Базиліка Святого Іштвана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базиліка Святого Іштвана
HUN-2015-Budapest-St. Stephen's Basilica.jpg
47°30′02″ пн. ш. 19°03′14″ сх. д. / 47.500833000027775199° пн. ш. 19.05388900002778030° сх. д. / 47.500833000027775199; 19.05388900002778030Координати: 47°30′02″ пн. ш. 19°03′14″ сх. д. / 47.500833000027775199° пн. ш. 19.05388900002778030° сх. д. / 47.500833000027775199; 19.05388900002778030
Тип споруди мала базиліка (25 лютого 1931) і сокафедральний собор[d] (1993)
Розташування Flag of Hungary.svg Угорщина[1]V район Будапешта[d]
Уйпешт[d][1]
Архітектор Йожеф Хільд[d]
Кін. будівництва 1906
Висота 96 м
Стиль Архітектура класицизму[d]
Покровитель Стефан I Святий
Єпархія Архиєпархія Естергома-Будапешта[d]
Веб-сайт bazilika.biz
Базиліка Святого Іштвана. Карта розташування: Угорщина
Базиліка Святого Іштвана
Базиліка Святого Іштвана (Угорщина)
Базиліка Святого Іштвана у Вікісховищі?

Базиліка Святого Стефана[2] (угор. Szent István-bazilika) — католицький собор в Будапешті, найбільший храм столиці Угорщини. Будапештська базиліка — сокафедральный собор архиєпархії Естергома-Будапешта разом з базилікою Святого Адальберта і сокафедра примаса Угорщини.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Базиліка Святого Стефана розташована в Пешті, займає більшу частину площі святого Іштвана (угор. Szent István tér). Базиліка орієнтована по лінії захід-схід. Головний фасад базиліки виходить на захід, замикає собою перспективу вулиці Зріньї (угор. Zrinyi utca). Апсида виходить на вулицю Байци-Жилінскі (угор. Bajczy-Zsilinszky utca).

Довжина собору — 87,4 метрів, ширина — 55 метрів і висота — 96 метрів. Поряд з будівлею парламенту (висота обох будівель однакова — 96 метрів) — найвища історична будівля Будапешта. Базиліка Святого Стефана разом з базилікою святого Адальберта в Естергомі і Егерською базилікою входить в трійку найбільших церков країни.

Храм побудований в стилі неоренесансу[3], в плані являє собою рівносторонній хрест. У місці перетину поперечного трансепту з головним нефом розташований масивний купол висотою 96 метрів і діаметром 22 метри.

З боків від головного фасаду розташовані дві високі дзвіниці. У правій дзвіниці знаходиться найбільший дзвін країни вагою в 9 тонн. Над центральним входом висічений напис на латині — Ego sum via veritas et vita (Я є Шлях, Істина й Життя Ів. 14:6).

Інтер'єр[ред. | ред. код]

Стіни та колони храму оздоблені мармуром різних порід. Інтер'єр багато прикрашений мозаїкою, виконаною найкращими угорськими майстрами. У вівтарному просторі під балдахіном на колонах знаходиться статуя Святого Стефана, виконана скульптором Алайошем Штроблем; навколо розташовані п'ять бронзових барельєфів, на яких зображені сцени з його житія.

Ліворуч від вівтаря знаходиться золочена рака, в якій зберігаються мощі Святого Стефана (права рука). 20 серпня, в День святого Іштвана, за традицією, раку виносять із собору і роблять з нею хресний хід.

Собор прикрашений вітражами, на яких зображені фігури святих. Купол собору вінчає зображення створення світу.

Історія[ред. | ред. код]

Собор будувався протягом 54 років. Будівництво почалося в 1851 році і спочатку велося за проектами архітектора Йожефа Хільда. В 1868 році, коли храм був практично готовий, сталося обвалення купола будівлі[4]. Міклош Ібль, який згодом очолив будівництво, зумів звести новий купол за власним проектом, вдало вписавши його в композицію всього будинку. Завершував будівництво вже Йожеф Каузер, на долю якого випали, в основному, внутрішні роботи.

Собор був освячений 9 листопада 1905 року. На освяченні був присутній імператор Авмтро-Угорщини Франц Йосиф і. У 1938 році папа Пій ХІІ надав собору Святого Стефана почесний статус малої базиліки.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. Будапешт // Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.(рос.)
  3. (...) he Hellenistic forms and Classicist style were replaced by Neo-Renaissance elements applied by Ybl (...). 
  4. Базилика Святого Иштвана в Будапеште - самое высокое здание города - Planet of Hotels. www.planetofhotels.com. Процитовано 2017-05-31. 

Література[ред. | ред. код]

  • Farkas Attila: Budapest – Szent István-bazilika. Budapest: Tájak–Korok–Múzeumok Egyesület. 1999
  • Basics Beatrix – Kalmár Lajos: A 100 éves Szent István-bazilika Pécs: Alexandra. 2006

Посилання[ред. | ред. код]