Базиліка святого Петра в золотому небі
| Базиліка святого Петра в золотому небі Basilica di San Pietro in Ciel d’Oro | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 45°11′28″ пн. ш. 9°09′17″ сх. д. / 45.19127777780577304° пн. ш. 9.1549444444721786° сх. д.Координати: 45°11′28″ пн. ш. 9°09′17″ сх. д. / 45.19127777780577304° пн. ш. 9.1549444444721786° сх. д. | ||||
| Країна |
 Італія | |||
| Місто | Павія, Ломбардія, Італія | |||
| Конфесія | католицизм | |||
| Тип |
мала базиліка former cathedrald destroyed monasteryd базиліка церква[1] і архітектурний ансамбль[1] | |||
| Тип будівлі | церква | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Стиль | романський стиль | |||
| Автор проєкту | невідомий архітектор | |||
| Засновник | король Луітпранд | |||
| Дата заснування | 8 століття | |||
| Початок будівництва | 6 ст. | |||
| Побудовано | . | |||
|
Основні дати: 6 століття, 12 ст. (висвячена 1132 р.), відновлена у 19 ст. | ||||
|
Будівлі: церква, скульптурний декор, крипта, надгробок Боеція та рака з мощами св. Августина | ||||
| Стан | задовільний | |||
  Базиліка святого Петра в золотому небі Базиліка святого Петра в золотому небі (Італія) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Базиліка святого Петра в золотому небі (італ. Basilica di San Pietro in Ciel d’Oro) — храм романської доби у місті Павія, що був катедральним собором міста і орденською церквою. Відновлений у 19 столітті.
Рання історія[ред. | ред. код]
Первісна церква на цьому місці відома з 604 року. На початку 720-х років її перебудували за наказом короля Луітпранда, а по смерті короля його тут і поховали. З його діяльністю також пов'язують перевезення у храм мощей св. Августина, тобто церква виконувала функцію катедрального собору.
1327 року у зв'язку з проектом будівництва нового катедрального собору церкву передали ордену оо. августинців. 1632 року ченці замовили для мощей святого нову раку, виконану в готичному стилі. Раку вважають шедевром доби італійської готики.
1700 року августинці були вимушені покинути храм і вивезли з собою раку з мощами св. Августина. Храм почав занепадати.
Відновлення у 19 ст[ред. | ред. код]
На початок 19 т. храм стояв пусткою. Під час військового захоплення Ломбардії армією Наполеона Бонапарта церква св. Петра використовувалась як військовий склад.
Життя у старовину церкву вирішив повернути місцевий кардинал лише наприкінці 19 століття. Церкву відремонтували. Під церквою створили крипту, тобто вона пізня. Головне — над вівтарем у абсиді створили наново мозаїку з Христом на троні, янголами і св. Петром та святими на золотому тлі, що повернуло до життя і назву церкви.
Галерея фото головного фасаду[ред. | ред. код]
_-_Foto_Giovanni_Dall%27Orto,_Oct_17_2009.jpg)
_-_Foto_Giovanni_Dall%27Orto,_Oct_17_2009.jpg)
Глерея фото (інтер'єр)[ред. | ред. код]
-
Головна нава від вівтаря на вхід -
Аркада бічної нави -
Вхід до крити під храмом -
Епітафія короля Луітпранда
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка святого Петра в золотому небі
Джерела[ред. | ред. код]
- https://archive.org/details/sulleoperedirest00bram (Видання по церкву у Павії 1886 року)
- http://www.agostiniani.it/comunita-agostiniane-provincia/basilica-san-pietro-in-ciel-doro/ [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Shanon Dale, 2001. «A house divided: San Pietro in Ciel d'Oro in Pavia and the politics of Pope John XXII», in JMH 27, p. 55
- Harold Samuel Stone, 2002. St. Augustine's Bones: A Microhistory (Studies in Print Culture and the History of the Book) (Amherst: University of Massachusetts Press) 2002.