Базар (Чортківський район)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2017) |
село Базар | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Долина річки Джурин біля села Базар | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський район | ||||
Тер. громада | Білобожницька сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61060010020060802 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 718 (на 1.01.2018)[1] | ||||
Територія | 3,22 км² | ||||
Густота населення | 308.41 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48533 | ||||
Телефонний код | +380 3552 | ||||
Катойконіми | базарчани | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. / 48.94722° пн. ш. 25.57417° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
325 м | ||||
Відстань до районного центру |
27 км | ||||
Найближча залізнична станція | Джурин | ||||
Відстань до залізничної станції |
11 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
База́р — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.[2]
Село вперше згадується з часів XVI століття під назвою Митниця, згодом — під назвою Базар, від 1632 року. Точну дату заснування села достеменно невідомо. Фахівці припускають, що поселення виникло ще в додержавну добу слов'ян.
За переказами, на горішньому фільварку була фортеця, у якій жителі села ховалися від ворогів. Із одного боку захищали непрохідні болота та порослі трави, звідки й пішла назва «Травна», з другого боку між Буряківкою і Базаром тягнулися вздовж берегів річки Джурин «Ставища». Колись там були стави, котрі після знищення лісів навколо зникли так само, як і став біля Червоної криниці[3].
Розташоване на берегах річки Джурин (ліва притока Дністра), за 27 км від районного центру та 11 км від найближчої залізничної станції Джурин.
Територія — 3,22 кв. км. Дворів — 303.
Розкопки, якій у 1912 р. провів чеський спеціаліст доктор Гадачек, через свою незавершеність остаточної відповіді про час виникнення села не дали.
У княжі часи (X—XI століття) тут уже існувало поселення. Про це свідчать могильники, розкопані у 1926 р.
В одному з них знайдено римські монети, а в другому — поховання у кам'яних домовинах воїнів, одягнених у кольчуги з мечами, що є свідченням високого статусу загиблих. Тоді ж знайдені артефакти було вивезено до музею у Кракові (Польща), подальша їх доля невідома.
В 1785 р. у селі проживали 634 українців і 75 поляків.
Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Марії Богуцькій.
За статистикою, у селі 1900 р. — 2009 жителів, 1910—2059, 1921—1714, 1931—2166 жителів; у 1921 р. — 352, 1931—482 двори.
Перед Першою світовою війною у Базарі римо-католиків — 8 відсотків мешканців села, за Польщі тут заснували колонію з 40 дворів.
У 1918 р. комісар села — Олекса Гулей, 1919 р. — Ілько Кащук.
Функціонувала філія Львівського товариства охорони військових могил (керівник Данило Мотуз), на обліку в якій було 60 могил.
Під час пацифікації (1930) польські улани знищили кооперативу та побили деяких жителів.
Після приходу у 1939 р. радянської влади всіх колоністів із села виселили у Сибір.
Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС розстріляли мешканців села Івана та Степана Мазурів.
В Уманській тюрмі на Черкащині — Василя Барана, Івана Боднара, Івана Дудку, Григорія Кріля.
Під час німецької окупації жителя села Петра Матвіїва замордували у нацистському концтаборі Освєнцім.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 129 осіб села Базар:
- Іван Андріящук (нар. 1918),
- Іван Андрусик (нар. 1912),
- Іван Баран (нар. 1923),
- Максим Баран (нар. 1896),
- Михайло Баран(нар. 1910),
- Онуфрій Баран (нар. 1904),
- Петро Баран (нар. 1913),
- Степан Баран (нар. 1908),
- Федір Баран (нар. 1908),
- Василь Бариський (нар. 1912),
- Микола Бариський (нар. 1914),
- Іван Бобовський (нар. 1918),
- Василь Боднар (нар. 1907),
- Євстахій Божаківський (нар. 1912),
- Василь Боровський (нар. 1908),
- Данило Босяк (нар. 1908)
За роки комуністичного режиму репресовано та вбито 114 місцевих мешканців, з них члени ОУН і УПА:
- Василь Андрусик,
- Михайло Баб'юх,
- Іван Васильович Баран,
- Іван Якович Баран,
- Іван Боднар,
- Олекса Букалюк,
- Василь Голик,
- Микола Деременда,
- Микола Дивоняк,
- Микола Дріль,
- Василь Ільницький,
- Михайло Ільницьктй,
- Василь Кріль,
- Данило Мазур,
- Іван Мазур,
- Микола Мазур,
- Петро Матвіїв,
- Василь Паламарчук,
- Василь Смітюк,
- Михайло Смітюх,
- Іван Сенюк,
- Микола Стефанишин,
- Василь Тивоняк,
- Іван Тивоняк,
- Марія Тивоняк,
- Дмитро Трубчак,
- Данило Чекалюк,
- Микола Червоняк,
- Олекса Шевчук.
З 26 листопада 2020 року Базар належить до Білобожницької сільської громади.[4]
За Австро-Угорщини діяли: 2-класна школа з українською мовою навчання і польською як предметом, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна) школа.
Нині діє Базарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[5][6]
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ; кам'яна; 1990)
У селі є капличка (1995).
