Базальт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Базальт
Basalt.JPG
Загальні відомості
Генезис Магматичний
Мінеральний склад Pl+Av+Ol+Vvitro
Кислотність Осно́вна
Ідентифікація
Колір Чорний
Структура Афанітова
Текстура Масивна
Форма залягання Потоки, дайки
Окремість Концентрична, подушкова
Різновиди Багато
Питома вага 2,52—2,97 г/см³
Практичне значення
бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно

База́льт (рос. базальт, англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Звичайно темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.

Загальний опис[ред.ред. код]

Базальт — виливна кайнотипна осно́вна гірська порода.

Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається головним чином з осно́вного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова.

В залежності від крупності зерна розрізняють:

  • найбільш грубозернистий — долерит,
  • дрібнозернистий — анамезит,
  • тонкозернистий — власне базальт.

Палеотипні аналоги базальту — діабази. Густина базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній хімічний склад базальту за Р. Делі (%): SiO2 — 49,06; ТіО2 — 1,36; Al2О3 — 15,70; Fe2О3 — 5,38; FeO — 6,37; MgO — 6,17; CaO — 8,95; Na2О — 3,11; K2О — 1,52; MnO — 0,31; P2O5 — 0,45; Н2О — 1,62. Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5%.

Різновиди та поширення[ред.ред. код]

Село Базальтове. Базальтовий кар’єр

За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 біля 45%) і безолівінові (SiO2 біля 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Верхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннектікут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.

Базальт і метабазальт

Використання[ред.ред. код]

Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]