Багвалинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Багвалинська мова
багвалазул мисІсІи
Поширена в: Азербайджан, Росія
Регіон: Дагестан
Носії: 6500 [1]
Писемність:
Класифікація: Північно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Аваро-андо-цезські мови
Андійські мови
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 cau
ISO 639-3 kva

Багвалинська мова (або багулальська мова; самоназва: багвалазул мисІсІи) — мова багулалів (багвалінців).

Багвалинська є мовою спілкування в 6 селах Цумадинського та Ахвахського районів Дагестану. За оцінками лінгвістів чило мовців становить приблизно 6 тисяч осіб. За переписом населення РФ (2002) багулалами себе назвали лише 103 особи.

Виділяють 3 групи говорів: сіл Хуштада (багв. Гюссач) і Тлондода (Гіжндуч), сіл Кванада(Хванч) і Гемерсо (Гйемісі), сіл Тліссі (Лжіссі) і Тлібішо (Гіжбіші).

В системі консонантизму прествлені абруптивні спіранти сI, шI. Склади завжди прикриті.

Система відмінків включає номінатив, генетив, ергатив, датив, афектив (в кванадійському говорі ще й субститутив зі значенням «замість»), 7 серій локалізації і 4 напрямкових суфіксів. Множина іменників утворюється суфіксами:

  • -бі: бел-«шкіра», множина — белабі
  • -абі: раІі-«слово», множина — раІабі
  • -мі: бертін«весілля», множина — бертамі.

Мова є безписемною. Аварська і російська використовуються як писемні мови.

Література[ред.ред. код]

  • Гудава Т. Е. Багвалинский язык. Тб., 1971 (груз.)
  • Багвалинский язык: Грамматика. Тексты. Словари. М., 2001 (рос.)

Примітки[ред.ред. код]