Базисна функція
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2021) |
У математиці, базисна функція є елементом конкретної основи для функціонального простору[en]. Кожна безперервна функція у просторі функцій може бути представлена у вигляді лінійної комбінації базисних функцій так само, як кожен вектор у векторному просторі може бути представлений у вигляді лінійної комбінації базисних векторів.
У числовому аналІзі та теорії наближення, базові функції також називають функціями змішування через їх використання в інтерполяції: У цьому застосуванні суміш базових функцій забезпечує інтерполюючу функцію (з "сумішшю" залежно від оцінки базових функцій в точках даних).
Приклади[ред. | ред. код]
Мономіальна основа для [ред. | ред. код]
Одночлен базис задається
Ця основа використовується серед інших рядів Тейлора.
Мономіальна основа для поліномів[ред. | ред. код]
Мономіальна основа також утворює основу для многочленів. Зрештою, кожен поліном можна записати як{\ displaystyle a_ {0} + a_ {1} x ^ {1} + a_ {2} x ^ {2} + \ крапки} , що є лінійною комбінацією одночленів.
Основа Фур’є для [ред. | ред. код]
Синуси та косинуси утворюють (ортонормовану) основу Шаундера для інтегрованих квадратних функцій у кінцевій області. Як окремий приклад, колекція:
Складає основу для L2[0,1].
Список літератури[ред. | ред. код]
- Itô, Kiyosi (1993). Encyclopedic Dictionary of Mathematics (вид. 2nd). MIT Press. с. 1141. ISBN 0-262-59020-4.
Див. також[ред. | ред. код]
|