Базиліка Святої Клари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базиліка Святої Клари
Santa Chiara Assisi2.jpg
43°04′08″ пн. ш. 12°37′00″ сх. д. / 43.068888890027771765° пн. ш. 12.6169444400277761531° сх. д. / 43.068888890027771765; 12.6169444400277761531Координати: 43°04′08″ пн. ш. 12°37′00″ сх. д. / 43.068888890027771765° пн. ш. 12.6169444400277761531° сх. д. / 43.068888890027771765; 12.6169444400277761531
Тип споруди мала базиліка
пам'ятка і Жіночий монастир
Розташування Flag of Italy.svg Італія[1]Ассізі[1]
Початок будівництва 1257
Стиль готика
Належність католицтво
Єпархія Roman Catholic Diocese of Assisi-Nocera Umbra-Gualdo Tadinod
Стан національна спадщина Італіїd[1] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКОd
Епонім Клара Ассізька
Присвячення Клара Ассізька
Базиліка Святої Клари. Карта розташування: Італія
Базиліка Святої Клари
Базиліка Святої Клари (Італія)
CMNS: Базиліка Святої Клари у Вікісховищі

Базиліка Святої Клари (італ. Basilica di Santa Chiara) — церква в Ассізі, центральній Італії. Присвячена святій Кларі Ассізькій, послідовниці святого Франциска Ассізького і засновниці Ордена Святої Клари, містить її мощі.

Фасад

Будівництво церкви почато під керівництвом Філіппо Кампелло — одного з провідних архітекторів того часу. 3 жовтня 1260 мощі святої Клари були перенесені з каплиці Сан-Джорджіо в базиліку Святої Клари, де вони були захоронені у вівтар нового храму.

Могила залишалася прихованою протягом шести століть — як і останки святого Франциска Ассізького — і після довгих пошуків була знайдена 23 вересня 1850 року. У тому ж році її розкрили і виявили, що хоч одяг і тіло зітліли до пилу, скелет зберігся у відмінному стані. 29 вересня 1872 року, кістки святої були перенесені з великими почестями архієпископом Pecci, потім папа Лев XIII захоронив їх у базиліку, де вони зараз і є. Свято святої Клари відзначається церквою 11 серпня. Також святкується дата першого перенесення мощей — 3 жовтня і дата віднаходження тіла — 23 вересня.

Також тут похована Свята Агнеса Ассізька.


  1. а б в dati.beniculturali.it — 2014.