Бабич Ростислав Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростислав Олексійович Бабич
Бабіч
Зображення
Ростислав Бабич на концерті в Тернопільському академічному обласному драматичному театрі на День Незалежності України (24.08.2008)
Основна інформація
Дата народження 18 квітня 1937(1937-04-18) або 17 квітня 1937(1937-04-17)
Місце народження Рівне, Ровенський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка
Дата смерті 13 лютого 2021(2021-02-13)
Місце смерті Київ
Громадянство Україна і СРСР
Професія диригент, педагог
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди

Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1986

Народний артист УРСР— 1988

Ростисла́в Олексі́йович Ба́бич (нар. 17 квітня 1937, м. Рівне - 13 лютого 2021)[1] — український диригент, педагог. Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1986). Народний артист України (1988),

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1962—1966 — викладач Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької. Від 1966 — головний диригент Українського національного «Балету на льоду», пізніше — естрадно-симфонічного оркестру Київського мюзик-холу та Київського естрадно-симфонічного оркестру Національного радіо України.

За роки праці головним диригентом на українському радіо Ростислав Бабич записав у фонд радіо сотні музичних творів видатних українських і світових композиторів. Він у свій час активно пропагував творчість молодих композиторів і залучав до співпраці молодих співаків таких як Микола Гнатюк,Василь Бокоч, Алла Кудлай, Віктор Шпортько та інших.

Оркестр під керівництвом Бабича активно проводив концертну діяльність як в Україні так і в межах СРСР, пропагуючи найкращі твори сучасності.

Від 1988 — завідувач кафедри естрадної музики, професор Київського університету культури та мистецтв.

Джерела[ред. | ред. код]


Література[ред. | ред. код]

  • Гембера Г. Дискотека «Ранку» // Ранок. — 1978. — № 10;
  • Драгомирецький А. Кредо — пісня // Його ж. Висота. — К., 1987;
  • Суярко Т. На ярмарку талантів // Україна. — 1987. — № 37;
  • Чередниченко Е. «В золотом фонде радио есть и моя лепта» // Киев, ведомости. — 2000. — 19 лип.
  1. https://m.facebook.com/Esugroup/posts/1931421160341306