Бабкіна Катерина Богданівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Бабкіна
Kateryna Babkina.jpg
Kateryna Babkina photo.jpg
Ім'я при народженні Катерина Богданівна Бабкіна
Народилася 22 липня 1985(1985-07-22)[1] (37 років)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Національність Українці
Діяльність перекладачка, журналістка, письменниця, дитяча письменниця
Галузь література[2], film screenwritingd[2] і журналістика[2]
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2006)
Знання мов українська англійська

Катери́на Богда́нівна Ба́бкіна — українська письменниця (поетеса, прозаїкиня, сценаристка та драматургиня).

Життєпис[ред. | ред. код]

2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка[3]

Співпрацює з українськими та зарубіжними виданнями Esquire Ukraine, Фокус, Бізнес, Le Monde, ART UKRAINE, Harper's Bazaar, The Insider, ПЛАТФОРМА, Buro 24/7.

У 2015 році разом з Марком Лівіним ініціювала флешмоб #bookchallenge_ua, сутність якого полягала в тому, щоб прочитати за рік 200 книг.[4][5]

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка поетичних збірок «Вогні святого Ельма» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002; 500 примірників)[6] та «Гірчиця» (Meridian Czernowitz, 2011), «Знеболювальне і снодійне» (Фоліо, 2014), книги оповідань «Лілу після тебе» (Київ: Факт, 2008; 2000 примірників)[7], роману «Соня» (Фоліо, 2014), дитячих повістей «Гарбузовий рік» (Видавництво Старого Лева, 2014) та «Шапочка і кит» (Видавництво Старого Лева, 2015), збірки оповідань «Щасливі голі люди» (Meridian Czernowitz, 2016)[8] та збірки віршів «Заговорено на любов» (КСД, 2017), книжки «Наші птахи і те, що їм заважає» (Книголав, 2018), нон-фікшину для дітей «Сила дівчат» (у співаворстві з Марком Лівіним) та роману в оповіданнях «Мій дід танцював краще за всіх» (Комора, 2019), воркбуку «Звичка писати» (Комора, 2020), збірки віршів «Не болить» (Комора, 2021).

Перекладені книги Катерини Бабкіної: поетична збірка «Для всіх однакове попроси» (видавництво «Хавер Лает», Ізраїль), роман «Sonia» (видавництво «Haymon Verlag», Австрія, та видавництво «Warsztaty Kultury», Польща), збірка оповідань «Szczęśliwi nadzy ludzie» (видавництво «Warsztaty Kultury», Польща), роман в оповіданнях «Мій дід танцював краще за всіх» (Blum, Belgrade), поетична збірка «Не проси ні про що, крім тепла» (VINTAGEbooks, Кіпр), «Nikt tak nie tańczył jak mój dziadek» (Warsztaty Kultury Publishing House, Польща).

Переклади англійською друкувалися в журналах «Kenyon Review» та «Washington Square Review»[9].

Тексти Катерини Бабкіної перекладені польською, німецькою, англійською, шведською, французькою, румунською, чеською та російською мовами.

У 2012 році за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражний фільм «Зло» в рамках проєкту «Україно, goodbye!».[10]

2013 року в видавництві «Фоліо» вийшов перший роман Катерини Бабкіної «Соня», який увійшов до довгого списку «Книги року BBC».[11][12]

У 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку «Жовта коробочка»,[13] котру з міркувань прив'язки до подій в країні було викладено у відкритому доступі.

У 2015 за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражну стрічку «Кончений» (реж. Маргарита Кузьміна), стрічка отримала винагороди «Найкращий фільм» та «Найкращий сценарій» на фестивалі Відкрита Ніч (м. Київ) та «Найкраща ідея фільму» на фестивалі «КиТи» (м. Маріуполь).

У 2017 році у видавництві «КСД» вийшла книга Міка Вікінга «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» у перекладі Катерини Бабкіної. В червні цього ж року в ізраїльському видавництві «Хавер Лает» вийшла поетична збірка «Для всіх однакове попроси» Катерини Бабкіної у перекладі на іврит[14].

У березні 2018 року у видавництві #книголав вийшла книга «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків» у співавторстві з Марком Лівіним[15].

У 2020 році книга «Мій дід танцював краще за всіх» потрапила у короткий список літературної премії «Зустріч»[16].

У 2021 році отримала Центральноєвропейську літературну премію «Ангелус» за польський переклад книжки «Мій дід танцював краще за всіх».[17]

У січні 2022 року у Видавництві Старого Лева вийшов роман для дітей та дорослих «Сніговий тепл».[18]

В 2022 новела для дітей “Шапочка і кит” в перекладі на англійську мову вийшла друком в найбільшому в світі видавництві Penguin Random House.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #103742588X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в Czech National Authority Database
  3. Випускники факультету/Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. 2006 рік.. salem.sumy.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2012. 
  4. Катя Бабкіна: #Bookchallenge_ua про те, як зробити свій час більш конструктивним. Читомо (укр.). 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 14 березня 2019. 
  5. Хороший кінець #bookchallenge_ua. www.buro247.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 14 березня 2019. 
  6. «Вогні святого Ельма». Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 5 грудня 2010. 
  7. Катерина Бабкіна : Лілу після тебе : Повість, новели : Анотація, уривок з книги. avtura.com.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 14 березня 2019. 
  8. Катерина Бабкіна “Щасливі голі люди”. meridiancz.com (укр.). Міжнародна літературна корпорація MERIDIAN CZERNOWITZ. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 14 березня 2019. 
  9. RICHARD THE CHICKENHEART. KATERYNA BABKINA. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 18 березня 2019. 
  10. Україно, Goodbye! - Катерина Бабкіна. goodbye.com.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 березня 2019. 
  11. Катерина Бабкіна: література не мусить винести мозок. BBC News Україна (укр.). 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 14 березня 2019. 
  12. Федюк, Тарас (12.11.2013). Перший млинець - не глевкий: рецензія на роман Катерини Бабкіної. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 14 березня 2019. 
  13. Kateryna Babkina (20 січня 2014). Жовта Коробочка Yellow Box. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 14 березня 2019. 
  14. Поезії Катерини Бабкіної в перекладі на іврит видано в Ізраїлі. Громадське радіо (укр.). 10 червня 2017. Процитовано 14 березня 2019. 
  15. Катерина Бабкіна та Марк Лівін написали книжку про видатних українських жінок. officiel-online.com (укр.). L'Officiel Ukraine. 01.03.2018. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2017. 
  16. Оголошено короткий список літературної премії «Зустріч»
  17. Лауреаткою премії "Ангелус" стала українська письменниця. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. 
  18. книга "Сніговий тепл". Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]