Університеті на постійних засадах проводяться міжнародні конференції: «Сталий розвиток міст. Управління проектами і програмами міського і регіонального розвитку», «Сучасні проблеми світлотехніки та електроенергетики», «Вода. Екологія. Суспільство». У 2013 р. відбувся І Міжнародний світлотехнічний форум LEDLight.

У вересні 2015 р. було відкрито архітектурно-художні майстерні ARHOUSE, які є унікальною для України освітньою лабораторією з підготовки архітекторів. У приміщенні ARHOUSE знаходяться скульптурна та ландшафтно-архітектурна майстерні, майстерня рисунку та живопису, лабораторія архітектурного моделювання, сучасні комп’ютерні класи, забезпечені спеціалізованими програмними продуктами, студентське архітектурно-проектне бюро, виставкові та конференц-зали. Архітектурно-художні майстерні фактично стали майданчиком для запровадження нових форм навчально-виховної роботи, прикладами якої стали проведення фестивалю «АДОМ-art», започаткування діяльності творчої студентської студії «Студентський квартирник», художні виставки та майстер-класи відомих харківських митців. Інтерес до майстерні ARHOUSE проявляють студенти інших навчальних закладів Харкова. Високу оцінку умовам реалізації творчого потенціалу дали фахівці і студенти різних вишів України і Польщі.

У липні – грудні 2015 р. у ХНУМГ ім. О. М. Бекетова реалізовано проект «Ефективне управління енергією – перший крок до Зеленого університету» у партнерстві з ГО «Грінкубатор» та за фінансової підтримки посольства Республіки Польща у Києві. Початком запровадження у діяльність Університету принципів сталого розвитку можна вважати створення сонячної електростанції з потужністю першого пускового комплексу 10 кВт з метою переходу на використання альтернативних джерел енергії.

У березні 2016 р. стартував проект «Збір та утилізація відходів на ринках з перехідною економікою» (WaTra) у консорціумі з університетами Австрії, Німеччини та Білорусі за фінансової підтримки Австрійського агентства міжнародної мобільності та співробітництва в галузі освіти, науки і досліджень.

Із червня 2016 р. Університет приєднався до інноваційного проекту ElibUkr. Проект об’єднує бібліотеки вищих навчальних закладів, національні бібліотеки та інші організації України з метою забезпечення доступу до світової наукової інформації, створення власних академічних ресурсів, а також інтеграції української науки та бібліотечної справи у світову наукову спільноту. 30 серпня 2016 р. відбулося урочисте відкриття пам’ятника академіку архітектури, видатному зодчому, педагогу Олексію Миколайовичу Бекетову. Багаторічна історія Університету тісно пов’язана з ім’ям О. М. Бекетова, який створив потужну школу з підготовки майбутніх архітекторів, став засновником кращих вітчизняних традицій архітектурної та художньої освіти.

За період перебування В. М. Бабаєва на посаді ректора, Університет здобув безліч престижних відзнак і нагород: диплом за активне впровадження інноваційних освітніх технологій – у межах IV Національної виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (2012 р.); дипломи у номінації «Міжнародна діяльність», а також за вагомий внесок у розвиток національної освіти, золоту медаль у номінації «Створення та упровадження електронних навчально-методичних комплексів, рейтингових систем, обладнання, продуктів, програм та рішень для системи освіти» – у рамках ІV Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2013»; почесне звання «Лауреат конкурсу» І ступеня як переможець у номінації «Організаційне і науково-методичне забезпечення упровадження електронних засобів у практику діяльності закладів післядипломної освіти» та диплому у номінації «Упровадження інновацій у презентацію діяльності вищого навчального закладу в інтернет-просторі» – у рамках Національної виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (2013 р.); Гран-прі у номінації «Лідер вищої освіти України» у рейтинговому виставковому конкурсі – у рамках V Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2014»; почесне звання «Лауреат конкурсу» І ступеня у номінації «Хмарні технології» в освіті – нові компетенції у сфері ІКТ» – у рамках Міжнародної форум-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (2014 р.); Гран-прі у номінації «Лідер наукової та науково-технічної діяльності», золоту медаль у номінації «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальну, наукову та управлінську діяльність навчального закладу», диплом за творчу працю з підвищення якості національної освіти, а також сертифікат якості наукових публікацій – у рамках VI Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2015»; Гран-прі «Лідер вищої освіти України» у рамках VII Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2016».

