Базове репродукційне число

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Значення R0 для відомих інфекційних хвороб[1]
Хвороба Механізм передачі R0
Коронавірусна хвороба 2019 Повітряно-крапельний 2,9 (2,4—3,4)[2]
Кір Повітряний 12—18
Дифтерія Через слину 6—7
Натуральна віспа Повітряно-крапельний 5—7
Поліомієліт Фекально-оральний 5—7
Краснуха Повітряно-крапельний 5—7
Епідемічний паротит Повітряно-крапельний 4—7
ВІЛ/СНІД Статевий 2—5
Кашлюк Повітряно-крапельний 5,5[3]
ТГРС Повітряно-крапельний 2—5[4]
Грип
(штам пандемії 1918 року)
Повітряно-крапельний 2—3[5]
Ебола
(спалах 2014 року)
Через рідини організму 1,5—2,5[6]

Базове репродукційне число (R0) — середня кількість осіб, що безпосередньо інфікуються хворим упродовж усього заразного періоду хвороби за умови потрапляння хворого до повністю незараженої популяції.

Користь цього показника полягає у змозі визначити можливість поширення інфекційної хвороби серед популяції. Історичні витоки базового репродукційного числа відносяться до праць Альфреда Лотки, Рональда Росса й інших, але його перше сучасне застосування в епідеміології 1952 року здійснив Джордж Макдональд, який побудував популяційні моделі поширення малярії.

Якщо

R0 < 1

то інфекція згасне в довгостроковому періоді. Але якщо

R0 > 1

то інфекція зможе поширитись серед популяції[7].

Загалом, що більшим є значення R0, то складнішим стає контролювання епідемії. Для простих моделей і вакцини зі 100 % ефективністю, пропорція популяції, яку необхідно вакцинувати для запобігання сталому поширенню інфекції розраховується як 1 − 1/R0. На базове репродукційне число впливає низка чинників, як-от тривалість заразності[en] уражених хворобою індивідів, заразливість інфекційного організму, а також кількість сприйнятливих осіб у популяції, з якими є контакт в уражених індивідів.

Взаємозв'язок R0 з швидкістю контактування та заразним періодом[ред. | ред. код]

Якщо індивід в заразному періоді хвороби здійснює β контактів за одиницю часу, продукуючи нові інфікування з середнім заразним періодом 1/γ, тоді базове репродукційне число розраховується так:

R0 = β/γ

В культурі[ред. | ред. код]

В кінофільмі-трилері про вигадану медичну катастрофу «Зараза» (2011) розрахунки R0 наводяться для відображення прогресування фатальної вірусної інфекції від окремих випадків до повномасштабної пандемії.

В телесеріалі «Мандрівники» розрахунки R0 використовуються для інформування групи про прогресування вірусної інфекції з різних джерел під час пандемії.

Див. також[ред. | ред. код]

Чит. також[ред. | ред. код]

  • Jones, James Holland. Notes on R0. Процитовано 6 листопада 2018. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Unless noted R0 values are from: History and Epidemiology of Global Smallpox Eradication Архівовано 2016-05-10 у Wayback Machine. From the training course titled «Smallpox: Disease, Prevention, and Intervention». The CDC and the World Health Organization. Slide 16-17.
  2. Billah MA, Miah MM, Khan MN (2020-11-11). Reproductive number of coronavirus: A systematic review and meta-analysis based on global level evidence. PLOS ONE 15 (11): e0242128. Bibcode:2020PLoSO..1542128B. PMC 7657547. PMID 33175914. doi:10.1371/journal.pone.0242128. 
  3. Incidence and reproduction numbers of pertussis: estimates from serological and social contact data in five European countries.. PLoS Med. 7 (6): e1000291. 2010. PMC 2889930. PMID 20585374. doi:10.1371/journal.pmed.1000291. 
  4. Different epidemic curves for severe acute respiratory syndrome reveal similar impacts of control measures. Am. J. Epidemiol. 160 (6): 509–16. PMID 15353409. doi:10.1093/aje/kwh255. Архів оригіналу за 2007-10-06. 
  5. Mills CE; Robins JM; Lipsitch M (2004). Transmissibility of 1918 pandemic influenza. Nature 432 (7019): 904–6. Bibcode:2004Natur.432..904M. PMID 15602562. doi:10.1038/nature03063. 
  6. Althaus, Christian L. (2014). Estimating the Reproduction Number of Ebola Virus (EBOV) During the 2014 Outbreak in West Africa. PLoS Currents 6. PMC 4169395. PMID 25642364. doi:10.1371/currents.outbreaks.91afb5e0f279e7f29e7056095255b288. 
  7. Slyusar V. On the Issue of Assessing the Effectiveness of Air Defense Based on a Pandemic Model. // EasyChair preprint No. 4173. — September 13, 2020. — 4 p. [1]