Бажул Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Hryhory Bazhul.jpg

Г. Бажула 1948
Народився 22 січня 1906(1906-01-22)
Помер 17 жовтня 1989(1989-10-17) (83 роки)
Громадянство (підданство) Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність музикант

Бажул Григорій Іванович (нар. 22 січня 1906 Полтава, — пом. 17 жовтня 1989 Сідней, Австралія) — бандурист. Основоположник кобзарських колективів в Австралії.

Життєпис[ред.ред. код]

Г. Бажула 1942

В 1911 переїхав в Харків з батьками, де закінчив агрономічну освіту. В Харкові зацікавився кобзарським мистецтвом, коли почув гру сліпого кобзаря Павла Келеберди. Згодом записався в класі бандури Г. Хоткевича в Харківському Муз-Драм Інституті, де один з малої групи засвоїв основи харківської школи гри на бандурі.

Засуджений в 1933 р. на два роки позбавлення волі, які провів у Бердянській сільськогосподарській трудовій колонії. Провів заслання на Північному Кавказі, Сибірі та в Тайшеті. Повернувся в Харків в 1938 р. Дружина Гната Хоткевича — Платоніда, передала на збереження жменю рукописів свого чоловіка на зберігання.

Під час окупації виступав по Слобідщині як бандурист соліст. Сценічне ім'я — Келеберда. Разом з Леонідом Гайдамакою робив спроби створити капелу бандуристів в Харкові під час окупації. Друкував у окупаційні пресі гострі статті, де згадував про знущання радянської влади над українських культурних діячів та про знищення владою кобзарів та бандуристів в 30-их роках.

З наступом Червоної Армії виїхав у Західну Україну, де виступав у складі ансамблю з З. Штокалком та В. Юркевичем для воїнів УПА. На еміграції в Німеччині став учасником та згодом адміністратором Капели бандуристів ім. Т. Г. Шевченка та пізніше художнім керівником ансамблю Братства кобзарів ім. О. Вересая.

Емігрував в Австралію в 1948 р. Основоположник кобзарських колективів (Ансамбль бандуристів ім. Г. Хоткевича) та школи гри на бандурі в Австралії.

Фундатор Катедри Українознавства в Австралії та Фундації Українознавчих Студії в Австралія.

Капела бандуристів ім. Г. Хоткевича 1968


Публікації[ред.ред. код]

  • Бажул, Г. Про бандуру // Нова Україна, 25.ХІІ.1942. — С.4
  • Бажул, Г. Гнат Хоткевич // Альманах «Новий обрій», № 2, Мельбурн, Австралія. 1960, — С.142-149
  • Бажул, Г. Кобзарське мистецтво в Австралії // Вільна думка, № 51(1047) Сідней, Австралія, 21.XII.1969
  • Бажул, Г. Альфа і омеґа мистецької одиниці в Сіднеї' // Вільна думка 13.VI.1982, а також // Бандура, 1985, № 13-14 — С.27-32
  • Бажул, Г. З бандурою по світу //Бандура, 1984, № 9/10 — С.46-52

Примітки[ред.ред. код]

Бандура Г. Бажула роботи австралійсько-українського майстра Ф. Деряжного знаходиться в музеї кобзарського мистецтва в Переяславі-Хмельницькому. Портрет бандуриста роботи його дружини зберігається там же. Син живе в Алтайському краї в РСФСР.

Література[ред.ред. код]

  • Дібрівний І. — Григорій І. Бажул (некролог) // Вільна думка, Сідней, Австралія, 12.ХІ.89
  • Маркусь В. (ред) Енциклопедія української діаспори т.4 (Австралія-Азія-Африка) НТШ, Київ — НЙ — Чікаґо- Мельбурн 1995
  • Дутчак В. — Бажул Григорій Іванович // Українська Музична Енциклопедія, НАН України, Київ, 2006 ст.118
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013 −368с.