Бажов Павло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Бажов на монеті Росії

Павло́ Петро́вич Бажо́в (27 січня 1879 — †3 грудня 1950) — радянський російськомовний письменник, автор оповідань «Малахітова скринька» та інших. Лауреат Державної премії СРСР (1943).

Біографія[ред.ред. код]

Павло Петрович Бажов народився в родині робітника сисертського заводу поблизу Єкатеринбургу. Закінчив училище, потім в 1899 році духовну пермську семінарію, але протягом життя став атеістом. Працював учителем у Єкатеринбурзі й Камишлові. Женився на своїй учениці, у родині народилося семеро дітей.

В громадянську війну воював на стороні червоних, проти білих і селянської армії Мамонтова, став журналістом, а потім — редактором, писав книги по історії Урала, збирав фольклорні записи. Перша книга нарисів «Уральські бувальщини» вийшла в 1924 році.

В 1936 році в журналі був опублікований перший з уральських розповідей «Дівка Азовка», а в 1939 році вийшло перше видання уральських розповідей — «Малахітова скринька». Ця книга при житті автора неодноразово поповнювалося новими розповідями. В 1943 році за книгу «Малахітова скринька» Отримав Сталінську премію другого ступеня. За мотивами його оповідей створено кінофільм «Кам'яна квітка» (1946). Твори Бажова перекладалися багатьма мовами світу в тому числі й українською (вперше в 1958).

Помер Павло Петрович Бажов 3 грудня 1950 року в Москві, похований в Єкатеринбурзі.

У 1955 році у Києві на його честь названо вулицю.

Література[ред.ред. код]