Базар (Коростенський район)

село Базар
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район/міськрада	Коростенський район
Громада	Народицька селищна громада
Код КОАТУУ	1823780401
Облікова картка	Базар
Основні дані
Засноване	1613
Населення	526
Площа	2,03 км²
Густота населення	259,11 осіб/км²
Поштовий індекс	11452
Географічні дані
Географічні координати	51°02′38″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	156 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Свято-Миколаївська, 175, смт Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401; староста — с. Базар, Коростенський район, Житомирська обл., 11452
Староста	Будько Олександр Васильович
Карта
	Базар
	Базар
Мапа
	Базар у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Базар.

База́р — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Колишнє містечко, до 1923 року — адміністративний центр Базарської волості Овруцького повіту, 1923—59 роки — центр Базарського району, до 6 серпня 2015 року — адміністративний центр Базарської сільської ради Народицького району.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалось 287 дворів та 1 278 мешканців, в тому числі: чоловіків — 496 та жінок — 782^[1].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1608 осіб, з яких 751 чоловік та 857 жінок^[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 529 осіб^[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	98,29 %
російська	1,71 %

Історичні події[ред. | ред. код]

Містечко Базар згадане у акті від 24 квітня 1684 року. У подальшому згадане у актах 1687, 1694 років.

На 1897 рік у Базарі мешкало 1976 осіб (985 чоловіків та 991 жінка), з них православних — 1121, їудеїв — 833^[5].

10 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Базар проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Докладніше: Бій під Малими Міньками

17 листопада 1921 в селі Малі Міньки (нині знято з обліку) поблизу Базару у ході Другого зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія Котовського) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Понад 400 повстанців загинуло, деякі, щоб не потрапити до рук більшовиків, заподіяли собі смерть, 537 опинилися в полоні. З останніх десятки поранених померли, 41 офіцера піддали подальшим допитам, решту — 359 засуджено на смертну кару. Після суду полонених перевели до Базару і розмістили в церкві. 23 листопада^[6] 1921 в Базарі більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, з яких ніхто не погодився перейти на службу до Червоної Армії^[7].

Повстанців допитували з тортурами, на яких змушували покаятися й перейти на бік радянської влади. Проте жоден не згодився. Один із полонених, ройовий Щербак, заявив: «Я, козак шостої стрілецької дивізії, від себе і козаків кажу вам, що ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо». Повстанці вмирали під кулеметними чергами з вигуками «Слава», «Слава Україні», хтось в останньому пориві співав «Ще не вмерла Україна»… Вбитих скидали у велику яму й засипали землею. Трагедія в містечку Базар у радянські часи замовчувалася, лише родичі загиблих та старі мешканці пам'ятали про неї, хоч нікому не могли повідати. Лише в незалежній Україні про подвиг героїв Української революції дізналася широка громадськість. Щороку до братської могили повстанців на околиці Базара 22 листопада приїжджають відвідувачі, щоб вшанувати їхню пам'ять.^{[джерело?]}

Пам'яті цих подій споруджено Меморіал пам'яті жертв більшовицького терору.

З 1923 по 1959 роки село було районним центром Базарського району.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село увійшло до зони безумовного (обов'язкового) відселення^[8]. Частина мешканців була відселена.

До 2015 року — адміністративний центр Базарської сільської ради Народицького району. 6 серпня 2015 р., у рамках адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області^[9].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

«Базарські в'язи» — пам'ятка природи місцевого значення, створена для збереження 10 старовікових дерев в'яза гладкого. Вік дерев налічує 180—200 років, висота — 26-30 метрів, діаметр — 80-120 см. Дерева мають значно більшу цінність, ніж старовікові дерева дуба звичайного. Вони не мають ознак захворювання судинним мікозом, тому можуть використовуватися як генетичний матеріал.^[10]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Волкодав Віктор Володимирович (* 1951) — кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, директор Навчально-наукового центру генетичних ресурсів, сортовивчення та сортознавства, професор.
Закусило Петро Климентійович — підполковник Армії УНР.^[11]

Галерея[ред. | ред. код]

Закинуті будівлі в селі
Сільська вулиця
Вхід до меморіалу учасникам Другого Зимового походу
Меморіал загиблим учасникам Другого Зимового походу
Вшанування пам'яті загиблих вояків УНР
Селищна рада
Селищна рада та дитячий майданчик
Братська могила радянських воїнів
Інформація про пам'ятник та про те, що тут похований Герой Радянського Созу Артамонов Іван Пилипович
Церковна будівля
В'їзний знак
Будівля електромережі
Річка
Річка
Місток через річку
Закинута будівля
Будівлі на окраїні села
Дорога до села
Поворот до села зі сторони Народичів
Дорога в напрямку Народичів поблизу села

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР. http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Процитовано 8 April 2021.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020.
↑ За іншими даними вранці 22 листопада.
↑ Базар, місце трагічної загибелі загону українських вояків Армії УНР 1921 р.. http://resource.history.org.ua/. Процитовано 31 January 2021.
↑ Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106. ВРУ. Процитовано 3 січня 2016.
↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 31 January 2021.
↑ На Житомирщині назвали «нові» пам'ятки природи
↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 171 с. — ISBN 966-8201-26-4.

Джерела[ред. | ред. код]

Верига В. Листопадовий рейд 1921 року. — К. : Видавництво «Стікс», 2011.
Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраїни. Х., 1924.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Bazar, mko. pow. owrucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 121. (пол.) — S. 121. (пол.)
Bazar, mko. pow. owrucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 194. (пол.) — S. 194. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Базар — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

[1] Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР. http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Процитовано 8 April 2021.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

[5] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020.

[6] За іншими даними вранці 22 листопада.

[7] Базар, місце трагічної загибелі загону українських вояків Армії УНР 1921 р.. http://resource.history.org.ua/. Процитовано 31 January 2021.

[8] Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106. ВРУ. Процитовано 3 січня 2016.

[9] Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 31 January 2021.

[10] На Житомирщині назвали «нові» пам'ятки природи

[11] Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 171 с. — ISBN 966-8201-26-4.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]