Багратуні Георгій Рубенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багратуні Георгій Рубенович
Народився 1918(1918)
місто Тифліс, тепер місто Тбілісі, Грузія
Помер 10 березня 1982(1982-03-10)
місто Київ
Країна  СРСР
Національність вірменин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Георгій Рубенович Багратуні (нар. 1918(1918), місто Тбілісі — 10 березня 1982, місто Київ) — міністр монтажних і спеціальних будівельних робіт УРСР, заслужений будівельник УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1981 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в липні 1918 року в місті Тифлісі (тепер — Тбілісі).

Освіта вища. Закінчив у 1945 році Тбіліський інститут інженерів залізничного транспорту, за фахом інженер з будівництва мостів.

У 1945—1951 роках — начальник відділу технічного контролю Сталінського заводу металоконструкцій Сталінської області.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1951—1953 роках — головний інженер Макіївського заводу металоконструкцій Сталінської області. У 1953—1959 роках — головний інженер Ждановського заводу металоконструкцій Сталінської області.

У 1959—1963 роках — головний інженер — заступник начальника, начальник головного управління «Укрголовстальконструкція» Міністерства будівництва Української РСР.

У 1963—1965 роках — заступник, 1-й заступник міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт Української РСР.

У 1965 — 21 грудня 1979 року — міністр монтажних і спеціальних будівельних робіт Української РСР. За принципово нове рішення монтажу телевеж методом підрощення отримав звання винахідника СРСР.

З грудня 1979 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Києві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.