Перейти до вмісту

Базис (математика)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ілюстрація стандартного базису в R2. Блакитний і помаранчевий вектори є елементами базису; зелений вектор може бути представлений через базисні вектори, він лінійно залежить від них.

Ба́зисом (дав.-гр. βασις, основа) векторного простору називається впорядкований набір векторів , якщо кожний вектор із можна однозначно представити у вигляді лінійної комбінації:

Коефіцієнти кільця називаються координатами вектора відносно базису [1]. Ця рівність зазвичай записується скорочено:

. Тобто так само, як і для запису матриць.

Якщо та  — деяке дійсне число, то

Таким чином, кожний вектор простору повністю визначається своїми координатами, тобто впорядкованою трійкою дійсних чисел,а операції над векторами простору зводяться до операцій над впорядкованими трійками дійсних чисел. Таким чином, з алгебричної точки зору вектори простору можна вважати впорядкованими трійками чисел[2].

Представлення вектора у вигляді лінійної комбінації базисних векторів називається розкладанням вектора по даному базису.

Кількість векторів базису не залежить від вибору базисних векторів і дорівнює розмірності простору і позначається Існують простори як із скінченним, так й нескінченним базисом. Наприклад, n-вимірний евклідовий простір.

Вектори базису є лінійно незалежними.

Обертання

[ред. | ред. код]
Ліва та права системи координат у тривимірному просторі.

Нехай — ортонормований базис евклідової площини, де спрямований праворуч, а — вгору. Після повороту базисних векторів проти годинникової стрілки на кут одержуємо

Матриця цього повороту в початковому базисі має вигляд[3]

Її визначник дорівнює , тому поворот зберігає орієнтацію базису. Наприклад, для маємо .

Поворот прямокутної системи координат на кут : чорна сітка — початкова, червона — повернута.

Натомість заміна на змінює орієнтацію: матриця такого перетворення має визначник . Для ортонормованого базису це відбиття відносно гіперплощини, натягнутої на .

У тривимірному просторі обертання навколо різних осей загалом не комутують[4].

Приклад

[ред. | ред. код]

Вектори ei = (0, …, 1, …, 0), 1 ≤ i ≤ n утворюють базис в .

Нескінченовимірні простори

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ А. И. Кострикин, Ю. И. Манин. Линейная алгебра и геометрия.
  2. ↑ Завало С. Т. (1974). Алгебра і теорія чисел. Київ: Вища школа. с. 399. (укр.)
  3. ↑ Безущак, О. О.; Ганюшкін, О. Г.; Кочубінська, Є. А. (2019). Навчальний посібник з лінійної алгебри (PDF) (укр.). Київ: ВПЦ «Київський університет». с. 98.
  4. ↑ Ben-Ari, Moti (2017). A Tutorial on Euler Angles and Quaternions (PDF) (англ.). § 3.4, с. 10.

Джерела

[ред. | ред. код]