Перейти до вмісту

Баді аз-Заман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Баді аз-Заман
араб. بديع الزمان الهمذاني Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився969[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гамадан, Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1007 Редагувати інформацію у Вікіданих
Герат Редагувати інформацію у Вікіданих
·інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаІран Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання моварабська[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusMaqamat Badi' az-Zaman al-Hamadhanid Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Баді аз-Заман у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Баді аз-Заман на мініатюрі

Баді́ аз-Зама́н (араб. بديع الزمان — прізвище, що означає: «Диво епохи»; справжнє ім'я араб. أحمد بن الحسين الهمذاني — Ахме́д ібн аль-Хусе́йн аль-Гамадані́; 969, м. Хамадан — 1007, м. Герат) — арабомовний середньоазійський письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]
Баді аз-Заман верхи на коні

Майбутній письменник та поет народився в сім'ї «освіченій, гідній і такій, що займала високий статус», як пише Мустафа Аш-Шак'а (Аш-Шак'а, 46). Важко сказати, яка це була сім'я — перська чи арабська: багато авторів називають його персом, але сам Баді аз-Заман в одному зі своїх послань натякає, що походить з північноарабського племені мудар (Аш-Шак'а, 44). Навчався він у хамаданських вчених, серед яких відомий філолог Ахмад ібн Фаріс (пом. 1005). У 22 роки, покинувши рідне місто, Баді 'аз-Заман вирушив мандрувати в пошуках літературного знання і свого місця під сонцем. Мандрував по містах Ірану та Середньої Азії, залишаючись недовго при дворах, де творив та читав вірші, що оспівували феодальних володарів. Місця його 'стоянок' в хронологічному порядку: Ісфаган, Джурджан, Нішапур, де перемагає в поетичної дуелі Абу Бекра ал-Хварізмі (934—993) і знаходить популярність, Сіджістан, різні міста, Газні, і останнє пристанище — Герат, де він міцно осів, одружившись з дівчиною зі знатної родини, потім у нього з'явилися діти, він нажив багатство і купив землю. Баді аз-Заман помер, не доживши й до 40 років: за однією з версій його отруїли; за іншою, більш поширеною, поховали живцем, бо він нібито заснув летаргічним сном. (Ібн Халлікан, I, 69; Ібн ал-'Імад, III, 150).

На честь Баді аз-Замана на Меркурії названий кратер.

Творчість

[ред. | ред. код]

Баді аз-Заман — майстер римованої прози (садж). Продовжуючи традицію аль-Джахіза, ібн Кутайби та ін., він створив особливий жанр арабської літератури — макаму. За його власним твердженням він написав 400 макам, з яких залишилось 51. Його маками зображують сценки з міського життя, складають єдиний цикл, в якому діють два герої — дотепний хитрун Абу-ль-Фатх Іскандарі і спостерігач-розповідач на ймення Іса ібн Хішам. Маками отримують назви по тих містах і місцях, в яких відбувається дія: багдадська, каїрська, басрійська тощо. Головний герой виступає кожен раз у новій ситуації і в різних ролях: жебрака, лікаря, судді, провідника караванів, фокусника, який запевняє, що може воскрешати мертвих, імама, мандрівного факіра тощо. Застосовуючи різні хитрощі, він вимагає гроші у натовпу чи окремих багачів, виходить із скрутного становища, уникає небезпек. Хоча далеко не всі витівки хитруна закінчуються успішно, веселий бідняк ніколи не сумує. Баді аз-Заман брав сюжети та матеріал з міського фольклору. Деякі маками ніби отримують історичний контекст завдяки таким персонажам, як поет Зу-р-Рума чи політичний діяч Сайф ад-Дауля[4]. Його твори, сповнені влучних спостережень, напружених ситуацій, дотепних діалогів, мали вплив на арабських письменників аж до XIX ст. Баді аз-Заман — також автор послань та віршів[5].

Твори

[ред. | ред. код]
  • Расаїл, Каїр, 1928;
  • Диван, Каїр, 1903;
  • аль-Макамат, Бейрут, 1957;

У російському перекладі

[ред. | ред. код]
  • «Макамы», в збірці:«Восточная новелла», М., 1963, с. 114—121;
  • «Макамы», видавництво «Петербургское востоковедение», 1999. Ритмізований переклад А. А. Долиніної і З. М. Ауезової;

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Чеська національна авторитетна база даних
  4. Фильштинский И. М., Арабская классическая литература, М., 1965. Архів оригіналу за 12 липня 2010. Процитовано 18 липня 2012.
  5. Краткая литературная энциклопедия. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 17 липня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]