Перейти до вмісту

Баделеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бадделеїт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураBdy[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаZrO₂ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8IV/D.16a[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 104.DE.35 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Коліркоричневий
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїмоноклінно-призматична[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групакристалографічна група 14[d][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість6,5
Блискжирний до скляного
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина5,4-6,02
Інші характеристики
Названо на честьJoseph Baddeleyd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьRakwanad[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Баделеїт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Баделеїт[7] — мінерал підкласу простих оксидів.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Названий на честь британського геолога Джозефа Бадделі, який описав мінерал. Вперше виявлений та описаний у Шрі-Ланці та Бразилії у 1892 році.

Зразок мінералу зберігається в Музеї природознавства в Лондоні.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Містить 96,5-99% ZrO2. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі.

Різновид — цирконфавас — радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю.

Густина 5,4-6,02.

Твердість. 6,5.

Баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами.

Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий.

Блиск — жирний до скляного.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Зустрічається в магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найбільше у світі родовище баделеїту — Пхалаборва (ПАР).

Переробка й використання

[ред. | ред. код]

Збагачується гравітацією, магнітною та електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості. Сировина для виробництва хлориду цирконію.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
  4. ↑ (unspecified title) — doi:10.1107/S2052520619007923
  5. ↑ Fletcher L. On baddeleyite (native zirconia), a new mineral, from Rakawana, Ceylon // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1893. — Vol. 10. — P. 148–160. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  6. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  7. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 58. — ISBN 978-966-360-463-3.

Література

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]