У справі подальшого свого розвитку ХНУМГ ім. О. М. Бекетова вбачає головними своїми завданнями: поєднання науки, освіти і виробництва, підвищення соціальних і економічних цінностей освіти, популяризацію освіченості і культури серед молоді, виховання справжніх патріотів своєї країни, як найважливіших чинників розбудови незалежної і демократичної української держави.

Науково-педагогічна діяльність[ред.ред. код]

Наукові інтереси В. М. Бабаєва на початку його кар’єри як науковця, дослідника, управлінця-практика стосувалися, переважно, теми будівництва (1994–1997 рр.).

Наступні два роки (1998–1999 рр.) його науково-дослідницька діяльність сконцентрована на підготовці до захисту за спеціальністю «Технологія промислового та цивільного будівництва» кандидатської дисертації, присвяченої темі відновлення конструкцій каналізаційних колекторів.

Із 2000 р. у колі наукових інтересів В. М. Бабаєва – питання ефективності муніципального управління, зокрема міськими агломераціями та великими містами.

У 2000 р. В. М. Бабаєв розпочинає педагогічну діяльність в Харківській державній академії міського господарства. Вже понад п’ятнадцять років В. М. Бабаєв присвячує свій вільний час студентам, викладаючи у різний час дисципліни: «Системна організація професійної діяльності», «Прийняття проектних рішень», «Управління муніципальними та державними проектами і програмами». Сьогодні В. М. Бабаєв є професором кафедри управління проектами в міському господарстві і будівництві. З результатами теоретичних і практичних напрацювань Володимира Миколайовича вітчизняна наукова спільнота мала змогу ознайомитися під час захисту кандидатської дисертації «Дослідження та розробка технологічних рішень зведення тонкостінних вторинних обробок при відновленні каналізаційних колекторів» у 1999 р. та докторської дисертації «Підвищення ефективності управління великим містом у структурі державного управління» у 2004 р.

У кандидатській дисертації автором було розроблено методику розрахунку тиску пресування бетонної суміші під час використання власноруч сконструйованого пристрою радіально-осьового пресування. Запропоновано технологічні, технічні та організаційні рішення, які дали змогу підвищити ефективність ремонтно-відновлювальних робіт у каналізаційних колекторах із застосуванням монолітно-пресованого бетону. Досвід і знання, набуті під час понад п’ятнадцятирічного перебування на керівних посадах у структурі місцевого самоврядування м. Харкова, дозволили В. М. Бабаєву підготувати та з успіхом захистити докторську дисертацію, отримавши науковий ступінь доктора наук з державного управління.

Дисертація була присвячена науково-практичному вирішенню першочергових завдань у сфері державного регулювання розвитку великих міст та пов’язана з необхідністю запровадження нових інноваційних науково обґрунтованих підходів та методів щодо підвищення ефективності управління на рівні органів місцевого самоврядування в умовах обмеженості місцевих ресурсів. Із 2005 р. постійною є науково-дослідницька увага В. М. Бабаєва, як першого заступника голови облдержадміністрації, до проблем регіонального розвитку, державної регіональної політики, проведення адміністративної і територіальної реформ в Україні, а також, як завідувача кафедри, до питань методології проектного менеджменту, кращих вітчизняних та закордонних практик управління проектами і програмами.

Традиційно у сфері його наукових пошуків – питання, пов’язані із застосуванням нових технологій і матеріалів у процесах реконструкції муніципального житлового фонду, промислових і соціальних об’єктів, пам’яток архітектури; модернізацією та енергореставрацією житлових будинків великопанельного домобудівництва перших масових серій; впровадженням енергозберігаючих технологій та матеріалів у житлово-комунальному господарстві та будівництві; реформуванням житлово-комунального сектора Харкова, області та України; організацією і здійсненням стабільного, безперебійного, якісного забезпечення міста і області послугами водопостачання та водовідведення, енергопостачання, транспортними та іншими муніципальними послугами.

