Бадам (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бадам
42°30′22″ пн. ш. 69°02′49″ сх. д. / 42.50622500002777571° пн. ш. 69.0471800000277796° сх. д. / 42.50622500002777571; 69.0471800000277796
Витік
• координати 42°01′24″ пн. ш. 70°03′25″ сх. д. / 42.02340000002777742° пн. ш. 70.0571000000277877° сх. д. / 42.02340000002777742; 70.0571000000277877
Гирло Арись
• координати 42°30′21″ пн. ш. 69°02′49″ сх. д. / 42.50610000002777866° пн. ш. 69.04720000002778590° сх. д. / 42.50610000002777866; 69.04720000002778590
Країни:  Казахстан[1]
Довжина 141 км
Площа басейну: 4329 км²
Середньорічний стік 4,51 м³/с
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

 

Бадам (каз. Бадам өзені) — річка в Толебійському, Сайрамському та Ордабасинському районах Туркестанської області Казахстану, ліва притока річки Арись.

Етимологія назви[ред. | ред. код]

Назва річки Бадам є іранським запозиченням. Вона перекладається як «мигдаль»[2].

Гідрологічна характеристика[ред. | ред. код]

Довжина річки становить 141 км, площа басейну — 4329 км. Середньорічна витрата води, виміряна при перетині з Карааспанським каналом (трохи вище гирла), становить 4,51 м/с[3] .

У верхів'ях річка живиться водами джерел та талих снігів. Наприкінці серпня, коли снігових мас практично не залишається, живлення стає повністю джерельним. У середній течії русло поповнюється також ґрунтовими водами[4].

Ширина річки в районі села Джамбул становить 15 м, глибина — 0,5 м, ґрунт дна — кам'янистий. Швидкість течії перед впаданням в Арись дорівнює 0,7 м/с[5].

Течія річки[ред. | ред. код]

Верхня течія[ред. | ред. код]

Верхів'я Бадаму

Бадам бере початок на північно-західному схилі хребта Каржантау[3][4], поблизу східного краю невеликого гірського ланцюга Улучур і на захід від гори Кишишурт[6], приблизно за 70 км на південний схід від міста Шимкента[4]. Витоки річки мають джерельне походження, утворюючись на висоті близько 2700 м[4][6].

Від витоку тече на південний захід, у районі впадання приток Верхній Корой та Нижній Корой[7], урочища Кизилджар має західний напрямок, на південь від гори Кунгуртобе повертає на північний напрям[8], маючи на окремих ділянках до Єльтаю невеликий ухил на захід або схід[9]. Початкова ділянка довжиною близько 15 км пролягає глибокою ущелинию, схили якої потім згладжуються і розходяться. У радянський період тут була розташована всесоюзна турбаза «Південна», виявлено родовище Бадам (Кзил-Джар, Кзил-Джир) із невеликими запасами флюориту та бариту. Нині ущелина у верхів'ях Бадама віднесена до прикордонної зони і недоступна для вільного відвідування (створена прикордонна застава)[4].

Набережна Бадаму в місті Шимкент
Міст через Бадам у місті Шимкент

Середня течія[ред. | ред. код]

У середній течії Бадам тече у гальковому руслі завширшки до 200 м. На річці тут розташована велика кількість населених пунктів, ведеться інтенсивна господарська діяльність, що породжує низку екологічних проблем[4]. За поворотом на північ Бадам послідовно проходить територією сіл Жанажол[ком 1] і Бірінші Мамира[ком 2], Достик[ком 3], Султанрабат, між західною околицею міста Ленгер (колишнє село Пролетарівка[ком 4]) та селом Жиланбузган. Далі на лівому березі Бадама стоять села Тогис[ком 5] і Маятас[ком 6], на правому березі — село Єльтай[9].

На цій ділянці Бадама збудовано низку гідротехнічних споруд, частина з яких є недіючою, проте більшість функціонує. Поблизу Султанрабата розташований гідровузол із відвідним каналом завдовжки 12 км, яким вода надходить у Бадамське водосховище[4].

У районі села Єльтай орієнтується на захід лише з невеликим нахилом на північ. Нижче на берегах річки стоять села Бадам (Каратобінський сільський округ), Бадам 2, Каратобе[ком 7], Карабастау[ком 8], Бадам (Бадамський сільський округ)[ком 9], південній околиці міста Шимкент[9].

У минулому русло Бадаму утворювало в середній течії велику кількість заводей. Через інтенсивний видобуток гравію заплави і природна прибережна рослинність вище Шимкента знищені[4].

Станом на 2013 рік у межах міста проводилася реконструкція русла річки[4].

Далі Шимкента на лівому березі Бадаму послідовно стоять села Ігілік[ком 10], Жанаталап, Кокбулак. Від Жанаталапа втрачає північний ухил і тече на захід, а в районі Кокбулака має ділянку з невеликим ухилом на південь[9]. Русло поступово звужується, стає стрімким по лівому берегу. Річка поповнюється за рахунок ґрунтових вод, які формують руслові озера в найбільших виїмках гравію[4].