- «Червона криниця» (0,42 га) — п'ять джерел, що витікають із-під пластів червоного пісковика,(одна із версій походження назви джерел) У 1995 році споруджено каплицю, два фонтани, один з яких — з «фігурою» Івана Хрестителя, джерела мають лікувальні властивості і отримали статус гідрологічної пам'ятки природи.
У 1992 р. насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Споруджено:
- відновлена скульптура Архістратига Михаїла (2012), знищену за більшовицької влади.
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1976);
- встановлено
- хрест на честь битви австрійської армії (в якій воювали місцеві жителі) з французами (1815);
- хрест на честь скасування панщини (1848);
- пам'ятник Борцям за волю України (встановлений 1936, зруйнований 1944, відновлений 2012);
- «фігура» Івана Хрестителя.
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
2009 | 2059 | 1714 | 2166 | 779 | 718[1] |
У 1885 р. засновано читальню «Просвіти» з бібліотекою, спортивно-рухове молодіжне товариство «Січ», згодом «Сокіл», у якого був малиновий прапор, що зберігали в церкві.
В 1924 р. зведено читальню «Просвіти», функціонували бібліотека, аматорський драматичний гурток, мішаний хор, духовий оркестр.
Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Союз Українок», «Рідна школа», «Сільський господа.. Також діяли кредитна спілка «Поміч», кооператива «Громада», молочарня.
В селі працювали: цегельня, що належала до «Кулко рольніче»(пол. Kółko rolnicze), «Дом Людови» (пол. Dom ludowy), два млини, приватна олійня.
У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив свою діяльність у 1948 р.
Після війни у селі відновив роботу колгосп, також розвивалися рільництво і тваринництво, закладені фруктові сади, працювали млин та цегельний завод. При клубі діяв хор, який з успіхом виступав у Чорткові, Тернополі, Львові, Чернівцях.
Нині працюють: будинок культури, бібліотека, дитячий садок, відділення пошти, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, три заклади торгівлі, цегельний завод, млин, футбольна команда «Галичина», стадіон.
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2018 | |||||||||||||||
718[7] |
У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Базарі:
- бачавно (держак батога),
- бурачанка (гичка буряків),
- варовитий (ледачий),
- в'єз (поперечка в санях, що з'єднує копила),
- вобманник (ошуканець),
- вучкур (очкур),
- єглиця (поперечна планка в бороні),
- жабрин (жабуриння),
- зизовокий (косоокий),
- змолоцик (молотник),
- ковбан (колода, на якій рубають дрова),
- лейбик (короткий жакет),
- лиґати (ковтати),
- пасклинь (клин коси),
- пила-трачка (пилка, якою ріжуть колоди на дошки),
- пінка (польова мурашка),
- посмич (передня перекладина в бороні),
- рикати (ревіти, про корову),
- рожен (держак мітли),
- санка (полоз у санях),
- сорокатий (рябий),
- трачовинє (тирса),
- фасолєнка (бадилля квасолі; також місце, де росла квасоля),
- форштекіль (деталь воза),
- хабуз (хмиз),
- цукрівка (сорт квасолі),
- шпроц (рогатка).
- Тома Баревич — посол Райхсрату[8] русинського (українського) походження, директор гімназій у Дрогобичі та Самборі, не терпів усього українського[9]
- Володимир Маланчук (1904—1990) — єпископ УГКЦ, перший апостольський екзарх для українців грекокатоликів у Франції (1960—1982), редемпторист;
- Іван Тивоняк (1905—1990) — громадський діяч;
- Ганна Тиховліс (нар. 1955) — правник, літератор, громадська діячка.
- Василь Махно (нар. 1964 у Чорткові, мешканець Нью Йорка з 2000 р.), — плодовитий український письменник, громадський діяч, кандидат наук.
- Любомир Царик (народжений у 1955 році, навчався та проживав у с.Базар., мешканець м.Тернополя) - науковець, громадський діяч, доктор наук.
Про село видано книги:
- «Погляд крізь сльози і ґрати» видав (1997) І. Гулей.І.
- І. Гулей та М. Мотуз випустили книгу «Базар: історія села — травинка, що пробилася крізь бетон» (2005).
- ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит № 01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019. [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 12.
- ↑ Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
- ↑ Базарська школа
- ↑ Баран Ф. Базар-перехрестя доріг, перехрестя століть. — Дрогобич, 2007. — 39—42 с.
- ↑ Чортківської РДА на інформаційний запит № 01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит № 01-1026 від 9 липня 2018 року
- ↑ Barewicz (Thomas) // Biografische Skizzen / Reichsraths-Almanach für die Session 1867. — Prag, 1867. — S. 87. (нім.)
- ↑ Zmarli [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.] // Kurjer Lwowski. — 1894. — № 187 (8 lipca). — S. 3. (пол.)
- Дем'янова І., Мотузишин І. Базар // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 66. — ISBN 966-528-197-6.
- Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Базар // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 446—448. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — С. 181. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0
- Так було: [історія с. Базар Тернопіл. обл.] / Дмитро Терлецький. — Дрогобич (Львів. обл.): Посвіт, 2012. — 75 с. : іл., портр. ; 21 см. — 100 пр. — ISBN 978-966-2763-17-1