Бабій-Очеретовська Неоніла Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабій-Очеретовська Неоніла Леонідівна
Otcheretovskaya.jpg
Народилася 11 січня 1947(1947-01-11) (75 років)
Кременець, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність музикознавиця
Ступінь доктор мистецтвознавства[d]

Неоні́ла Леоні́дівна Бабі́й-Очерето́вська (нар. 11 січня 1947, м. Кременець, Тернопільська область) — українська музикознавиця, філософиня, кандидатка філософських наук (1976), докторка мистецтвознавства (1988), професорка (1989), членкиня НСКУ (1975).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Харківський інститут мистецтв (1969), де відтоді й працює викладачкою, доценткою, професоркою, проректоркою з наукової роботи; від 1989 — завідувачка кафедри історії української культури.

Серед учнів та учениць — Ірина Коханик.

Доробок[ред. | ред. код]

Авторка наукових праць з культурології, музичної естетики та критики, українознавства.

Основні праці:[1]

  • Григорій Цицалюк. Київ, 1987;
  • Михайло Дмитрович Тіц. Харків, 1995 (співавт.);
  • Українсько-англійський словник музичних термінів. Лондон, 1996 (співавт.);
  • Шуман і деякі проблеми музичної естетики // Роберт Шуман и перекрестье путей музыки и литературы. Х., 1997;
  • З харківського періоду діяльності Миколи Андрійовича Рославця // Павло Кіндратович Луценко і сучасність. Х., 2001;
  • Тарас Сергійович Кравцов. Х., 2002.

Відзнаки[ред. | ред. код]

2001 року стала лауреаткою муніципальної премії ім. Слатіна.

Джерела[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

  1. БАБІЙ-ОЧЕРЕТОВСЬКА Неоніла Леонідівна. Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.