Бабурін Олександр Євгенович
| Олександр Євгенович Бабурін | |
|---|---|
| Оригінал імені | рос. Александр Евгеньевич Бабурин |
| Країна |
 СРСР Росія Ірландія |
| Народження |
19 лютого 1967 (57 років) Горький |
| Титул | Міжнародний майстер (1987), Гросмейстер (1990) |
| Рейтинг ФІДЕ | 2458 (квітень 2018) |
| Піковий рейтинг |
2600 (січень 1998) |
Олександр Євгенович Бабурін (рос. Александр Евгеньевич Бабурин; нар. 19 лютого 1967, Горький) – ірландський шахіст і журналіст російського походження, гросмейстер від 1996 року.
Шахова кар'єра[ред. | ред. код]
В шахи почав грати в 7 років. 1990 року він отримав титул міжнародного майстра. Після розпаду Радянського Союзу переїхав разом з родиною до Дубліна і від 1993 року на міжнародній арені грає за збірну Ірландії. 1996 року як перший шахіст тієї країни отримав звання гросмейстера. Між 1996 і 2008 роками шість разів виступив на шахових олімпіадах (кожного разу на 1-й шахівниці)[1].
Найбільшим індивідуальним успіхом Бабуріна була перемога 1997 року на турнірі за швейцарською системою на острові Мен. Набрав тоді 8 очок у 9 партіях з рейтинговим перфоменсом понад 2800 очок. Серед інших турнірних успіхів також можна відзначити: 1-2-ге місце в Будапешті (1991, разом з Крістофером Луцом), посів 2-ге місце в Гіфгорні (1992, позаду Володимира Чучелова), посів 1-ше місце в Будапешті (1992), 1-2-ге місце в Дубліні (1995), 1-ше місце в Сан-Франциско (1997), 1-2-ге місце на Politiken Cup в Копенгагені (1999, разом з Тігером Гілларпом Перссоном), 1-3-тє місце в Ліндсборгу (2003, разом з Ніколою Мітковим і Олексієм Єрмолінським), посів 1-ше місце в Трізені (2007) і 1-2-ге місце в Дубліні (2008, разом з Алоном Грінфельдом).
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1998 року, досягнувши 2600 очок ділив тоді 70-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 1-ше місце серед ірландських шахістів[2].
У січні 2004 року був обраний секретарем Асоціації шахових професіоналів, але від цієї посади відмовився через 3 місяці. Є визнаним шаховим журналістом, веде інтернет-сайт шахового видавництва Chess Today. Також написав кілька книг з шахової тематики, зокрема, Michail Botvinnik & Soviet School of Chess, Queen’s Gambit Accepted 2 і Winning Pawn Structures (1998, ISBN 0-7134-8009-2)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 14 квітня 2018.
- ↑ FIDE rating history :: Baburin, Aleksandar. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2018.
- ↑ Schach Niggemann: Alexander Baburin. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- ChessBase Megabase 2007
Посилання[ред. | ред. код]
- Особова картка Олександра Бабуріна на сайті ФІДЕ
- Партії Олександра Бабуріна в базі Chessgames
- Особова картка Олександра Бабуріна на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи