Многогранник Біркгофа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Многогранник Біркгофа Bn, який також називають многогранником призначень, многогранником двічі стохастичних матриць або многогранником досконалих парувань повного двочасткового графа [1], це опуклий многогранник в RN (де ), точками якого є двічі стохастичні матриці, тобто n × n матриці, елементами яких є невід'ємні дійсні числа і сума рядків і стовпців цих матриць дорівнює 1.

Властивості[ред. | ред. код]

Вершини[ред. | ред. код]

Многогранник Біркгофа має n! вершин, по одній вершині на кожну перестановку n елементів[1]. Це випливає з теореми Біркгофа — фон Неймана, яка стверджує, що екстремальні точки[en] многогранника Біркгофа — це матриці перестановок, і тому, що будь-яку двічі стохастичну матрицю можна подати у вигляді опуклої комбінації матриць перестановок. Це довів 1946 року в своїй статті Гаррет Біркгоф[2], але еквівалентні результати в термінах конфігурацій і парувань регулярних двочасткових графів показали значно раніше Ернст Штайніц у своїх тезах (1894) і Денеш Кеніг (1916)[3].

Ребра[ред. | ред. код]

Ребра многогранника Біркгофа відповідають парам перестановок, що відрізняються циклом:

перестановка така, що є циклом.

З цього випливає, що граф многогранника Bn є графом Келі симетричної групи Sn. Звідси також випливає, що граф B3 є повним графом K6, а тоді B3 — суміжнісний многогранник.

Фасети[ред. | ред. код]

Многогранник Біркгофа лежить усередині (n2 − 2n + 1)-вимірного афінного підпростору n2-вимірного простору всіх n × n матриць — цей підпростір задається лінійними обмеженнями, що сума в кожному рядку і кожному стовпці дорівнює одиниці. Всередині цього підпростору накладається n2 лінійних нерівностей, по одній на кожну координату, які вимагають невід'ємність координат.

Таким чином, многогранник має рівно n2 фасет[1].

Симетрії[ред. | ред. код]

Многогранник Біркгофа Bn вершинно-транзитивний і гране-транзитивний (тобто дуальний многогранник вершинно-транзитивний). Многогранник не належить до правильних для n>2.

Об'єм[ред. | ред. код]

Нерозв'язаною задачею є знаходження об'єму многогранників Біркгофа. Об'єм знайдено для [4]. Відомо, що об'єм дорівнює об'єму многогранника, асоційованого зі стандартною діаграмою Юнга[5]. Комбінаторну формулу для всіх n дано 2007 року[6]. Наступну асимптотичну формулу знайшли Родні Кенфілд і Брендан Маккей[en][7]:

Многочлен Ергарта[ред. | ред. код]

Докладніше: Многочлен Ергарта

Знайти многочлен Ергарта многогранника складніше, ніж знайти об'єм, оскільки об'єм можна легко вирахувати зі старшого коефіцієнта многочлена Ергарта. Многочлен Ергарта, асоційований з многогранником Біркгофа, відомий тільки для малих значень і є тільки гіпотеза, що всі коефіцієнти многочленів Ергарта (для многогранників Біркгофа) невід'ємні.

Узагальнення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ziegler, 2007, с. 20.
  2. Birkhoff, 1946, с. 147–151.
  3. Kőnig, 1916, с. 104–119.
  4. The Volumes of Birkhoff polytopes [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] for n ≤ 10.
  5. Pak, 2000.
  6. De Loera, Liu, Yoshida, 2007, с. 113–139.
  7. Canfield, McKay, 2007.

Література[ред. | ред. код]

  • Günter M. Ziegler. Lectures on Polytopes = 2006. — 7th. — New York : Springer, 2007. — Т. 152. — (Graduate Texts in Mathematics) — ISBN 978-0-387-94365-7.
  • Garrett Birkhoff. Tres observaciones sobre el algebra lineal [Three observations on linear algebra] // Univ. Nac. Tucumán. Revista A.. — 1946. — Т. 5 (25 квітня). — С. 147–151.
  • Dénes Kőnig. Gráfok és alkalmazásuk a determinánsok és a halmazok elméletére // Matematikai és Természettudományi Értesítő. — 1916. — Т. 34 (25 квітня).
  • Igor Pak. Four questions on Birkhoff polytope // Annals of Combinatorics. — 2000. — Т. 4 (25 квітня). — DOI:10.1007/PL00001277.
  • Jesus A. De Loera, Fu Liu, Ruriko Yoshida. Formulas for the volumes of the polytope of doubly-stochastic matrices and its faces // Journal of Algebraic Combinatorics. — 2007. — Т. 30 (25 квітня). — arXiv:math.CO/0701866. — DOI:10.1007/s10801-008-0155-y.
  • Rodney E. Canfield, Brendan D. McKay. The asymptotic volume of the Birkhoff polytope. — 2007. — 25 квітня.
  • Matthias Beck and Dennis Pixton (2003), The Ehrhart polynomial of the Birkhoff polytope, Discrete and Computational Geometry, Vol. 30, pp. 623—637. The volume of B9.

Посилання[ред. | ред. код]