Багаутдінов Рафаель Махмудович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рафаель Махмудович Багаутдінов (10 серпня 1931(19310810), Казань) — український художник та графік, народний художник України. Член Національної Спілки Художників України з 1968 року.

Народився 10 серпня 1931 в Казані. Брат Рема Багаутдінова. 1937 року розстріляли їхнього батька, а мати збожеволіла в концтаборах. Шестирічного Рафаеля разом із братом загнали в колонію для дітей «ворогів народу» в Україну, на Кіровоградщину. Закінчив Київський державний художній інститут (1963). Педагоги з фаху — І. Красний, Л. Чичкан, О. Пащенко.

Працює в галузі живопису, графіки. Основні твори: «Останній автопортрет Т. Шевченка», «Солоха», триптих «З тюркського епосу», портрети Марини Цвєтаєвої, Муси Джаліля, Світлани Йовенко, Василя Стуса, Івана Дзюби, Світлани Короненко, цикл «З українських легенд», книжкова графіка. Був першим ілюстратором роману «Собор» Олеся Гончара, який вийшов книжкою 1968 року. Cеріі ліногравюр «Татарський поет Муса Джаліль» (1963—1964); «Партизанське минуле» (1968); серія ювілейних листівок: «Салют Жовтню», «Республіку Рад в боях відстояли», «Владу радам, мир народам, землю селянам» (1967).[1] Всього на його рахунку близько 80 проілюстрованих книжок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Киевский художник Багаутдинов Рафаэль Махмутович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]