Темі використання провідних методів, методик, методологій, насамперед інструментарію проектного менеджменту, в керуванні проблемними галузями міського господарства, впровадження інноваційних практик у структуру управління відкритими системами складної соціально-економічної природи (великі міста і регіони), налагодженню тісного партнерства у форматі наука-управління-виробництво на міському та регіональному рівнях присвячено низку монографій, навчально-методичних посібників (Практика муніципального управління (2002 р.), Підвищення ефективності місцевого самоврядування на основі інтелектуального потенціалу Харкова (2004 р.), Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти (2004 р.), Адміністративно-територіальний устрій та сталий розвиток регіону (концептуальні основи та методологія) (2006 р.), Управління проектами (2006 р.), Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року (2008 р.), Управління великим містом: теоретичні і прикладні аспекти (2010 р.)).

У наукових публікаціях В. М. Бабаєва також часто висвітлюються теми: формування нової генерації муніципальної та регіональної гуманітарно-технічної і управлінської еліти; удосконалення кадрової політики у системі управління містом і областю; підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації інженерно-технічного і керівного складу для комунальних підприємств (Проблеми формування особистості лідера (2000 р.), Психодіагностика в муніципальній кадровій політиці (2003 р.), Активні методи навчання в управлінській підготовці інженерів і працівників органів місцевого самоврядування (практичні ситуації, вправи, ігри) (2004 р.), Організаційна культура керівника (2005 р.), Психодіагностика у системі державного управління і місцевого самоврядування (2006 р.), Логіка для інженерів (2007 р.), Системна організація професійної діяльності (2007 р., 2012 р.), Прийняття рішень (2007 р., 2012 р.), Прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику (2010 р.), Соціальне пізнання (2014 р.)).

Володимир Миколайович Бабаєв є автором і співавтором понад 280 наукових праць, зокрема 20 монографій, понад 200 наукових статей і тез доповідей, опублікованих у вітчизняних та закордонних виданнях, 32 навчально-методичних видань, 13 винаходів. Він входить до складу редакційних колегій таких наукових видань: «Комунальне господарство міст» (відповідальний редактор), «Світлотехніка та електроенергетика» (голова редакційної ради), «Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація» (член координаційної ради), «Экология и промышленность» (член спілки журналістів), «Энергетика. Энергосбережение. Энергоаудит» (голова редакційної ради).

У різні роки був обраний членом спеціалізованих вчених рад: Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Будівельник[ред.ред. код]

Багато років свого життя В. М. Бабаєв присвятив будівельній справі, працюючи на Харківському ДБК-1, де пройшов шлях від майстра зміни до першого заступника генерального директора.

Однак керувати масштабними проектами з будівництва та реконструкції багатьох об’єктів Харкова і області продовжував протягом 1984–2011 рр., перебуваючи на різних посадах в органах місцевого самоврядування та державного управління.

За вагомий внесок у розбудову будівельного комплексу міста та містобудівний розвиток Харкова В. М. Бабаєв у 1997 р. отримав почесне звання «Заслужений будівельник України», у 1999 р. – став лауреатом Державної премії України в галузі архітектури.

Нагородження орденом «За заслуги» ІІІ (2004 р.), ІІ (2007 р.) і І ступенів (2009 р.) також багато у чому було пов’язано з реалізованими під безпосереднім керівництвом Володимира Миколайовича проектів і програм зі зведення, реконструкції, модернізації об’єктів виробничого та соціального призначення, житлових будинків, інфраструктури, але вже у масштабах регіону і країни.

Під керівництвом В. М. Бабаєва відбувалося будівництво і реконструкція промислових підприємств Харкова (СКВК Харківського моторобудівного заводу «Серп і молот», Харківський велосипедний завод імені Г. І. Петровського, пивзавод «Рогань»), соціальних об’єктів культурного і спортивного призначення (Харківський академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка, Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, Харківська обласна філармонія, стадіон «Металіст», Палац спорту «Локомотив» імені Г. М. Кірпи, Будинок побуту «Центральний» (по вул. Полтавський шлях)), Олексіївської лінії Харківського метрополітену, багатьох об’єктів житлово-комунального господарства та міської інфраструктури.

До важливих здобутків Володимира Миколайовича як досвідченого містобудівельника належить підготовка Харкова до святкування 350-річчя заснування міста, зокрема керівництво реконструкцією Будинку Державної промисловості (Держпрому), Харківського державного зоологічного парку, проспекту Леніна (нині – проспект Науки) та вулиці Шевченка, фонтану «Каскад» у саду імені Т. Г. Шевченка, фонтану-альтанки «Дзеркальний струмінь».

