Багдад (вілайєт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вілайєт Багдад (осман.: ولايت بغداد, тур.: Bağdat Vilâyeti or Beylerbeyliği, араб.:"ولاية بغداد") — вілаєт (провінція) Османської імперії. Столиця — Багдад.

На початку 20-го століття мав площу 141 160 kм², в той час як попередні підсумки першого Османського перепису 1885 (опубліковано в 1908) дали дані про населення до 850 000.[1] Точність показників чисельності населення коливається від наближених до чисто гіпотетичний залежно від регіону, в якому вони були зібрані.[1]

У 1534 турецька армія Сулеймана розбили армію Сефевідів, захопивши контроль над Іраком. Провінція створена з центральних районів Іраку та західної прикордонної території Персії.

В XVII столітті розділена на округи, найважливіші з яких такі:

  • Багдад
  • Хіллі
  • Зенгабад
  • Ремахійе
  • Дженгюле
  • Джезавер

У ході адміністративної реформи 1864 провінція стала вілайєтом, оскільки до цього іменувалася ейалетом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Азии, A. H. Keane, стр. 460
Ірак Це незавершена стаття з географії Іраку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Osmanli-nisani.svg Це незавершена стаття про Османську імперію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.