Базальт

Базальт

Загальні відомості
Мінеральний склад	Pl+Av+Ol+Vvitro
Генезис	Магматичний
Кислотність	Осно́вна
Ідентифікація
Колір	Чорний
Структура	Афанітова
Текстура	Масивна
Форма залягання	Потоки, дайки
Окремість	Концентрична, подушкова
Різновиди	Багато
Густина	2,52—2,97 г/см³
Використання
бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно
Базальт у Вікісховищі

База́льт (англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Зазвичай темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.

Загальний опис

Пейзаж водоспаду з уступу базальтових призм Санта Марія Регла, поблизу Уаска де Окампо, Мексиканських Сполучених Штатів

Базальт — виливна кайнотипна осно́вна гірська порода.

Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається переважно з осно́вного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова.

Залежно від крупності зерна розрізняють:

• найбільш грубозернистий — долерит,
• дрібнозернистий — анамезит,
• тонкозернистий — власне базальт.

Палеотипні відповідники базальту — діабази. Густина базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній хімічний склад базальту за Р. Делі (%):

Сполука	Вміст, %
SiO2	49,06
Al2O3	15,70
K2О	1,52
Na2O	3,11
CaO	8,95
FeO	6,37
Fe2О3	5,38
MgO	6,17
Н2О	1,62
TiO2	1,36
P2О5	0,45
MnO	0,31

Вміст SiO₂ в базальті коливається від 44 до 53,5%.

Різновиди та поширення

Село Базальтове. Базальтовий кар’єр

За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO₂ близько 45%) і безолівінові (SiO₂ близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Верхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Коннектикут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.

Базальт і метабазальт

Використання

Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.

Галерея

• 
  Базальтова каменоломня у північно-східній Баварії
• 
  Базальт: Herrenhausfelsen (Panska Skala) біля Kamenický Šenov/Steinschönau, Лужицькі гори в Чехії
• 
  Базальтові колони біля містечка Паркштайн у північно-східній Баварії
• 
  Лос Органос: Базальтові колони на острові Ла Гомера, Канарські острови, Іспанія
• 
  Зразок із верхньої частини лавового потоку базальтового кар'єру "Базальтові стовпи" (Волинь)
• 
  Базальтова окремість, Вірменія. Ущелина Гарні.

Див. також

• Толеїт
• Мелафір

Література

• Базальт // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Базальт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.