За ініціативи В. М. Бабаєва започатковано перший і наразі єдиний в Україні проект реконструкції п’ятиповерхівки («хрущовки») без відселення мешканців. У 1999 р. проект було успішно впроваджено у Харкові – п’ятиповерхівку першої масової серії забудови на проспекті Маршала Жукова (нині – проспект Петра Григоренка), 21 перетворили на оновлену шестиповерхівку. Здійснили посилення основи і фундаментів, часткову заміну інженерних мереж та комунікацій (водопроводу, каналізації, тепло- та електропостачання, телефонних ліній), всіх сантехнічних систем з установкою лічильників обліку (тепла, гарячого і холодного водопостачання), реконструкцію входів до будівлі із прибудовою приміщень господарсько-побутового призначення, влаштування лоджій першого поверху, скління наявних балконів, утеплення зовнішніх стін будинку, реконструкцію фасаду, надбудову шостого (мансардного) поверху із розміщенням 12 комфортних квартир додатковою площею 1200 м2.

Керуючи Харковом[ред.ред. код]

З призначенням на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Харківської міськради у 1998 р. кар’єра В. М. Бабаєва, як муніципального менеджера, виходить на якісно новий рівень. Володимир Миколайович протягом 1998–2004 рр. брав активну участь у впровадженні спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова. Був ініціатором створення «енергоострову» Північного регіону України з метою запобігання повторенню української енергетичної кризи середини 90-х рр. ХХ ст. Послідовно обстоював ідею доцільності створення урядового комітету з регіональної політики.

Керував ліквідацією аварії на магістральному газогоні, розташованому у адміністративно-територіальних межах Харкова (р-н Залютине), у 1995 р. брав участь у ліквідації надзвичайної ситуації на Диканівській Головній каналізаційній насосній станції (ГКНС). Співавтор та керівник багатьох життєво важливих програм розвитку м. Харкова (інноваційних та унікальних для вітчизняної муніципальної управлінської практики навіть зараз), розроблених у співробітництві з провідними вишами Харкова – Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут», Харківською національною академією міського господарства, Національною юридичною академією імені Ярослава Мудрого, Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Серед розроблених і реалізованих загальноміських та галузевих програм – Генеральний план м. Харкова до 2026 р., Статут територіальної громади м. Харкова, Програма підвищення ефективності місцевого самоврядування на основі інтелектуального потенціалу м. Харкова, Методика контролю та оцінки ефективності діяльності виконавчих органів Харківської міської ради, Програма розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2003–2010 рр., Програма розвитку системи поводження з твердими побутовими відходами у м. Харкові та багато інших.

Брав безпосередню участь у розробці Законів України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004–2010 роки» (2004 р.) та «Про житлово-комунальні послуги» (2004 р.).

На державній службі[ред.ред. код]

Із 2005 р. В. М. Бабаєв на посаді першого заступника голови Харківської обласної державної адміністрації керував одразу декількома стратегічно важливими напрямами розвитку області. Працював над розвитком промислових гігантів Харкова та області, паливно-енергетичного комплексу, об’єктів транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства (реконструкція систем теплопостачання у м. Первомайському, смт. Ківшарівці, смт. Краснопавлівці), соціальної інфраструктури (будівництво та оснащення сучасних спортивних залів для шкіл у Сахновщинському, Золочівському, Богодухівському районах; будівництво лікарень у м. Богодухові, м. Дергачі, м. Чугуєві, м. Ізюмі, смт. Дворічній).

Обіймаючи з липня 2005 р. посаду голови Харківської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Володимир Миколайович очолював штаби з ліквідації надзвичайних ситуацій різного ступеню складності, що виникали на території області (у м. Ізюмі, м. Лозовій, м. Куп’янську та м. Первомайському), брав активну участь у ліквідації Алчевської трагедії (січень – лютий 2006 р.). Очолював Харківську обласну робочу групу з підготовки заходів щодо проведення адміністративно-територіальної реформи (2005–2006 рр.), Харківський регіональний комітет з економічних реформ (2010–2011 рр.). Ініціював створення міністерства, яке б опікувалося питаннями регіонального розвитку та державної регіональної політики (було створене у 2010 р. як Міністерство регіонального розвитку та будівництва України).

