Байбуз Андрій В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байбуз Андрій В'ячеславович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 16 серпня 1975(1975-08-16)
Кубань, УРСР
Смерть 18 грудня 2016(2016-12-18) (41 рік)
с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання Херсон
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Ефа»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й В'ячесла́вович Байбуз (16 серпня 1975, Кубань, Російська РСР — 18 грудня 2016, с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня в 1975 році в місті Кубань.

Служив в російській армії.

Переїхав до України в місто Херсон у 2006 році.

Стрілець-помічник гранатометника (54-та окрема механізована бригада), позивний «Ефа»[1].

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Андрієм загинули солдати Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишилися мати, сестра, дружина, син і донька.

Похований у м. Херсон.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[3].
  • Нагороджений відзнакою «Лицарський Хрест Родини Мазеп»[1].
  • 27 листопада 2017 року у Херсоні на будинку № 132 по вулиці І.Кулика, де мешкав Андрій, йому було відкрито меморіальну дошку[4].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Байбуз Андрій В'ячеславович [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
  2. Указ Президента України від 29 грудня 2016 року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Наказ № 155/18 від 22 грудня 2018 року. PravyySektor.info. Офіційний сайт НВР «Правий сектор». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. 
  4. У Херсоні відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО земляку Андрію Байбузу. khoda.gov.ua. Офіційний сайт Херсонської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. 
  5. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021. 
  6.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 грудня на YouTube

Посилання[ред. | ред. код]