Багаутдінов Рафаель Махмудович

Багаутдінов Рафаель Махмудович
Народження	10 серпня 1931(1931-08-10) Казань, Татарська АРСР, РСФРР, СРСР
Смерть	2017
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, натюрморт і пейзаж
Навчання	Казанське художнє училищеd (1957) і Київський державний художній інститут (1963)
Діяльність	художник
Вчитель	Пащенко Олександр Софонович, Красний Іван Миколайович, Подерв'янський Сергій Павлович, Селіванов Іван Михайлович і Чичкан Леонід Ілліч
Член	Спілка радянських художників України
Брати, сестри	Багаутдінов Рем Махмудович

Рафае́ль Махму́дович Багаутді́нов (10 серпня 1931, Казань — 2017) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1968 року. Лауреат премії імені Муси Джаміля (Татарстан).

Біографія

Народився 10 серпня 1931 в місті Казані (нині Татарстан, Росія). Брат художника Рема Багаутдінова. 1937 їх сім'я зазнала репресій — батька розстріляли, а матір, як дружину «ворога народу», на 15 років засудили до ув'язнення у мордовських концентраційних таборах суворого режиму. Рафаель разом із старшим братом опинився у колонії в Україні на Кіровоградщині, а під час німецько-радянської війни — в колоніях Кавказу та Середньої Азії.

1957 року закінчив Казанське художнє училище; 1963 року — Київський державний художній інститут, де навчався у Олександра Пащенка, Івана Красного, Сергія Подерв'янського, Івана Селіванова, Леоніда Чичкана.

Зазнав переслідувань після того, як брат Рем 1973 року емігрував за кордон. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Ентузіастів, № 22, квартира № 40. Помер у 2017 році.

Творчість

Працював у галузях і станкової та книжкової графіки, плаката. На початку 1970-х років працював у техніці акварелі (створював натюрморти, портрети, сюжетні цикли); наприкінці 1970-х років звернувся до олійного живопису (тематичні картини, натюрморти, портрети, пейзажі). Серед робіт:

серії ліногравюр

• «Татарський поет Муса Джаліль» (1963—1964);
• «Партизанське минуле» (1968);
• «Батьки і діти» (1969).

Автор серії ювілейних листівок: «Салют Жовтню», «Республіку Рад у боях відстояли», «Владу Радам, мир народам, землю селянам» (1967).

живопис

• «Родина» (1975);
• «Муса Джаміль» (1980);
• «Поетеса Світлана Йовенко» (1981);
• «Євген Гуцало» (1981);
• «Присвята Михайлу Врубелю» (1982);
• «Поетеса Марина Цвєтаєва» (1984);
• «Рембрандт» (1984);
• «Джерело натхнення Сандро Боттічеллі» (1984);
• «Останній автопортрет Тараса Шевченка» (1985);
• «Рукописи не горять. Пам'яті Михайла Булгакова» (1987);
• «Роки мовчання Анни Ахматової» (1987);
• «Іван Дзюба» (1987);
• «Пам'яті письменників братів Тютюнників» (1987);
• «Солоха» (1988);
• триптих «З тюркського епосу» (1988—1989);
• «Постріл на Чорній річці. Пам'яті Олександра Пушкіна» (1988);
• «Михайло Слабошпицький» (1988);
• «Гуляща душа» (1990);
• цикл «З українських легенд» (1990—1991);
• «Пам'яті Василя Стуса» (1991);
• портрети українських меценатів подружжя Антоновичів (2000);
• триптих «Танок епох»:
  • «Початок початків» (2003);
• триптих за мотивами Миколи Гоголя:
  • «Ніч на Івана Купала. Русальний танок» (2005);
  • «Солоха» (2005);
  • «Різдвяна ніч» (2006);
• «Портрет Валентини Данилівни Гончар, дружини Олеся Гончара» (2008);
• «Весна» (2009);

серії (1990—2002)

• «Паралельний світ»;
• «Українські легенди»;
• «Купальська ніч»:
  • «Залицяння» (1992);
  • «Мавка» (1996);
  • «Очищення вогнем» (1994);
• «Амазонки»:
  • «Поранена амазонка» (1990);
  • «Воїтелька»;
• «Балет „Афродита“»:
  • «Народження Афродіти» (2002).

Автор ілюстарацій до близько 80 книжок, зокрема:

• «Читанка» Георгія Коберника і Миколи Ярмаченка (1967);
• «Собор» Олеся Гончара (1968, перше ілюстрування);
• «Невтомні шукачі» Бориса Мазурмовича (1975);
• «Мудрість народна. Казахські прислів'я та приказки» (1976);
• «Мудрість народна. Вірменські прислів'я та приказки» (1976);
• «Мудрість народна. В'єтнамські прислів'я та приказки» (1977);
• «Мудрість народна. Корейські прислів'я та приказки» (1978);
• «Смерть лихваря» Садріддіна Айні (1978);
• «Пьесы» Антона Чехова (1982).

Брав участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1964 року, всесоюзних — з 1965 року. Провів понад 15 персональних виставок у Києві, Казані, США, Німеччині, Франції.

Роботи художника знаходяться в музеях України, Татарстану, Росії, Німеччини та приватних колекціях України, Татарстану, Росії, Латвії, Німеччини, Франції, Швеції, США, Канади, Ізраїлю.

Література

• Багаутдінов Рафаель Махмудович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 15.

• Багаутдінов Рафаель Махмудович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.;
• Багаутдінов Рафаель Махмудович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 37—38. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Багаутдінов Рафаель Махмудович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 125. — ISBN 5-88500-27-1.;
• Багаутдінови // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 32. — ISBN 5-88500-071-9.;
• В. В. Рубан. Багаутдінов Рафаель Махмудович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
• Валентина Рубан. Багаутдінов Рафаель Махмудович // На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура : біографічний збірник / В. Л. Андрієвська. — Київ : Криниця, 2009. — ISBN 978-966-7575-41-0.