Вагомий особистий внесок Володимир Миколайович також зробив у відбудову Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у селищі Батурині Чернігівської області. У межах заходів до 300-х роковин Батуринської трагедії (2008 р.) під його керівництвом була відбудована Замкова церква Воскресіння Господнього.

Результати винятково професійного та відповідального ставлення Володимира Миколайовича до виконуваних обов’язків знайшли своє визнання та схвалення і серед звичайних мешканців Харкова та міст області. Рішеннями відповідних міських рад йому було присвоєно звання «Почесного громадянина» міст Первомайський (2008 р.) і Богодухів (2008 р.) Харківської області та м. Харкова (2010 р.).

Футбол у житті В. М. Бабаєва[ред.ред. код]

Із 1960 р. захоплення Володимира Миколайовича футболом вийшло на новий рівень. У 1967–1969 рр. він грає у команді майстрів «Торпедо» при Харківському тракторному заводі та у складі юнацької збірної УРСР. У 1970 р. запрошений до складу команди «Металіст» Харків на позицію нападаючого.

У 1975 р. залишає професійний футбол, присвятивши себе будівельній справі, однак продовжує перейматися подіями і справами футбольного життя Харкова. У 2000 р. на звітно-виборчій конференції Володимира Миколайовича обрано головою Харківської обласної федерації футболу (ХОФФ).

У 2001 р. ініціював відкриття пам’ятника футбольному м’ячу в саду імені Т. Г. Шевченка (м. Харків). У 2008 р. нагороджений іменним годинником від Харківської футбольної громадськості за значний внесок у розвиток та з нагоди 100-річчя Харківського футболу. Очолював обласний Організаційний комітет з підготовки Харкова та області до проведення фінальної частини матчів Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО – 2012.

У 2012 р. за участі В. М. Бабаєва розроблена програма розвитку футболу в Харківській області на 2013–2017 рр., пріоритетними напрямами якої є розвиток дитячо-юнацького і жіночого футболу, створення фонду підтримки ветеранського футболу та футболу для спортсменів з обмеженими можливостями, а також зведення нових стадіонів і реконструкція наявних, зокрема шкільних спортивних майданчиків.

Як голова ХОФФ, займався розробкою і реалізацією обласних програм з упровадження турніру «Шкіряний м’яч», проектів «Наше майбутнє», «Даруємо радість дітям», опікувався створенням і організацією роботи Дитячо-юнацької футбольної ліги (ДЮФЛ) Харківщини. Варто зазначити, що Володимир Миколайович залишається одним із найавторитетніших голів Харківської обласної федерації футболу.


Дозвілля[ред.ред. код]

В. М. Бабаєв веде активний спосіб життя, дотримується принципів здорового харчування, співвідношення режимів відпочинку та роботи. Формуванню такої життєвої позиції сприяло заняття професійним футболом.

Незважаючи на постійну зайнятість, Володимир Миколайович знаходить час для: спорту, нумізматики та фалеристики. Це допомагає відволіктися від щоденних справ, а також надихає на нові звершення.

Публікації[ред.ред. код]

Володимир Миколайович Бабаєв є автором і співавтором понад 280 наукових праць, зокрема:

  • 20 монографій;
  • понад 200 наукових статей і тез доповідей, опублікованих у провідних вітчизняних та закордонних виданнях;
  • 33 навчально-методичних видань;
  • 13 винаходів.

Він входить до складу редакційних колегій таких наукових видань: «Комунальне господарство міст» (відповідальний редактор), «Світлотехніка та електроенергетика» (голова редакційної ради), «Экология и промышленность» (член спілки журналістів), «Энергетика. Энергосбережение. Энергоаудит» (голова редакційної ради) та ін.

Список опублікованих праць В. М. Бабаєва див. у розділі «Посилання».

Література про В. М. Бабаєва[ред.ред. код]

Бабаев Владимир Николаевич // Ректоры. Почётные граждане города Харькова / сост.: О. П. Воловник, П. В. Воловник. – Харків : Издательский Дом ЖЗЛ : Харківська книжкова фабрика Глобус, 2014. – С. 7–122. – (Современная ЖЗЛ Харьковщины. Кн. 10).

Див. список літератури про В. М. Бабаєва у розділі «Посилання»


Посилання[ред.ред. код]