Далі, південніше за село Мамир[ком 11] русло знову орієнтується у загальному північно-східному напрямку, яке зберігає до гирла, але утворює численні меандри. Він проходить на захід від сіл Бадам (Ордабасинський район) та Джамбул . Тут Бадам перетинається із залізничною лінією, для якої зведений міст[4].

Нижня течія[ред. | ред. код]

Після станції Бадам річка не розтікається на значну ширину, води зливаються в єдине русло. По берегових ділянках місцями росте тугайний ліс, частково вирубаний[4].

Біля впадання останньої притоки Буржар на березі Бадаму стоїть Бирлицьке городище[4]. Нижче річка Перетинається з Карааспанським каналом. Далі лівим берегом тягнуться невисокі гори Синтас. Потім Бадам проходить між селом Карааспан[ком 12] та аулом Тореарик[ком 13][9].

За Карааспаном і Тореариком Бадам впадає в річку Арись, на висоті близько 240—250 м[5].

Господарське використання[ред. | ред. код]

Поблизу русла річки побудовано Бадамське водосховище, яке через систему ариків живить водою посіви та сади Сайрамського та Ордабасинського районів і забезпечує водопостачання підприємств міста Шимкента[3].

Бадам має значний потенціал для вироблення електроенергії[3].

Флора і фауна[ред. | ред. код]

У нижній течії на берегах Бадаму зростають ділянки тугайного лісу, флора якого представлена деревами лоху і чагарниками гребіннику. Склад рослинності зазнав змін у порівнянні з первинним, на сьогодні лох зберігся в невеликій кількості через вирубки. Вище, в середній течії, природна рослинність на берегах знищена[4].

На відміну від інших річок, що утворюються на Каржантау, у Бадамі практично на всьому протязі є іхтіофауна. У заводях, що існували за середньою течією, виловлювалися такі види невеликих риб, як пічкур. Біля впадання Буржару відзначалася велика кількість риби, водяних вужів та молюсків[4].

В ущелині, якою протікають верхів'я річки, трапляється рідкісний бабак Мензбіра[4].

У долині річки розташований заповідник.

Притоки Бадаму[ред. | ред. код]

У верхів'ях у Бадам послідовно впадають річки Верхній Корой і Нижній Корой (ліворуч)[7], Женішкесай (праворуч), на території села Бірінші Мамир — річка Тешак (праворуч), біля села Достик — Тогуз (праворуч), біля села Бадам (Каратобінський сільський округ) — річка Текесу (ліворуч)[10] . Відразу за Шимкентом річка приймає стік від водної системи Кошкарата — Карасу[11]. Останньою притокою Бадаму є річка Буржар, яка підходить праворуч у районі села Джамбул[5].

Також Бадам має ряд непостійних приток[9] (зокрема, Донгузтау)[4][10].

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі

  1. В источнике — Кызыласкер. Село Кызыласкер сейчас носит название Жанажол
  2. В источнике — Первомаевка. Село Первомаевка сейчас носит название Биринши Мамыр
  3. В источнике — Александровка. Село Александровка сейчас носит название Достык
  4. В источнике — Пролетаровка. Село Пролетаровка сейчас вошло в состав города Ленгер
  5. В источнике — Нефтеразведка. Село Нефтеразведка сейчас носит название Тогыс
  6. В источнике — Михайловка. Село Михайловка сейчас носит название Маятас
  7. В источнике — Ворошилово (Янгиабад). Село, носившее название Ворошилово и Янгиабад, сейчас носит название Каратобе
  8. В источнике — Орджоникидзе (Карабастау). Селу, носившему название Орджоникидзе, сейчас возвращено название Карабастау
  9. В источнике — Бадам № 1
  10. В источнике — Питомник. Село, носившее названия Питомник и Плодовое сейчас носит название Игилик
  11. В источнике — 1-е Мая (Каратобе). Село, носившее названия 1 Мая и Каратобе, сейчас носит название Мамыр
  12. В источнике — Обручевка. Село Обручевка сейчас носит название Карааспан
  13. В источнике — Комсомол (Тореарык). Аулу Комсомол сейчас возвращено название Тореарык

Джерела

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Агеева Р. А. Происхождение имён рек и озёр. — Москва : Наука, 1985. — С. 29. — 71000 прим.
  3. а б в г «Қазақстан»: Ұлттық энцклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы» Бас редакциясы, 1998. — Т. 1. — С. 126. — ISBN 5-89800-123-9.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Гончаров А. По Бадаму от гор до Арыси // Южный Казахстан : областная общественно-политическая газета. — 2013. — Число 21. — 08. Архівовано з джерела 4 березня 2016.
  5. а б в Аркуш карти K-42-55 Темирлановка. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1986 р. (рос.)
  6. а б Аркуш карти K-42-69. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  7. а б Аркуш карти K-42-81 Сиджак. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1989 р. (рос.)
  8. Аркуш карти K-42-80. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1985 р. (рос.)
  9. а б в г д е Аркуш карти K-42-XVI. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  10. а б Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  11. Акылбеков Г. Л., Шалкаров К. Ш., Конарова С. А. Гидрографическая сеть г. Шымкента // Наука и образование без границ : материалы научно-практической конференции. — 2008. — 27 лютого.

Література[ред. | ред. код]