Бабель Ісак Еммануїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісак Еммануїлович Бабель
Исаак Эммануилович Бабель
Isaac Babel.png
Дата народження 30 червня (12 липня) 1894(1894-07-12)
Місце народження Одеса
Дата смерті 27 січня 1940(1940-01-27) (45 років)
Місце смерті Москва
Громадянство СРСР СРСР
Рід діяльності прозаїк
Роки активності: від 1916
Magnum opus: «Кінармія» (1926)

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Іса́к Еммануї́лович Ба́бель /дійсне прізвище Бóбель/ (нар. 30 червня (12 липня) 1894(18940712), Одеса — пом. 27 січня 1940, Москва) — радянський російськомовний письменник єврейського[1] походження.

У численних оповіданнях яскраво показав життя Одеси. Автор п'єс «Занепад» (1928), «Мандрівні зірки» (за романом Шолом-Алейхема,1926), «Марія» (1935). Найбільш відома збірка оповідань — «Кінармія» (1926).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Одесі в сім'ї торговця на Молдаванці. Початок століття був часом суспільних безладів і масового виходу євреїв з Російської імперії. Сам Бабель вижив під час погрому 1905 року (його заховала християнська сім'я), а його дід Шойл був одним із 300 убитих євреїв.

У Автобіографії (1924) Бабель писав: «За наполяганням батька вивчав до шістнадцяти років єврейську мову, Біблію, Талмуд. Вдома жилося тяжко, тому що з ранку до ночі змушували займатися безліччю наук. Відпочивав я в школі ». Говорячи про «відпочинок», Бабель мав на увазі відчуття свободи: за його спогадами, на перервах або після занять учні йшли в порт, в грецькі кав'ярні або на Молдаванку «пити в льохах дешеве бессарабське вино». Всі ці враження лягли пізніше в основу ранньої прози Бабеля і його "Одеських оповідань".

Писати Бабель почав у п'ятнадцять років. Протягом двох років писав французькою - під впливом Г.Флобера, Г.Мопассана і свого вчителя французької мови Вадона. Стихія французької мови загострила відчуття літературної мови та стилю. Вже в перших своїх оповіданнях Бабель прагнув до стилістичного витонченості і до вищого ступеня художньої виразності. «Я беру дрібниця - анекдот, базарний розповідь, і роблю з нього річ, від якої сам не можу відірватися ... Над ним сміятимуться зовсім не тому, що він веселий, а тому, що завжди хочеться сміятися при людської удачі», - пояснював він згодом свої творчі устремління.

Вільно володіючи їдишем, російською і французькою мовами, Бабель перші свої твори писав французькою мовою - - під впливом Г.Флобера, Г.Мопассана і свого вчителя французької мови Вадона, але вони до нас не дійшли. Стихія французької мови загострила відчуття літературної мови та стилю. Вже в перших своїх оповіданнях Бабель прагнув до стилістичного витонченості і до вищого ступеня художньої виразності. «Я беру дрібницю - анекдот, базарну розповідь, і роблю з нього річ, від якої сам не можу відірватися ... Над ним сміятимуться зовсім не тому, що він веселий, а тому, що завжди хочеться сміятися при людської удачі», - пояснював він згодом свої творчі устремління.

Друкуватися почав 1916 року. Перші оповідання російською Бабель опублікував у журналі «Літопис». Потім, за порадою Горького «пішов у люди» і змінив декілька професій.

У грудні 1917 року пішов працювати в ЧК — факт, з якого довго дивувалися його знайомі. Як боєць більшовицької 1-ї Кінної армії в липні 1920 воював на півночі Тернопільщини, про що за­лишив спогади у збірнику оповідань «Кінармія» (1926)[2]. У 1924 в журналах «Леф» і «Червона новина» опублікував низку оповідань, що пізніше склали цикли «Кінармія» і «Одеські оповідання». Бабель зумів майстерно передати російською мовою стилістику літератури, створеної на їдиш (особливо це помітно в «Одеських оповіданнях», де місцями пряма мова його героїв є підрядковим перекладом з їдиш).

Радянська критика тих років, віддаючи належне таланту і значенню творчості Бабеля, указувала на «антипатію справі робітничого класу» і дорікала йому в «натуралізмі і апології стихійного начала та романтизації бандитизму».

В «Одеських оповіданнях» Бабель у романтичному ключі малює життя єврейських карних злочинців початку XX століття, знаходячи в побуті злодіїв, нальотчиків, а також і дрібних торговців екзотичні риси і сильні характери.

У 1928 Бабель опублікував п'єсу «Захід» (поставлена в 2-му МХАТ), в 1935 — п'єсу «Марія». Перу Бабеля належить також декілька сценаріїв. Майстер короткої розповіді, Бабель прагне до лаконізму і точності, поєднуючи в образах своїх персонажів, сюжетних колізіях і описах величезний темперамент із зовнішньою відстороненістю. Колоритна, переобтяжена метафорами мова його ранніх оповідань надалі змінювалася суворою і стриманою оповідною манерою.

Бабель перед стратою

У травні 1939 року Бабель був заарештований за звинуваченням в «антирадянській змовницькій терористичній діяльності». Бабеля не розстріляли, як це прийнято вважати. Він йшов по етапу і, знесилившись, впав. І його просто залишили помирати на дорозі. Написано, що його поховали в загальній могилі.  27 січня 1940 року. 1954 року письменника посмертно реабілітовано.

Творчість Бабеля справила величезний вплив на літераторів так званої «південноросійської школи» (Ілля Ільф, Євген Петров, Юрій Олеша, Валентин Катаєв, Костянтин Паустовський, Михаїл Свєтлов, Едуард Багрицький) і здобула широке визнання в Радянському Союзі, його книги перекладено багатьма мовами.

Українська тематика пройшла через всю творчість І. Бабеля, який ніколи не забував своєї «малої» батьківщини, з творчою інтелігенцією якої плідно співпрацював. На початку 20-х років публікувався в одеських журналах. За сценарієм І. Бабеля на Одеській кіностудії були зняті фільми «Сіль»(1925), «Беня Крик» і «Мандрівні зірки»(обидва 1927). Письменник працював над сценарієм фільму «Як гартувалася сталь»(за М. Островським) на замовлення О. Довженка.

Бабель писав дружині про колективізацію:

«
…Повидал я в Гражданскую потасовку много унижений, топтаний и изничтожений человека как такового, но все это было физическое унижение, топтание и изничтожение. Здесь же, под Киевом, добротного, мудрого и крепкого человека превращают в бездомную, шелудивую и паскудную собаку, которую все чураются, как чумную. Даже не собаку, а нечто не млекопитающееся…
 »

.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.) Ukrainian Jews, Bible Discovered
  2. Б. Мельничук. Бабель Ісак Еммануїлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.. — стор. 59

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]