Бабенко Віктор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабенко Віктор Володимирович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Бабенко Віктор Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 20 червня 1981(1981-06-20)
Українська РСР Кобеляки, Полтавська область
Смерть 17 березня 2015(2015-03-17) (33 роки)
Україна Станиця Луганська, Луганська область
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2000—2001, 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ ТАН (2016).png Танкові війська
Формування
17ОТБр.png
 17 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віктор Володимирович Бабенко (20 червня 1981, м. Кобеляки, Полтавська область, Українська РСР — 17 березня 2015, смт Станиця Луганська, Луганська область, Україна) — старший солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у м. Кобеляки на Полтавщині, в сім'ї робітників. 1997 року закінчив Кобеляцьку загальноосвітню школу № 3, з 1997 по 2000 навчався в Кобеляцькому професійному аграрному ліцеї. За фахом — механізатор.

З травня 2000 по жовтень 2001 проходив строкову військову службу. Працював у ПрАТ «Кобеляцький завод продтоварів „Мрія“».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією в серпні 2014 року.

Старший солдат, номер обслуги — заступник командира механізованого взводу 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283, м. Кривий Ріг.

17 березня 2015 року, під час пішого патрулювання на західній околиці селища Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, наряд українських військових підірвався на міні. В результаті вибуху старший сержант Бабенко загинув на місці, кулеметник солдат Іван Ковалевський дістав тяжке поранення[1].

Похований 22 березня на кладовищі м. Кобеляки[2][3][4]. Залишилася дружина та двоє синів, Максим 2004 р.н. та Артем 2006 р.н.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2015, посмертно)[5].
  • Розпорядженням голови Полтавської обласної ради від 25.12.2015 № 240 нагороджений нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).
  • Рішенням 40-ї сесії Кобеляцької районної ради VI скликання від 08.09.2015 № 17 присвоєно звання «Почесний громадянин Кобеляцького району» (посмертно)[6].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • На будівлі Кобеляцького професійного аграрного ліцею встановили меморіальну дошку на честь Віктора Бабенка[7].
  • На будівлі Кобеляцької ЗОШ I—II ступенів № 3 встановили пам'ятну дошку випускнику школи[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Станиці в результаті вибуху постраждали двоє військових Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  2. На Полтавщині попрощалися із героєм, який загинув біля Станиці Луганської
  3. У Кобеляках поховали військовослужбовця, який загинув у АТО
  4. Вічна пам'ять! У місті Кобеляки поховали героя, загиблого в АТО. Архів оригіналу за 1 грудень 2017. Процитовано 18 листопад 2017. 
  5. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Список жителів Кобеляцького району, яким присвоєно звання «Почесний громадянин Кобеляцького району». Архів оригіналу за 21 березень 2016. Процитовано 20 березень 2016. 
  7. Полтавця, який підірвався на фугасній міні, вшанували на Полтавщині
  8. Пам'ятну дошку загиблому воїну АТО відкрили на Полтавщин. Архів оригіналу за 31 березень 2016. Процитовано 20 березень 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]